Форма № Н-6.01

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича факультет іноземних мов кафедра англійської мови

Курсова робота

(проект)

з ________________англійської мови__________________
(назва дисципліни) на тему: Термінологічна система «foods» в англійській мові

Студента(ки)_II__курсу

групи__205__ напрям підготовки___0305______ філологія
6.020303 Англійська мова та література
Гуцул Юлія Миколаївна

Керівник к.ф.н., доц.. Суродейкіна Т.В.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала

________________ Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Керівник к.ф.н., доц.. Суродейкіна Т.В.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала

________________ Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ _________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ __________________________ (підпис) (прізвище та ініціали

Чернівці–2013

Анотація У курсовій роботі висвітленні питання особливостей лексем на позначення їжі в англійській мові. У проведеному дослідженні здійснено спробу дослідити основні лінгвістичні характеристики термінів їжі в англійській мові та їхню етимологію, а також нами прослідковані основні шляхи творення цих лексем та особливості побудови семантичного поля «їжа» в англійській мові. Результати дослідження наведені у висновках та експліцитно представлені у додатках.

Summary The term-paper is dedicated to the study of paculiarities of the foods terms in the English language. An attempt was made to investigate some basic linguistic characteristics of the foods terms in the system of the language etymology. We also traced main ways of their formation as well as structural characteristics of the semantic field “foods” in the English language. The basic results of the research are cited in the conclusions and explicitly presented in the supplements.

ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1
НАУКОВИЙ ХАРАКТЕР ТЕРМІНОЛОГІЇ FOODS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ………………………………………………………………………..….6
1.0. Вступні зауваження………………………………………………………6
1.1. Терміносистема “foods” у сучасній англійській мові…………………7 1.1.1. Визначення терміну “ foods” і терміносистеми “ foods ”………..8 1.1.2. Лінгвістичні маркери терміну foods ………………………… .…10 1.1.3. Принципи диференціації терміноелементів foods в англійському словнику…………………………………………………………………..…...12
Висновки до розділу 1……………………………………………………….13

РОЗДІЛ 2
ЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ FOODS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ………………………………………...15
2.1. Етимологічні характеристики англомовної термінології foods ..……15
2.2. Основні продуктивні шляхи утворення англійських термінів foods………………………………………………………………………….....25
2.3. Семантичне поле “ foods ” в англійській мові: гіперо-гіпонімічні відношення в межах семантичного поля ………………………………...…29
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………37

Висновки……………………………………………………………...…...39
Додатки…………………………………………………………………….41
Список використанИХ ДЖЕРЕЛ…….……………………………62

Вступ

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми курсової роботи полягає у недостатньому дослідженні особливостей та лінгвістичних характеристик лексем терміносистеми foods в системі англійської мови Ступінь наукової розробки. Окремі аспекти, що стосуються типології, структурних і семантичних особливостей термінів вже висвітлювали вчені – представники різних наукових напрямків – Д.С. Лотте (1961), Л.А. Капанадзе (1965), Є.І. Чупіліна (1967), О.Б. Александровська (1973), В.П. Даниленко (1987), Б.Н. Головін (1987), Т.Р. Кияк (1989), С.В. Гриньов (1993), С.Д. Шелов (1998), В.М. Лейчик (1971 – 2002). Проте питання про специфіку галузевих терміносистем як у вітчизняній, так і зарубіжній лінгвістиці залишається відкритим. Мета та завдання курсової роботи. Метою роботи є спроба аналізу особливостей термінів foods в англійській мові. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: 1) Узагальнити визначення терміна; 2) Проаналізувати основнв лінгвістичні маркери, що висуваються до термінів; 3) систематизувати базові морфологічні моделі термінів foods; 4) простежити шляхи утворення термінів foods; 5) розробити семантичну класифікацію термінів foods та розкрити гіперо-гіпонімічні відношення в цій термінології. Об'єктом дослідження є термінологія foods в системі англійської мови. Предметом дослідження обрано лінгвістичні характеристики термінів foods, представлених в англійській мові. Методологічні основи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи. Отримані в роботі результати є наслідком застосування методів морфологічного, семантичного, етимологічного та квантитативного аналізу для встановлення морфологічної структури та походження терміноелементів. Окрім названих методів, у дослідженні застосовані такі операції аналізу, як індукція для узагальнення емпіричних даних, дедукція, класифікація та порівняння. Об’єктивність отриманих результатів забезпечується широким охопленням теоретичних джерел, репрезентативністю аналізованого корпусу текстів та комплексним характером дослідження. Матеріалом дослідження слугували 200 термінів foods, вилучені шляхом суцільної вибірки із електронного глосарію foods. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше вивчаються основні лінгвістичні характеристики елементів семантичного поля foods в англійській мові. Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки поглиблюють і систематизують знання з семантики, етимології та культурології, синтезуючи та узагальнюючи існуючі уявлення про терміни. Особистий внесок студента у розв’язання поставленої проблеми полягає у складанні глосарію терміноелементів foods. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні курсів загального мовознавства (розділи “Семантика”, “Термінологія”, “Лексикологія”), у практиці перекладу текстів, у лексикографічній практиці, у наукових дослідженнях студентів, магістрів і аспірантів. Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВИЙ ХАРАКТЕР ТЕРМІНОЛОГІЇ FOODS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.0. Вступні зауваження

Інтеграція та взаємодія різних наук вимагає посиленої уваги науковців до питань термінознавства та дослідження функціонування термінологічних структур у різних сферах діяльності людини. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема Ф.М. Березін, Б.М. Головін (1966,1979), В.В.Виноградов (1977), Г.О. Винокур (1939), В.Г. Гак (1970), Л.В. Даниленко (1972), Ю.Н. Караулов (1975), Т. Р. Кияк (1985, 1988, 1994), З.Г. Коломієць (1989), О.С. Кубрякова (1977), В. М. Лейчик (1986,1989), Е. Вюстер (1985), Ф. Дорнер, А. Ширмер та інші. У сучасних лінгвістичних дослідженнях суттєво збільшився інтерес до динамічних аспектів мови та переходу до антропоцентричної лінгвістики, яка вивчає мову у взаємодії з людиною, її свідомістю, мисленням і різновидами її діяльності, в результаті чого формується новий – когнітивний – напрямок термінознавства. За кожним терміном стоїть чітка, точна структура знання, тому саме когнітивний підхід у вивченні термінології викликає в наш час особливу увагу та потребує спеціального висвітлення [46, с.103]. Саме тому в розділі ставиться за мету: 1) описати різні підходи до визначення терміна та розглянути лінгвістичні маркери термінів foods; 2) запропонувати принципи диференціації термінів foods у словнику; 3) висвітлити процеси термінологізації / детермінологізації в системі мови; 1.1. Терміносистема «foods» у сучасній англійській мові

Кожне дослідження термінологічної лексики грунтується на певному визначенні терміна. В лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні погляди щодо визначення терміна, вимог, висунутих до нього, взаємовідносин загальнонародного слова, терміна та поняття. По-перше, зауважимо, що в основу протиставлення термін-нетермін покладено опозицію «повсякденного» та «наукового», що зустрічається практично в усіх дисциплінах, об’єктом яких є мова для спеціального вжитку. По-друге, за твердженням С.Л. Мішланової, антропоцентрична парадигма в лінгвістиці спрямована, в основному, на вивчення так званої «мови повсякденного вжитку», тоді як термінознавство залишається в рамках традиційних парадигм (структуралізму та генеративізму) [40]. Зміст терміна розкривається через його дефініцію на основі виділення необхідних і питомих ознак поняття. Багато вчених відносять термін до сфери спеціальної лексики. Різнобічне вивчення спеціальної лексики на тлі загальної та розгляд її окремих розрядів у контрасті один із одним допомагають виявити її характерні особливості. Лінгвісти виокремлюються два основних підходи до вивчення природи терміна: «субстанціональний» і «функціональний» (Б.Н. Головін, 1981) або «нормативний» і «дескриптивний» (В.М. Лейчик, 1989). Відповідно до нормативного підходу термінологічність розглядається як здатність лексичної одиниці проявляти особливу семантичну та граматичну структуру та відрізнятися від слів загальнолітературної мови. Його послідовники дотримуються думки про те, що термін – це спеціальне слово або словосполучення, що виражає спеціальне поняття певної галузі виробництва, науки, мистецтва, суспільного життя (Ю.О.Карпенко, 1991) [20, с. 117]; слово або словосполучення з історично вмотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва (М.І.Мостовий, 1993) [41, с. 191]; спеціальне слово або словосполучення, яке слугує точним позначенням понять певної галузі науки (М.П.Кочерган, 2001) [28, с. 220]. Згідно другого «функціонального» підходу практично будь-яке слово може перетворитися на термін (термінологізуватися) й навпаки, будь-який термін може втратити свою термінологічність і перейти до сфери загального вжитку (детермінологізуватися). Наприклад, Б.М. Головін уважає, що термін – це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській) [8, с. 276]. Дане визначення досить вдале та містке, хоча деякі його моменти можуть викликати заперечення. Непереконливий, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Незрозуміле також висловлювання “специфічні потреби спілкування”, автором не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами тощо. Виходячи з основних положень, ми дотримуємося думки, що термін – це будь-яке окреме слово чи словесне утворення, що позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.

1.1.1. Визначення терміна “ foods ” і терміносистеми “ foods ” Дефініція – це коротке визначення поняття, яке відображає істотні ознаки предмета чи явища. Воно характерне для термінологічних словників, оскільки тлумачення не відзначаються строгістю, зорієнтованістю на ядро поняття і є характерними для загальномовних словників [15, с. 83]. Дефініція визначення поняття описи поняття Нами використовуються описи поняття, які, можливо, не задовольняють формальні чи структурні вимоги до дефініцій, але часто можуть їх замінювати, оскільки (як і змістові дефініції) передають суттєві ознаки поняття “ foods”і є, за визначенням О.Селіванової, його ядром. Проаналізувавши особливості термінології foods, звернемося до тлумачення самого слова “ foods” у таких словниках, як, наприклад, New Webster’s Dictionary of the English Language та Oxford Student’s Dictionary of Current English. Таблиця 1.1 Дефініційний аналіз імені “ food ”
|New Webster’s Dictionary of the English Language |Oxford Student’s Dictionary of Current English |
|A nourishing substance taken into and absorbed by an organism to |That which can be eaten by people or animals, or used by plants, to |
|sustain life and enable growth and repair of tissues |keep them living and for growth |
|More or less solid kind of nutriment, as opposed to drink |Particular example of food |
|A particular kind of nutriment |Food for thought |
|Something for consumption or use, as food for thought | |

Наведені вище дефініції “foods”, перетинаючись між собою, виражають спільні поняття та доводять його багатозначність (полісемію). Уважне вивчення цієї лексеми в англійській мові залежно від контексту дало змогу проаналізувати її вживання у словнику та створити глосарій термінів їжі (див. додатки), семантичною домінантою яких є “ foods ”. Яким би точним, чітким і повним не був термін, сам по собі, ізольовано він існувати не може. Системність – одна з найбільш визначних умов його існування. М.П. Кочерган уточнює, що терміносистема – це впорядкована система термінів, які адекватно виражають систему понять теорії, що описує розлогу сферу знань людини та її діяльності [27, с.38]. Термінологічна система foods має відповідати рівневі сучасного розвитку цієї сфери діяльності людини. Отже, терміносистема foods представлена в нашій роботі як сукупність складових, пов'язаних на лексико-семантичному рівні. Одна з найважливіших структурних характеристик терміносистеми– це наявність відповідного семантичного поля .

1.1.2. Лінгвістичні маркери лесем на позначення їжі в англійській мові Відповідність терміна нормам певної мови – одна з основних вимог, які мовознавці переважно висувають до терміна. Більшість дослідників мовною нормою вважають сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови і сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови й суспільства [87, с. 378]. Тому нормативний аспект в англійській термінології їжі стосується мовної правильності утворення та вживання термінів, адже без цього не можна забезпечити загальну повноцінність як окремого терміна, так і всієї терміносистеми їжі. Сучасна мова науки й техніки висуває до термінів декілька вимог. Найважливіші з них, на думку В.П. Даниленко, такі: 1. Термін має відповідати правилам і нормам відповідної мови. 2. Cистемність – одна з найважливіших умов існування терміна. Свої специфічні риси терміни набувають тільки в рамках конкретної терміносистеми або термінологічного поля (І. Ковалик, 1958, 1961, 1984; В.П. Даниленко, 1972; Т.Л. Канделакі, 1977; Л. Лагутіна, 1980). 3. Терміну властива якість дефінітивності, тобто кожен термін зіставляється з чітким окремим визначенням, котре орієнтує його на відповідне поняття (Brussels sprouts – a kind of cabbage originating in Belgium, having small edible heads or sprouts along the stalk, which resemble miniature cabbages) (усі дослідники). 4. Терміну властива відносна незалежність від контексту, і те, що він не втрачає в ньому свого значення (celery – селера). Будучи незалежним від контексту, термін не повинен мати взагалі будь-якого контекстуального значення (Т. Секунда, 1930; О. Толикіна). 5. Термін має бути точним, хоча в субмовах мають місце численні “хибно зорієнтовні” (термін Д.С. Лотте) одиниці (date – фінік, а не “дата”). 6. Термін має бути стислим, хоча ця вимога нерідко суперечить вимозі точності, тобто повноти терміна (пор.: beets – буряк та ice cream cone – морозиво-ріжок). Цей критерій здебільшого бажаний, ніж реальний, тому що процес диференціації наукових понять є об’єктивною передумовою використання багатокомпонентних термінів, що прагнуть якнайточнішого позначення певного поняття. 7. Термін має прагнути до однозначності (О.С. Герд, 1978; Р.О. Будагов, 1965, 1971; О.О.Реформатський, 1968, 1986, 1996) (моносемії). Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто домагатися в межах однієї терміносфери, адже на рівні декількох субмов полісемія термінів – явище досить розповсюджене (e.g. foods – lime – лайм, construction or natural resources termonology – lime – вапно). 8) Для термінології нехарактерна синонімічність, котра заважає взаєморозумінню. Поняття уніфікації, за словами Т. Кияка, передбачає ліквідацію синонімії й уніфікацію значень, тобто усунення полісемії та семантичної омонімії – небажаних явищ у межах термінології окремої наукової сфери [24, с.16] . 9) Терміни експресивно (стилістично) нейтральні (О. Реформатський), хоча тут правильніше говорити не про експресивність терміна чи виразу, а скоріше про інтенсивність деяких семантичних складових. Причинами такої інтенсивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність уявлення того, хто говорить, або намагання приховати свої наміри. 10) Термін має бути милозвучним (тобто вимога евфонії), тому не варто заохочувати створення термінів, які походять із діалектів, жаргонів або варваризмів [9, с.12]. Сукупність перелічених ознак є лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. Насправді ж та чи інша ознака існує у послабленому стані або взагалі відсутня. Є серед термінів і полісемія, і синонімія, вживання застарілих або підкреслено нових термінів супроводжуються виразними конотаціями. Чим послідовніше терміни проявляють відзначені ознаки, тим чіткіша відповідна термінологія. На матеріалі досліджуваної нами термінології foods, ми дійшли висновку, що їй притаманні такі властивості, як упорядкованість, актуальність, порівняна повнота та відносна точність у визначенні понять. Полісемія, синонімічні групи, властиві загальнонародній мові, потрапивши в терміносистему foods, можуть перетворитися на дублети.

1.1.3. Принципи диференціації терміноелементів foods y англійському словнику Існує декілька підходів до диференціації термінів у сучасній лінгвістичній літературі. Підґрунтям для цього слугують різноманітні ознаки термінів – змістові, формальні, функціональні, інтра- й екстралінгвальні. Розглянемо спочатку можливості диференціації термінів за змістом. Підхід диференціації термінів за змістом включає логічний бік того поняття, яке позначається терміном. Виокремлюються предметні терміни (plate, cup), терміни процесів (baking, cooking,), ознак (grilled chicken, decaffeinated coffee). Диференціація термінів за змістовою (семантичною) структурою дозволяє виділити однозначні (моносемантичні) терміни, наприклад: tea – чай, meat – м'ясо) і багатозначні (полісемантичні), які мають два або більше значень у межах однієї терміносистеми, наприклад: dish – таріль, блюдо. Щодо диференціації термінів foods за формальною структурою, то спостерігаємо багато підходів до розв’язання цієї проблеми. По-перше виділяються терміни-слова, які поділяються на кореневі (fig, garlic), похідні (meat-grinder), складні (black coffee, cocktail), ланцюжкові утворення (a shiitake mushroom). З погляду належності термінів до різних частин мови розрізняють терміни-іменники, дієслова, прислівники. Залежно від мови-джерела розрізняють терміни корінні, запозичені та гібридні. Усі згадані вище підходи до диференціації термінів foods свідчать про те, що таке багатоаспектне явище, як термін foods, входить до найрізноманітніших класифікаційних систем – за логічними, лінгвістичними та науковими принципами, які характеризують роль і місце термінів foods у різноманітних галузях сучасного суспільства.

Висновки до розділу 1 Відповідно до завдань, поставлених у Розділі 1, ми встановили, що: 1. Термін – це будь-яке окреме слово чи словесне утворення, що позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії. 2. Терміносистема foods представлена в нашій роботі як сукупність складових, пов'язаних на лексико-семантичному рівні. Одна з найважливіших структурних характеристик терміносистеми– це наявність відповідного семантичного поля . 3. Терміни foods відповідають правилам і нормам англійської мови. Їхніми найважливішими лінгвістичними маркерами виявилися системність, дефінітивність, відносна незалежність від контексту, точність, стислість, прагнення до однозначності в межах своєї терміносистеми. Терміни експресивно (стилістично) нейтральні та евфонічні. 4. Описуючи принципи диференціації елементів foods у словнику, ми виявили, що досліджувані нами терміни розрізняються за частинами мови, за змістовою, формальною та семантичною структурами.

РОЗДІЛ 2
ЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ FOODS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1. Етимологічні характеристики англомовної термінології foods

За твердженням В.В. Єлісєєвої , Г.Б. Антрушиної, О.В. Афанасьєвої та Н.Н. Морозової, власне англійська лексика складає близько 30% усього словникового складу, але саме вона відображає найдавніші та найбільш уживані поняття. Такі дослідники як М.М. Маковський (1986), В.В. Михайленко (1999), Т.А. Расторгуєва (1969), В.Н. Ярцева (1985) розрізняють три групи власне англійської лексики. Першу групу складають слова, що належать до індоєвропейського прошарку. У цьому випадку слово має відповідники за межами германських мов, наприклад, apple (Old English æppel "apple; any kind of fruit; fruit in general," from Proto-Germanic *ap(a)laz (cf. Old Saxon, Old Frisian, Dutch appel, Old Norse eple, Old High German apful, German Apfel), from PIE *ab(e)l "apple" (cf. Gaulish avallo "fruit;" Old Irish ubull, Lithuanian obuolys, Old Church Slavonic jabloko "apple")). Друга група власне англійської лексики – це слова, які належать до спільногерманського джерела. Ця група ширша за попередню, а слова, що входять до неї, не мають відповідників за межами германської гілки індоєвропейської сім’ї мов, хоча їх можна зустріти майже в усіх германських мовах, наприклад: sweet (Old English swete "pleasing to the senses, mind or feelings," from Proto-Germanic *swotijaz (cf. Old Saxon swoti, Swedish söt, Danish sød, Middle Dutch soete, Dutch zoet, Old High German swuozi, German süß), from PIE root *swad- "sweet, pleasant"). Найбільш своєрідна третя група власне англійської лексики. До неї належать слова, які є чисто англійською комбінацією морфем, кожна з яких може мати паралелі в низці споріднених мов, але сама комбінація за межами англійської мови не зустрічається, наприклад: eggplant (1767, from egg (n.) + plant (n.). Originally of the white variety. Old English plante "young tree or shrub, herb newly planted," from Latin planta "sprout, shoot, cutting" (source of Spanish planta, French plante), perhaps from *plantare "to drive in with the feet, push into the ground with the feet," from planta "sole of the foot," from nasalized form of PIE *plat- "to spread, flat"). Особливістю словникового складу англійської мови є велика кількість запозичень, яка, на думку Р. С. Гінзбург (1979), О. В. Куніна (1940), Ф. Пальмера (1982), С. Потера (1973), О.І. Смирницького (1956), сягає близько 70%. Отже, загальна етимологічна структура англійської мови може бути представлена за допомогою такої таблиці: Таблиця 2.1. Етимологічна структура англійської мови
|Власний елемент |Запозичений елемент |
|Індо-європейський елемент (fat, bean) |Кельтський елемент (V – VI ст. н.е.) (beet) |
|Германський елемент (sweet, herring, berry) |Латинський елемент |
| |1-ша хвиля (I ст. до н.е.) (tile) |
| |2-га хвиля (VII ст. н.е.) (beer) |
| |3-тя хвиля (епоха Відродження, XIV – XVII ст. н.е.) (capers,) |
|Власне англійський елемент (не раніше V ст. н.е.) (sprout, cheese, |Скандинавський елемент (VIII – XI ст. н.е.) |
|eel) |(barley, cake) |
| |Французький елемент |
| |1-ша хвиля (XI – XIII ст.) – норманське завоювання (almond, juice, |
| |mushroom) |
| |2-га хвиля («паризькі» запозичення, XIV – XVII ст. н.е.) |
| |(cucumber,croissant, champignon, aubergine) |
| |Грецький елемент (епоха Відродження, XIV – XVII ст. н.е.) (theatre, |
| |comedy) |
| |Італійський елемент (епоха Відродження, XIV – XVII ст. н.е. і |
| |пізніше) (artichoke, coffee, broccoli, cauliflower) |
| |Іспано-португальський елемент (епоха Відродження, XIV – XVII ст. н.е.|
| |і пізніше) |
| |(apricot,banana, coco ) |
| |Голландський елемент (XV – XVI, XVI – XVII ст. н.е.) (cookie) |
| |Німецький елемент (XVI – XX ст. н.е.) (drum, liederspiel, leitmotif) |
| |Індійський елемент (XIX ст. н.е.) (bungalow, khaki, lacquer) |
| |Російський елемент (XX ст. н.е.) (pelmeni, pierogi, vodka) |
| |Мова індіанців Америки |
| |(chocolate, chili pepper) |
| |Їдіш |
| |(pretzel) |

Зауважимо, що 2-га колонка може містити більше джерел запозичень, які є численними через низку історичних причин. Так, упродовж століть Британія контактувала з багатьма країнами, піддавалася нашестям та завоюванням, а пізніше сама стала метрополією для великої кількості колоній. Усе це приводило до інтенсивних мовних контактів, результатом чого є мішаний характер англійського лексичного складу. Однак найбільший екстралінгвальний вплив здійснили латинська та французька мови. Порівняємо ці загальновідомі факти з даними, отриманими в результаті проведеного нами етимологічного аналізу лексем foods сучасної англійської мови, розкласифікувавши запозичені слова за джерелом запозичення. 1. Запозичення з германських мов Давньоскандинавська була однокорінною з давньоанглійською мовою завойовників, які знаходилися на тому самому щаблі культурного та соціального розвитку, що і давні англійці, тому досить легко злилися з місцевим населенням у ІХ – ХІ ст. Поступово англійська мова поглинула скандинавські діалекти, що суттєво вплинуло на словник північно-англійських діалектів. Більша частина лексичних запозичень із давньоскандинавської, що належали до терміносистеми foods, не фіксувалися до ХІІІ ст. Загальна кількість запозичень зі скандинавських мов оцінюється Т.А. Расторгуєвою (1983) та Е. М. Дубінець (2003) приблизно 900 словами, 700 із яких належать до літературної англійської. Давньоскандинавські запозичення складають лише 4 одиниці з усієї термінології foods, що аналізується нами, включаючи такі терміни як: • steak mid-15c., "thick slice of meat cut for roasting," probably from Old Norse steik "roast meat," cognate with steikja "to roast on a spit," and ultimately "something stuck" (on a spit); • shrimp early 14c., "kind of slender shellfish," probably from Old Norse skreppa "thin person," from Proto-Germanic *skrempanan (see scrimp). Related to Old English scrimman "to shrink." The connecting notion is probably "thinness" (cf. Danish dialectal skrimpe "thin cattle"). Двом термінологічним одиницям досліджувана нами лексика завдячує голландській мові, запозичення з голландської припадають на ті часи, коли ремісники Нідерландів почали торгівлю з Британськими островами, особливо в галузі імпорту чаю в XV – XVI століттях, що, власне, і зафіксоване хоча й нечисленними запозиченнями: • tea The modern English form, along with French thé, Spanish te, German Tee, etc., derive via Dutch thee from the Amoy form, reflecting the role of the Dutch as the chief importers of the leaves (through the Dutch East India Company, from 1610). (дати запозичення взяті нами з Etymology Dictionary Online). • cake koekje "little cake," diminutive of koek "cake," from Middle Dutch koke Незначного впливу зазнала англійська термінологія foods і з боку німецької мови, запозичивши переважно шляхом калькування такі, наприклад, термінологічні одиниці (7): • cranberry 1640s, American English adaptation of Low German kraanbere, from kraan "crane" (see crane (n.)) + Middle Low German bere "berry" • gooseberry 1530s, perhaps from German Krausebeere or Kräuselbeere, related to Middle Dutch croesel "gooseberry," and to German kraus "crispy, curly". Одне запозичення з мови Їдиш: • bagel 1919, from Yiddish beygl, from Middle High German boug- "ring, bracelet," from Old High German boug "a ring," related to Old English beag "ring" (in poetry, an Anglo-Saxon lord was beaggifa "ring-giver"), from Proto-Germanic *baugaz-, from PIE root *bheug- (3) "to bend," with derivatives referring to bent, pliable, or curved objects (cf. Old High German biogan "to bend;" see bow (v.)). 2. Запозичення з романських мов Латинські запозичення надходили до англійської мови кількома хвилями. Найдавніший їх прошарок належить до часу торговельних та військових контактів германських племен англів, саксів, ютів і фризів з римлянами на континенті до переселення на Британські острови. Першими новими запозиченими поняттями стали назви нових продуктів харчування. Римляни також навчили давніх германців фермерству, оскільки їхне находилося на досить примітивному рівні. Саме тоді вони дізналися, як виготовляти масло і сир, відповідно, запозичівши такі слова, як (Lat. “butyrum”, “caseus”). Також словник давніх германців поповнився латинськими словами на позначення фруктів та “cherry” (Lat. “cerasum”), “pear” (Lat. “pirum”), “plum” (Lat. “prunus”), “pea” (Lat. “pisum”), “beet” (Lat. “beta”), “pepper” (Lat. “piper”). А ось і ще приклади латинських запозичень того періоду: “cup” (Lat. “cuppa”), “kitchen” (Lat. “coquina”), “mill” (Lat. “molina”), “port” (Lat. “portus”), “wine” (Lat. “vinum”). Наступна хвиля латинських запозичень пов’язана з уведенням християнства у Британії (597 р. н.е.). Вони належать до тематичної групи релігійної термінології (altar, candle, mass, anthem, Psalter, nun, disciple, pope), літератури й освіти (school, master, grammar, verse, meter), оскільки монастирі були тоді центрами наукового та літературного життя країни, і не входять до кола нашого дослідження. Велика зацікавленість до класичних наук в епоху Ренесансу принесла нову хвилю запозичень із латинської та, меншою мірою, з грецької мов. Багато класичних запозичень увійшли до ранньоновоанглійської через французьку завдяки тривалим контактам із Францією: • gruel late 12c., "meal or flour made of beans, lentils, etc.," from Old French gruel "fine meal," from Frankish *grut • lemon type of citrus fruit, c.1400, lymon, from Old French limon "citrus fruit" (12c.), Іноді важко встановити безпосереднє джерело запозичення, тому подібні слова отримують назву “франко-латинські”, наприклад: • lettuce late 13c., probably from Old French laitues, plural of laitue "lettuce," from Latin lactuca "lettuce," from lac (genitive lactis) "milk" У ХV – XVII ст. латина була основною мовою філософії та науки і століттями слугувала джерелом деривації нових слів, часто термінів, в англійській мові. Остання використовувала цілі латинські слова або їх частини, продуктивні корені або дериваційні афікси з такою частотою, що сьогодні вони сприймаються як власне англійські та складають основний фонд інтернаціональних елементів англійської мови. Так латина розвинулася в міжнародну мову науки. Французьке похоження лексем foods також зумовлено певними історичними умовами. Французькі запозичення проникли в англійську мову задовго до норманського завоювання, вони свідчать про існування мовних контактів британців з норманами – скандинавською народністю, що жила на північному узбережжі Франції й спілкувалася північним діалектом французької [12, с. 42]. З часів норманського завоювання 1066 р. і до XVI ст. французькі запозичення вливалися в англійську великими партіями, поповнюючи її вокабуляр різними тематичними групами для відображення особливостей життя та устрою тогочасної Британії – суспільні відносини (emperor, duke, duchess, baron, count, dame, damsel), управління державою (sovereign, crown, administration, parliament, guardian, reign), юриспруденція (justice, crime, plaintiff, evidence, dungeon), військова лексика (war, navy, peace, captain, admiral, victory, conquer). У XII-XVI ст. французькі запозичення надходять разом з релігійними поняттями, а також у зв’язку з поширенням французької кухні • marmalade late 15c., from Middle French marmalade • onion early 12c., from Anglo-French union, Old French oignon "onion" (formerly also oingnon), and directly from Latin unionem (nominative unio), colloquial rustic Roman for "a kind of onion," also "pearl" (via notion of a string of onions), literally "one, unity;" sense connection is the successive layers of an onion, in contrast with garlic or cloves. . У XVII ст. основна частина французьких запозичень представлена комерційними та виробничими термінами capital, commerce, insurance, bank, machine. У XVIII ст. до них приєднуються політичні терміни Французької революції aristocrat, democracy, despot, section, cлова, що стосуються до літератури та музики – vaudeville [Fr., orig. a kind of song, for chanson du vau de Vire, ”song of the valley of Vire” (in Normandy)] (1739), repertoire [Fr.] (1847), архітектури та будівництва – ensemble [Fr. < L. insimul, at the same time] (1750), mansard [From the inventor, Francois Mansart, a French architect, died 1666] (1734), caissons [Fr. caisson, earlier casson, < It. cassone, aug. of cassa, < L. capsa, box] (1702), vignette [Fr., dim of vigne, L. vinea, a vine] (1751). Пізніше потік їхнього надходження припиняється; в англійській можна зафіксувати тільки поодинокі слова у різноманітних тематичних групах: garage (1902), chauffer (1899), development (1756), fiancée (1853). На відміну від запозичень більш пізнього періоду, ранні надходження в англійську мову були однокомпонентними та моносемантичними словами, в більшості своїй односкладові іменники, наприклад: line, rice, pike. Тепер вони настільки асимілювалися в англійській, що лише філолог може встановити їхнє іншомовне походження. Крім того, вони повністю підпорядковані її фонетичним і граматичним законам: • наголос із останнього складу перемістився на перший, наприклад: onion, oyster; • довгий звук [i:] замінено дифонгом [ai], наприклад: rice; • французький диграф ou [u:] став вимовлятися [au], наприклад: sprout. Нещодавнім, пізнішим запозиченням у лексем foods (після 1650 р.) все ще притаманні відчутні французькі особливості: • наголос на останньому складі, наприклад: croissant; • диграф ch вимовляється [š], наприклад: champignon; • диграф ou вимовляється [u:], наприклад: gourd; • останні приголосні p, s, t, d не вимовляються, наприклад: restaurant; Обсяг запозичень із італійської мови у складі словника лексем foods незначний (8). Кількісно він поступається запозиченням із французької та класичних мов. Як наслідок прямих мовних контактів у XVI столітті, здійснені такі запозичення в процесі використання лексем foods: • zucchini
1929, from Italian, plural of zucchino, diminutive of zucca "gourd, squash," perhaps from Late Latin cucutia, which is of unknown origin. • spaghetti 1849 (as sparghetti, in Eliza Acton's "Modern Cookery"), from Italian spaghetti, plural of spaghetto "string, twine," diminutive of spago "cord," of uncertain origin. Англійська мова запозичила чимало слів з іспанської та португальської, але термінів foods серед них небагато. Досліджена нами лексика містить 8 одиниць іспанського походження та 4 – португальського: • mango 1580s, from Portuguese manga, from Malay mangga, from Tamil mankay, from man "mango tree" + kay "fruit." Mango trees were brought from Timor to British gardens in Jamaica and St. Vincent 1793 by Capt. Bligh on his second voyage • сосо "palm tree," mid-16c., from Spanish and Portuguese coco "grinning face," on resemblance of the three holes at the base of the shell to a human face. The earlier word for it was the Latinized form cocus, which sometimes was anglicized as cocos. 3. Запозичення з інших мов Досліджувані одиниці були також запозичені з таких мов, як китайська (5), японська (2), мова американських індіанців (Ацтеків) (2), австралійського племені Маорі (1), турецької (1), мови африканського племені. • Coffee
c.1600, from Italian caffe, from Turkish kahveh, from Arabic qahwah "coffee," said originally to have meant "wine," but perhaps rather from Kaffa region of Ethiopia, a home of the plant (coffee in Kaffa is called buno, which was borrowed into Arabic as bunn "raw coffee"). Much initial diversity of spelling, including chaoua. • Bok choy type of Chinese cabbage, from Cantonese, literally "white vegetable." • Chili also chilli, 1660s, from Nahuatl xilli, native name for the peppers. Not named for the South American country. As short for chile con carne and similar dishes, attested by 1846. • shiitake
1877, from Japanese, from shii, name of several types of evergreen trees, + take "mushroom." Отримані дані можна підсумувати у наступній таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Етимологічний склад терміносистеми їжа в англійській мові
|Мова походження |кількість |відсотки |
|Власне англійський елемент |57 |28,2% |
|французька |53 |26,2% |
|іспанська |8 |4% |
|португальська |4 |2% |
|німецька |8 |4% |
|грецька |1 |0,5% |
|італійська |8 |4% |
|латинська |7 |3,5% |
|їдиш |1 |0,5% |
|китайська |5 |2,5% |
|японська |2 |1% |
|Давня скандинавська |4 |2% |
|індіанська |2 |1% |
|африканська |1 |0,5% |
|голландська |2 |1% |
|маорі |1 |0,5% |
|турецька |1 |0,5% |
|Гібридні елементи (мішане походження) |36 |18% |
|всього |202 |100% |

Як видно з таблиці 2.2, найбільше термінів мають власне англійське походження (28,2%), майже однаковою є кількість запозичень з французької мови (26,2%), 18% елементів мають мішане походження, тобто містять елементи різних мов.

2.2. Основні продуктивні шляхи утворення англійських лексем foods Теорія словотвору германських мов, як відомо, сформувалася в межах структурно-системної моделі опису мови, яка домінувала в період становлення та початкової стадії розвитку кожної окремої галузі лінгвістичних досліджень [48, с. 35]. Аналіз словотвірних моделей лексем foods дозволить нам простежити процес та принципи формування нових понять у суспільстві, тому що словотвір, забезпечуючи процес комунікації та його результати, відіграє важливу роль у класифікаційно-пізнавальній діяльності і є одним із основних способів поповнення кількості термінів. Дослідженню шляхів поповнення термінологічних систем англійської мови присвячували свої наукові праці І.К. Білодід (1980), Р.О. Будагов (1974), Г.Д. Жуковець (2001), Ю.А. Зацний (1997), О.С. Кубрякова (1977, 1988, 1998), О.М. Селівьорстова (1975), С. Хідекель (1964) та ін. Отже, можна вести мову про різні шляхи поповнення терміносистеми: 1) запозичення з мови-джерела шляхом транслітерації терміна відповідно до норм орфографії мови запозичення; 2) збереження його первинної форми шляхом калькування або описового перекладу. У будь-якій мові лінгвістичні способи термінотворення дослідники І.В. Арнольд (1959), О.С. Ахманова (1972), Р.С. Гінзбург (1979), О. Джесперсен (1982), Дж. Кенон (1986), О.Д. Мєшков (1976) та ін. поділяють на такі групи: А. Використання внутрішніх мовних ресурсів: 1. Морфологічна деривація або карбування похідних слів від наявних термінів чи від загальнолексичних одиниць (sweet-ener). 2. Гібридні слова з іншомовним коренем або афіксом, хоча вирішальну роль тут відіграють саме елементи власної мови. Водночас іншомовні афікси завдяки високому ступеню своєї асиміляції не відчуваються як запозичення (cauliflower, breadfruit). Серед запозичених афіксів можна виділити кілька етимологічних прошарків за мовою-джерелом . 3. Словоскладання (compounding), які поєднують у собі дві або більше основ, наприклад: cherry tomato, coconut. 4. Термінологічні словосполучення, хоча деякі мовознавці не погоджуються з таким терміном і вважають їх понятійними або концептуальними сполученнями (ці випадки повинні перевірятися вимогами до терміна) [47, с. 13]: decaffeinated coffe, ice cream cone; 5.Семантична деривація — зміни в значенні слова. а) поява нового термінологічного значення в результаті спеціалізації (тобто звуження значення через конкретизацію): • wheat
Old English hwæte "wheat," from Proto-Germanic *khwaitijaz (cf. Old Saxon hweti, Old Norse hveiti, Norwegian kveite, Old Frisian hwete, Middle Dutch, Dutch weit, Old High German weizzi, German Weizen, Gothic hvaiteis "wheat"), literally "that which is white," from *khwitaz-, the source of Old English hwit (see white; and cf. Welsh gwenith"wheat," related to gwenn "white"). б) узагальнення значення в результаті розширення сфери використання терміна, тобто, коли терміни з однієї галузі науки, розвиваючи нове значення, переходять в інші; так виникає явище багатозначності терміна: • cereal 1832, "grass yielding edible grain," originally an adjective (1818) "having to do with edible grain," from French céréale (16c., "of Ceres;" 18c. in grain sense), from Latin Cerealis "of grain," originally "of Ceres," from Ceres, Italic goddess of agriculture, from PIE *ker-es-, from root *ker- "to grow". The application to breakfast food cereal made from grain is American English, 1899. Б. Використання зовнішніх шляхів термінотворення . Творення термінів шляхом прямого запозичення з мови-джерела – частотне, виправдане та зумовлене різними історичними умовами. Запозичення термінологічної системи їжі можна поділити на повні та неповні за характером збереження їхніх форм:
а) повне запозичення зі збереженням внутрішньої та зовнішньої форми:

• champignon
"mushroom," 1570s, from Middle French champignon (14c.), with change of suffix, from Old French champegnuel, from Vulgar Latin *campaniolus "that which grows in the field," from Late Latin campaneus "pertaining to the fields," from campania "level country" . Повне запозичення передбачає пристосування іншомовного слова до фонетичних і морфологічних особливостей мови перекладу. Залежно від цього розрізняють повну та часткову асиміляцію. Перша є повним пристосуванням запозиченого елемента до особливостей мови-реципієнта, його фонетичних і морфологічних законів [47, с. 109]. Так, велика низка частовживаних односкладових слів, яка багатьма вважається споконвічно англійською за походженням, асимільована з норманського діалекту французької мови: oat, chops, date. За часткової асиміляції деякі фонетичні та граматичні особливості запозиченого терміна зберігаються. Наприклад, деякі терміни французького походження зберегли носові голосні (restaurant, champignon, croissant). б) неповне запозичення зі збереженням тільки внутрішньої форми — калькування: • eggplant
1794, from French aubergine, "fruit of the eggplant" (Solanum esculentum), diminutive of auberge "a kind of peach," variant of alberge, from Spanish alberchigo"apricot" [OED]. Klein derives the French word from Catalan alberginera, from Arabic al-badinjan "the eggplant," from Persian badin-gan, from Sanskrit vatin-ganah.. В. Скорочення або терміни-абревіатури (chili, decaf, mayo); Основне місце серед шляхів термінотворення за допомогою внутрішніх ресурсів посідає деривативний процес – утворення похідних слів, які розглядаються як одиниці вторинної номінації через те, що їхні значення проявляються через семантику іншого вихідного знака [48, с. 20]. Результати кількісних підрахунків можна відобразити у таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Шляхи утворення лексем системи foods
|Спосіб термінотворення |Кількість |Відсотки |
|прості |54 |27% |
|деривація |28 |14% |
|Словоскладання |24 |12% |
|словосполучення |57 |28% |
|запозичення |39 |19% |
|Всього |202 |100% |

Отже, термінологія їжі сучасної англійської мови формувалася переважно за рахунок внутрішніх мовних ресурсів, однак запозичення з інших мов було теж досить продуктивним і залежало від історичних умов.

2.3. Семантичне поле “ foods ”: гіперо-гіпонімічні відношення в межах cемантичного поля

Склад полів у мові, методика їх розбудови по-різному трактується дослідниками. У науковій літературі існують розбіжності у визначенні того, що мається на увазі під полем. Семантичне поле як система сформувалося не відразу, воно пройшло тернистий шлях від тріровських концептуальних полів до сучасних полів різного типу. У теорії Й. Тріра передусім привертає увагу розгалуження синхронних і діахронних змін. Діахронний підхід до вивчення поля не визнавався системним, структура простежувалася лише в синхронії, що обмежувало можливості поля як системи. Л. Вайсгербер, досліджуючи поле кольоропозначень, під ним має на увазі «коло похідних слів... від основного тематичного слова, що утворюють разом з ним живе лексичне гніздо (Wortfamilie), поняттєві взаємозв’язки якого підтримуються через родові групи семантично споріднених слів (Wortstände)». Закономірності лексико-семантичних відношень між мовними одиницями розглядали такі дослідники, як М.Бреаль (1897), Г.Іпсен (1924), М.М.Покровський (1956, 2006), В. Порциг (1924, 1934, 1964), О.О. Потебня (1993) та інші. В. Порциг приділяє велику увагу аналізу лінгвістичних зв’язків усередині лексико-синтаксичних, лексико-граматичних і лексико-семантичних груп [22, с. 79]. У сучасному мовознавстві відзначається розширене трактування самого терміна “поле”, а також різноманітність методик його розбудови на основі лінгвістичних [69, с.165] або інтеграції лінгвістичних і логічних принципів [19, с. 72]. Численні поля, що описуються вченими – функціональні та функціонально-семантичні (А.В.Бондарко, 1996; О.Г. Карапетова, 2000; Е.А. Кучинська, 1992; О.Є. Ластовкіна, 1996; А.Е. Левицький, 1998), фоносемантичні (А.Б. Міхалєв, 1995), лексико-семантичні та синонімічні (А.Ю. Антомонов, 1987; Г.Ш. Артикова, 1994; И.Н. Голубовська, 1989; А.А.Шавель, 1998), текстові (Т.А. Рябоконь, 1983), асоціативні (Ю.Є Ульянов, 1989), поняттєві (В.В. Єлісєєва, 2003; О.Ю. Куленкова, 1988) – мають свої особливості, але критерії їхнього виділення – подібні. Критеріями їхнього виділення називають спільність значення, поняття, спільність лінгвістичної цінності, семантичної функції або ознаки (А.В. Бондарко, 1996; А.Е. Левицький, 1998; В.М. Русанівський, 1992). Тобто різновиди полів, по суті, – це різні вимірювання одного й того ж мовного поля в парадигматиці, де основним є поняття значущості. Л.М. Васильєв пише, що семантичними полями прийнято вважати й семантичні класи слів будь-якої частини мови, й семантично співвіднесені класи слів різних частин мови, й лексико-граматичні (функціонально-семантичні) поля, й парадигми синтаксичних конструкцій [5, с. 45]. У науку також увійшло таке визначення лексико-семантичного поля (ЛСП): це у певний спосіб обмежена сукупність елементів, які мають певні інтегральні семантичні ознаки й знаходяться у відношеннях взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємодії [31, с. 71]. С. В. Кєзіна виділяє такі ознаки функціонування семантичного поля, як системи: 1. динамічність – поле постійно трансформується внаслідок розвитку абстрактного мислення та безперервності пізнання; 2. динамічність поля зумовлює його відкритість – до поля надходять нові семи, встановлюють зв’язки з попередніми, виникають нові поняттєві угруповання, семантичний простір поля розширюється; 3. гнучкість, рухливість поля зубумовлена його здатністю до самоорганізації [22, с. 85]. Можна знайти кілька способів виділення ЛСП у сучасній літературі: структурні, статистичні, психолінгвістичні, логіко-семантичні, психофізичні [42, с. 47]. На нашу думку, більш ефективним є логіко-семантичний спосіб. Він представлений у працях І.К. Бєльської (1996), С.А. Григор’євої (2000), В.Є. Салькової (2001) та інших. Логіко-семантичний критерій виокремлення поля застосовували такі мовознавці, як В.І. Кодухов (1987), А.А. Уфімцева (1968), Н.М. Мініна (1998) та ін. Цей спосіб також використовується в нашій роботі для виділення ЛСП, що виражає поняття їжі. В основу логіко-семантичного способу виділення поля покладено принцип ідентифікації, висунутий Ш. Баллі (1955), який полягає в пошуку слова-ідентифікатора, що повинен виражати поняття, ідею в найбільш загальній, абстрактній та нейтральній формі. Таким словом у ЛСП foods є слово “ food”. Воно є спільним компонентом для всіх конституентів поля, кожен з яких по-своєму варіює семантичний зміст поля. Для ілюстрації цього положення наведемо словникові дефініції семантичних домінант поля «food» зі словника Online Etymology Dictionary: • food Old English foda "food, nourishment; fuel," also figurative, from Proto-Germanic *fodon (cf. Gothic fodeins), from Germanic root *fod-, equivalent of PIE *pa- "to tend, keep, pasture, to protect, to guard, to feed" (cf. Greek pateisthai "to feed;" Latin pabulum "food, fodder," panis "bread," pasci "to feed," pascare "to graze, pasture, feed," pastor"shepherd," literally "feeder;" Avestan pitu- "food;" Old Church Slavonic pasti "feed cattle, pasture;" Russian pishcha "food"). • Nourishment early 15c., "food, sustenance," from Old French norissement "food, nourishment," from norrir Матеріалом для вичленення поля “foods” є тлумачні, синонімічні та тематичні словники англійської мови. Загальна структура поля має ієрархічну будову. У сучасному мовознавстві (відповідно до досліжень В.В. Акуленка, О.В. Бондарко, З.Н. Вердієвої, Р.М. Гайсиної, Н.Г. Долгих, Л.О. Новікової та ін.) вкорінилося уявлення про те, що кожне мовне явище має центральну та периферійну частини. В основі цього явища покладено асиметричний дуалізм мовного знака, встановлений С.О. Карцевським (1925, 1927). На принципі такої асиметрії базується й організація семантичного поля. У центрі кожного поля – своєрідна “яскрава частина”, його ядро, головна лексема, яка спеціалізується у вигляді складніших за значенням домінант – конституентів, найбільш спеціалізованими засобами вираження семантичної ознаки, що очолюють класи поля. Навколо домінанти консолідуються елементи, найбільш тісно з нею пов’язані, які разом з нею складають ядро поля, навколоядерну зону та центр, вони диференціюють різні семантичні поля і зумовлюють їхню структуру. На периферії семантичного поля знаходяться маргінальні одиниці з контекстуально зумовленими значеннями [10, с.45], вони характеризуються послабленням семантичної ознаки, неповним набором сем, наявністю ознак, характерних для інших категорій. Цей прошарок поля перетинається з периферією інших полів, отже, такий чинник свідчить про наявність міжпольових відношень і безперервність семантичного простору мови [44, с. 5]. Взаємодія полів на їхніх периферійних ділянках відстежується в мовних явищах полісемії та синонімії (О.Г. Бєляєвська, 1987; А.В. Кузнєцов, 1990; К.М. Меднікова, 1974; О.Д. Огуй, 2000; Д.М. Шмельов, 1990), завдяки яким конституенти ЛСП можуть належати до ядра одного поля та периферії іншого. Для графічного зображення вищезгаданих зв’язків взаємодії конституентів у межах одного семантичного поля та перетину різних полів на їх периферійних ділянках ми розробили такий рисунок:

СП Foods

СП Flora

Рис. 2.1. Функціональна інтерпретація сфер семантичного поля Пояснимо рис. 1.1. такими прикладами: конституент семантичного поля Flora orange – апельсин – належить до його периферійної лексики (П2), одночасно перебуваючи в ядрі (Ядро1) іншого семантичного підполя Foods у значенні “ апельсин ”. У центрі цих семантичних полів розташований конституент “dill” (Ц2). Ієрархічна організація семантичних полів традиційно проявляється в їхньому подальшому поділі на лексико-семантичні групи (ЛСГ), а останніх – на лексико-семантичні ряди (ЛСР). ЛСГ кваліфікують як мовну реалізацію, різновид ЛСП [45, с. 37] та окремий випадок лексико-семантичної парадигми [6, с. 5]. Різниця між ними полягає в зумовленості зв’язків елементів: якщо в полі конституенти об’єднуються на основі спільності позамовних зв’язків, то конституенти ЛСГ пов’язані між собою внутрішньомовними відношеннями [58, с. 208]. Найдрібніші угрупування, на які розподіляються лексико-семантичні групи, – це синонімічний та антонімічний ряди [1, с.22]. Синоніми відрізняються відтінками значення одного поняття; широкий спектр цих відтінків дає пояснення явищу антонімії, яка відображає полярні, протилежні прояви одного й того ж феномену дійсності (white wine- red wine). Оскільки термінологія foods є системно-структурним утворенням, то вся система термінів відповідно до понятійного апарату організовується в термінологічні (семантичні) поля, групи, підгрупи, ряди, домінантою яких є ключові слова, що позначають категоріальні поняття мистецтва і складають центр цієї термінологічної сукупності. Терміни ніби накладаються на понятійну систему, де в повній відповідності до плану змісту вишукується і план вираження (термінологія foods). Кожен термін foods має два плани. План змісту розкриває особливості функціонування терміна на поняттєвому рівні, тобто в площині термінологічного поля. План вираження ідентифікує термінологічне поняття на звуковому рівні, тобто як елемент термінологічної системи живопису. Семантичні поля, групи, ряди – це основні лінгвістичні засоби вираження понятійних особливостей термінології foods. Термінологія foods як мова спеціального вжитку містить у собі велику кількість лексико-семантичних полів.

[pic] Діаграма 1. Семантичне поле «їжа» в англійській мові

Термінологія їжа – це спеціальна галузь лексики, що є системно-структурним утворенням, і тому всю систему термінів завдяки спільному семантичному компоненту «їжа» можна класифікувати на семантичні групи, ряди. Наприклад, семантичне поле «foods» охоплює лексико-семантичну групу Minerals and vitamins, яка, у свою чергу, містить ряд minerals, vitamins –тощо, де домінантою є спільний компонент food, а разом вони складають ядро терміносистеми foods. Термін визначається як невід’ємний елемент системи, якщо систему розуміти як сукупність елементів цілого, зв’язаних обов’язковими та неподільними взаємозв’язками. Аналіз термінологічної системи food вимагає розробити спосіб виявлення як у тлумаченнях, так і в лексикографічному трактуванні родо-видових зв’язків між окремими одиницями. На думку Р.В. Іваницького (1997), визначення терміна, що подається в тлумачному словнику, є твердженням, яке розкриває властивості цього поняття, – необхідні й достатні для встановлення його змісту й відмінності від інших термінів-понять. Як правило, однозначні терміни у межах семантичного поля живопису виступають як гіпероніми й утворюють термінологічну групу, елементами якої є терміни-словосполучення (гіпоніми), що передають видові відмінності родового поняття [10, с. 49]. Відношення між термінами-гіпонімами Т.І. Панько, І.М. Кочан, Т.П. Мацюк розглядають як багатогранну опозицію, що грунтується на спільності їхніх категоріальних ознак. Із парадигматичного погляду гіпоніми характеризуються Дж. Лайонзом (1978) як такі, що відображають два типи протиставлення: 1) протиставлення родового (гіперонімічного) і кожного видового (гіпонімічного) значення за відсутністю (наявністю) розрізнювального компонента; 2) протиставлення одне одному всіх видових значень за змістом розрізнювального компонента значень. Гіперо-гіпонімічні зв'язки між термінами окремої терміносистеми не є незалежним параметром її організації [67, с. 194]. Так, поділ живопису передбачає Cereals, berries, mushrooms, drinks, etc. Причому можливий подальший етап розвитку синтагмозначень, наприклад drinks – soft drinks, hard drinks, fizzy drinks, etc. Отже, одиниці підкласу – гіпоніми перетворюються на гіпероніми різних рівнів. Поняття “рід” і “вид” стають відносними завдяки транзитивному характеру їхніх зв’язків. Графічно це можна зобразити за допомогою наступної схеми:

Foods = рід клас

cereals and grains drinks herbs nuts = рід 1 підклас

soft drinks hard drinks fizzy drinks mineral water
Схема 1. Фрагмент родо-видових відношень у семантичному полі їжа

Тут ми проаналізували родо-видові відношення у семантичному полі їжа і виокремили ієрархічний характер їхніх відношень у межах терміносистеми їжа в англійській мові. Оскільки зв'язок між термінами гіперонім-гіпонім відображає взаємозалежність між родовим і видовим поняттями (“generic-specific” type), що є вищою формою відображення у свідомості людини сутності явищ, понять, і в яких акумульований весь теоретичний досвід, набутий куховарством, ми маємо право вважати гіперо-гіпонімічні відношення досліджуваних термінів універсальним засобом схематичної ієрархічної організації терміносистеми їжі.

Висновки до розділу 2

1. Як засвідчують результати етимологічного аналізу, словник термінології їжі сучасної англійської мови сформований на романській та германській основі з вагомою перевагою власне англійських та французьких елементів, що пояснюється низкою історичних причин. 2. Термінологія їжі сучасної англійської мови формувалася переважно за рахунок внутрішніх мовних ресурсів, однак запозичення з інших мов було теж досить продуктивним і залежало від історичних умов. 3. Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми їжі стала наявність відповідного семантичного поля, в центрі якого знаходиться його ядро, головна лексема, що спеціалізується у вигляді складніших за значенням домінант. У процесі структурації семантичного поля у системі мови з’ясовано, що воно є складною мережею семантичних підполів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, які відображають сферу їжі у вигляді поля, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему.

ВИСНОВКИ

Відповідно до завдань, поставлених у роботі, ми встановили, що: 1. Термін – це будь-яке окреме слово чи словесне утворення, що позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії. 2. Терміносистема foods представлена в нашій роботі як сукупність складових, пов'язаних на лексико-семантичному рівні. Одна з найважливіших структурних характеристик терміносистеми– це наявність відповідного семантичного поля . 3. Терміни foods відповідають правилам і нормам англійської мови. Їхніми найважливішими лінгвістичними маркерами виявилися системність, дефінітивність, відносна незалежність від контексту, точність, стислість, прагнення до однозначності в межах своєї терміносистеми. Терміни експресивно (стилістично) нейтральні та евфонічні. 4. Описуючи принципи диференціації елементів foods у словнику, ми виявили, що досліджувані нами терміни розрізняються за частинами мови, за змістовою, формальною та семантичною структурами 5. Як засвідчують результати етимологічного аналізу, словник термінології їжі сучасної англійської мови сформований на романській та германській основі з вагомою перевагою власне англійських та французьких елементів, що пояснюється низкою історичних причин. 6. Термінологія їжі сучасної англійської мови формувалася переважно за рахунок внутрішніх мовних ресурсів, однак запозичення з інших мов було теж досить продуктивним і залежало від історичних умов. 7. Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми їжі стала наявність відповідного семантичного поля, в центрі якого знаходиться його ядро, головна лексема, що спеціалізується у вигляді складніших за значенням домінант. У процесі структурації семантичного поля у системі мови з’ясовано, що воно є складною мережею семантичних підполів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, які відображають сферу їжі у вигляді поля, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему.

ДОДАТКИ
Додаток А
Глосарій лексем на позначення їжі в сучасній англійській мові
|a slice of bread |Шматок хліба |
|Old English bread "bit, crumb, morsel; bread," cognate with Old Norse brauð, Danish brød, Old Frisian brad, | |
|Middle Dutch brot, Dutch brood, German Brot. According to one theory [Watkins, etc.] from | |
|Proto-Germanic *brautham, which would be from the root of brew (v.) and refer to the leavening. | |
| | |
|c.1300, "a fragment," from Old French esclis "splinter," a back-formation from esclicier "to splinter," from| |
|Frankish *slitan "to split" or some other Germanic source (cf. Old High German slizan; see slit). Meaning | |
|"piece cut from something" emerged early 15c | |
|alfalfa sprout |паросток люцерни |
|1845, from Spanish alfalfa, earlier alfalfez, from Arabic al-fisfisa "fresh fodder." | |
|almond |мигдаль |
|c.1300, from Old French almande, amande, from Vulgar Latin *amendla, *amandula, from | |
|Latin amygdala (plural), from Greek amygdalos "an almond tree," of unknown origin, perhaps a Semitic word. | |
|Altered in Medieval Latin by influence of amandus "loveable," and acquiring in French an | |
|excrescent -l- perhaps from Spanish almendra "almond," which got it via confusion with the Arabic definite | |
|article al-, which formed the beginnings of many Spanish words. Applied to eyes shaped like almonds, | |
|especially of certain Asiatic peoples, from 1870. | |
|apple |яблуко |
|Old English æppel "apple; any kind of fruit; fruit in general," from Proto-Germanic *ap(a)laz (cf. Old | |
|Saxon, Old Frisian, Dutch appel, Old Norse eple, Old High German apful, German Apfel), from | |
|PIE *ab(e)l "apple" (cf. Gaulish avallo "fruit;" Old Irish ubull, Lithuanian obuolys, Old Church | |
|Slavonic jabloko "apple"), but the exact relation and original sense of these is uncertain | |
|apple juice |Яблучний сік |
|c.1300, "liquid extract obtained by boiling herbs," from Old French jus "juice, sap, liquid" (13c.), from | |
|Latin ius "broth, sauce, juice," from PIE root *yeue- "to blend, mix food" (cf. Sanskrit yus- "broth," | |
|Greek zyme "a leaven," Old Church Slavonic jucha "broth, soup," Lithuanian juse "fish soup"). Meaning | |
|"liquor" is from 1828; that of "electricity" is first recorded 1896. | |
|apple pie |яблучний пиріг |
|attested from 1580s, from apple + pie; noted by 1893 as a typical American dish. | |
|apricot |абрикос |
|1550s, abrecock, from Catalan abercoc, related to Portuguese albricoque, from Arabic al-birquq, through | |
|Byzantine Greek berikokkia from Latin (malum) praecoquum "early-ripening (fruit)". Form assimilated to | |
|French abricot. | |
|artichoke |артишок |
|1530s, from articiocco, Northern Italian variant of Italian arcicioffo, from Old Spanish alcarchofa, from | |
|Arabic al-hursufa "artichoke." The Northern Italian variation probably is from influence of ciocco "stump." | |
| | |
|Folk etymology has twisted the word in English; the ending is probably influenced by choke, and early forms | |
|of the word in English include archecokk, hortichock, artychough, hartichoake. The plant was known in Italy | |
|by 1450s, brought to Florence from Naples in 1466, and introduced in England in the reign of Henry VIII. | |
|French artichaut (16c.), German Artischocke (16c.) both are also from Italian. | |
|artificial sweetener |Штучний підсолоджувач |
|late 14c., in the phrase artificial day "part of the day from sunrise to sunset," from Old | |
|French artificial, from Latin artificialis "of or belonging to art," from artificium . Meaning "made by man"| |
|(opposite of natural) is from early 15c. | |
| | |
|Old English swete "pleasing to the senses, mind or feelings," from Proto-Germanic *swotijaz (cf. Old | |
|Saxon swoti, Swedish söt, Danish sød, Middle Dutch soete, Dutch zoet, Old High German swuozi, German süß), | |
|from PIE root *swad- "sweet, pleasant" (Sanskrit svadus "sweet;" Greek hedys "sweet, pleasant, | |
|agreeable," hedone "pleasure;" Latin suavis"sweet," suadere "to advise," properly "to make something | |
|pleasant to"). | |
|asparagus |спаржа |
|late Old English sparage, from Latin asparagus (in Medieval Latin often sparagus), from Greek asparagos, of | |
|uncertain origin; probably from PIE root *sp(h)er(e)g- "to spring up" (though perhaps from a non-Greek | |
|source). In Middle English, asperages sometimes was regarded as a plural, with false singular aspergy. | |
|Atlantic herring |оселедець |
|Old English hering (Anglian), hæring (West Saxon), from West Germanic *heringgaz (cf. Old Frisian hereng, | |
|Middle Dutch herinc, German Hering), of unknown origin, perhaps related to or influenced in form by Old | |
|English har "gray, hoar," from the color, or to Old High German heri "host, multitude" from its large | |
|schools. | |
| | |
|late 14c., occean of Athlant "sea off the west coast of Africa" (early 15c. as occean Atlantyke), from | |
|Latin Atlanticus, from Greek Atlantikos "of Atlas," adjectival form of Atlas(genitive Atlantos), in | |
|reference to Mount Atlas in Mauritania . | |
|aubergine |баклажан |
|"eggplant," 1794, from French aubergine, "fruit of the eggplant" (Solanum esculentum), diminutive | |
|of auberge "a kind of peach," variant of alberge, from Spanish alberchigo"apricot" [OED]. Klein derives the | |
|French word from Catalan alberginera, from Arabic al-badinjan "the eggplant," from Persian badin-gan, from | |
|Sanskrit vatin-ganah. As a color like that of the eggplant fruit, it is attested from 1895. | |
|avocado |авокадо |
|1763, from Spanish avocado, altered (by folk etymology influence of earlier Spanish avocado "lawyer," from | |
|same Latin source as advocate (n.)) from earlier aguacate, from Nahuatl ahuakatl "avocado, testicle." So | |
|called for its shape. As a color, first attested 1945. The English corruption alligator (pear) is 1763, from| |
|Mexican Spanish alvacata, alligato | |
|bacon and eggs |Яєшня з беконом |
|early 14c., "meat from the back and sides of a pig" (originally either fresh or cured, but especially | |
|cured), from Old French bacon, from Proto-Germanic *bakkon "back meat" (cf. Old High German bahho, Old | |
|Dutch baken "bacon"). | |
| | |
|mid-14c., from northern England dialect, from Old Norse egg, which vied with Middle English eye, eai (from | |
|Old English æg) until finally displacing it after 1500; both are from Proto-Germanic *ajja(m) (cf. Old | |
|Saxon, Middle Dutch, Dutch, Old High German, German ei, Gothic ada), probably from PIE *owyo-/*oyyo- "egg" | |
|(cf. Old Church Slavonic aja, Russian jajco, Breton ui, Welsh wy, Greek oon, Latin ovum); possibly derived | |
|from root *awi- "bird." | |
|bagel |бублик |
|1919, from Yiddish beygl, from Middle High German boug- "ring, bracelet," from Old High German boug "a | |
|ring," related to Old English beag "ring" (in poetry, an Anglo-Saxon lord was beaggifa "ring-giver"), from | |
|Proto-Germanic *baugaz-, from PIE root *bheug- (3) "to bend," with derivatives referring to bent, pliable, | |
|or curved objects (cf. Old High German biogan "to bend;" see bow (v.)). | |
|baguette |багет |
|from French baguette (16c.), from Italian bacchetta, literally "a small rod," diminutive of bacchio "rod," | |
|from Latin baculum "a stick" . Meaning "a diamond cut long" is from 1926; that of "a long, thin loaf of | |
|French bread" is from 1958. | |
|Baltic herring |салака |
|Old English hering (Anglian), hæring (West Saxon), from West Germanic *heringgaz (cf. Old Frisian hereng, | |
|Middle Dutch herinc, German Hering), of unknown origin, perhaps related to or influenced in form by Old | |
|English har "gray, hoar," from the color, or to Old High German heri "host, multitude" from its large | |
|schools. | |
| | |
|1580s, from Medieval Latin Balticus, perhaps from Lithuanian baltas "white" or Scandinavian balta "straight"| |
|(in reference to its narrow entranceway). | |
|banana |банан |
|1590s, borrowed by Spanish or Portuguese from a West African word, possibly Wolof banana. The plant was | |
|introduced to the New World from Africa in 1516. | |
|barley |ячмінь |
|Old English bærlic, originally an adjective, "of barley," from bere "barley" (from Proto-Germanic *bariz, | |
|*baraz) + -lic "body, like." First element is related to Old Norse barr"barley," and cognate with | |
|Latin far (genitive farris) "coarse grain, meal;" probably from PIE *bhars- "bristle, point, projection" | |
|bean |квасоля |
|Old English bean "bean, pea, legume," from Proto-Germanic *bauno (cf. Old Norse baun, Middle Dutch bone, | |
|Dutch boon, Old High German bona, German Bohne), perhaps from a PIE reduplicated base *bha-bha- and related | |
|to Latin faba "bean." | |
|bean sprout |бобовий паросток |
|Old English bean "bean, pea, legume," from Proto-Germanic *bauno (cf. Old Norse baun, Middle Dutch bone, | |
|Dutch boon, Old High German bona, German Bohne), perhaps from a PIE reduplicated base *bha-bha- and related | |
|to Latin faba "bean." | |
| | |
|Old English sprota | |
|beer |пиво |
|Old English beor "strong drink, beer, mead," a word of much-disputed and ambiguous origin, cognate with Old | |
|Frisian biar, Middle Dutch and Dutch bier, Old High German bior, German Bier. | |
| | |
|Probably a 6c. West Germanic monastic borrowing of Vulgar Latin biber "a drink, beverage" (from Latin | |
|infinitive bibere "to drink;" see imbibe). Another suggestion is that it comes from Proto-Germanic *beuwoz-,| |
|from *beuwo- "barley." The native Germanic word for the beverage was the one that yielded ale (q.v.). | |
|beet |буряк |
|Old English bete "beet, beetroot," from Latin beta, said to be of Celtic origin. Common in Old English, then| |
|lost till c.1400. Still usually spoken of in plural in U.S. A general West Germanic borrowing, cf. Old | |
|Frisian bete, Middle Dutch bete, Old High German bieza, German Beete. | |
|black coffee |Чорна кава |
|Old English blæc "dark," from Proto-Germanic *blakaz "burned" (cf. Old Norse blakkr "dark," Old High | |
|German blah "black," Swedish bläck "ink," Dutch blaken "to burn"), from PIE *bhleg- "to burn, gleam, shine, | |
|flash" (cf. Greek phlegein "to burn, scorch," Latin flagrare "to blaze, glow, burn"), from root *bhel- (1) | |
|"to shine, flash, burn;" | |
| | |
|c.1600, from Italian caffe, from Turkish kahveh, from Arabic qahwah "coffee," said originally to have meant | |
|"wine," but perhaps rather from Kaffa region of Ethiopia, a home of the plant (coffee in Kaffa is | |
|called buno, which was borrowed into Arabic as bunn "raw coffee"). Much initial diversity of spelling, | |
|including chaoua. | |
|black currant |порічки |
|c.1500, from raysyn of Curans (mid-14c.) "raisins of Corinth," with the -s- mistaken for a plural | |
|inflection. From Anglo-French reisin de Corauntz. The small, seedless raisins were exported from southern | |
|Greece. Then in 1570s the word was applied to an unrelated Northern European berry (genus Ribes), recently | |
|introduced in England, on its resemblance to the raisins. | |
|black trumpet mushroom |лисичка сіра |
|c.1300, from Old French trompette "trumpet," diminutive of trompe | |
| | |
|mid-15c., muscheron, musseroun (attested 1327 as a surname, John Mussheron), from Anglo-French musherun, Old| |
|French meisseron (11c., Modern French mousseron), perhaps from Late Latin mussirionem (nominative mussirio),| |
|though this might as well be borrowed from French. Barnhart says "of uncertain origin." Klein calls it "a | |
|word of pre-Latin origin, used in the North of France;" OED says it usually is held to be a derivative of | |
|French mousse "moss" (from Germanic), and Weekley agrees, saying it is properly "applied to variety which | |
|grows in moss," but Klein says they have "nothing in common." For the final -m Weekley refers | |
|to grogram, vellum, venom. Modern spelling is from 1560s. | |
|blackberry |ожина |
|Old English berie, from Proto-Germanic *basjom (cf. Old Norse ber, Middle Dutch bere, German Beere "berry;" | |
|Old Saxon winber, Gothic weinabasi "grape"), of unknown origin. This and apple are the only native fruit | |
|names. | |
|blood orange |кровавий апельсин |
|Old English blod "blood," from Proto-Germanic *blodam "blood" (cf. Old Frisian blod, Old Saxon blôd, Old | |
|Norse bloð, Middle Dutch bloet, Dutch bloed, Old High German bluot, German Blut, Gothic bloþ), from | |
|PIE *bhlo-to-, perhaps meaning "to swell, gush, spurt," or "that which bursts out" (cf. | |
|Gothic bloþ "blood," bloma "flower"), in which case it would be from suffixed form of *bhle-, extended form | |
|of *bhel- (2) "to blow, inflate, swell" | |
| | |
|c.1300, from Old French orange, orenge (12c., Modern French orange), from Medieval Latin pomum de orenge, | |
|from Italian arancia, originally narancia (Venetian naranza), alteration of Arabic naranj, from | |
|Persian narang, from Sanskrit naranga-s "orange tree," of uncertain origin. | |
|blueberry |черниця |
|c.1300, bleu, blwe, etc., from Old French blo "pale, pallid, wan, light-colored; blond; discolored; blue, | |
|blue-gray," from Frankish *blao or some other Germanic source, from Proto-Germanic *blæwaz (cf. Old | |
|English blaw, Old Saxon and Old High German blao, Danish blaa, Swedish blå, Old Frisian blau, Middle | |
|Dutch bla, Dutch blauw, German blau "blue"), from PIE *bhle-was "light-colored, blue, blond, yellow," from | |
|PIE root bhel- (1) "to shine, flash" | |
|bok choy |пекинська капуста |
|type of Chinese cabbage, from Cantonese, literally "white vegetable." | |
|breadfruit |плід хлібного дерева |
|Old English bread "bit, crumb, morsel; bread," cognate with Old Norse brauð, Danish brød, Old Frisian brad, | |
|Middle Dutch brot, Dutch brood, German Brot. According to one theory [Watkins, etc.] from | |
|Proto-Germanic *brautham, which would be from the root of brew (v.) and refer to the leavening. | |
| | |
|late 12c., from Old French fruit "fruit, fruit eaten as dessert; harvest; virtuous action" (12c.), from | |
|Latin fructus "an enjoyment, delight, satisfaction; proceeds, produce, fruit, crops," from frug-, stem | |
|of frui "to use, enjoy," from PIE *bhrug- "agricultural produce," also "to enjoy" | |
|broccoli |броколи |
|1690s, from Italian broccoli, plural of broccolo "a sprout, cabbage sprout," diminutive of brocco "shoot, | |
|protruding tooth, small nail" | |
|brown bread |Чорний хліб |
|Old English brun "dark, dusky," developing a definite color sense only 13c., from | |
|Proto-Germanic *brunaz (cf. Old Norse brunn, Danish brun, Old Frisian and Old High Germanbrun, Dutch bruin, | |
|German braun), from PIE *bher- (3) "shining, brown" (cf. Lithuanian beras "brown"), related to *bheros "dark| |
|animal" (cf. beaver, bear (n.), and Greekphrynos "toad," literally "the brown animal"). | |
| | |
|Old English bread "bit, crumb, morsel; bread," cognate with Old Norse brauð, Danish brød, Old Frisian brad, | |
|Middle Dutch brot, Dutch brood, German Brot. According to one theory [Watkins, etc.] from | |
|Proto-Germanic *brautham, which would be from the root of brew (v.) and refer to the leavening. | |
|brussels sprouts |Брюсельська капуста |
|capital of old Brabant, now of Belgium, of Germanic origin, from brocca "marsh" + sali "room, building," | |
|from Latin cella (see cell). It arose 6c. as a fortress on an island in a river. Brussels sprouts (Brassica | |
|oleracea gemmifera) attested from 1748 (first written description is from 1580s). | |
|bun loaf |булка |
|late 13c., from Old English hlaf "portion of bread baked in a mass of definite form," from | |
|Proto-Germanic *khlaibuz (cf. Old Norse hleifr, Swedish lev, Old Frisian hlef, Old High German hleib, | |
|German Laib, Gothic hlaifs "bread, loaf"), of uncertain origin, perhaps connected to Old English hlifian "to| |
|raise higher, tower," on the notion of the bread rising as it bakes, but it is unclear whether "loaf" or | |
|"bread" is the original sense. Finnish leipä, Old Church Slavonic chlebu, Lithuanian klepas probably are | |
|Germanic loan words. | |
| | |
|late 14c., origin obscure, perhaps from Old French buignete "a fritter," originally "boil, swelling," | |
|diminutive of buigne "swelling from a blow, bump on the head," from a Germanic source (cf. Middle High | |
|German bunge "clod, lump"), or from Gaulish *bunia (cf. Gaelic bonnach). | |
|cabbage |капуста |
|mid-15c., caboge, from Middle French caboche "head" (in dialect, "cabbage"), from Old French caboce "head," | |
|a diminutive from Latin caput "head" | |
|cake |торт |
|early 13c., from Old Norse kaka "cake," from West Germanic *kokon- (cf. Middle Dutch koke, Dutch koek, Old | |
|High German huohho, German Kuchen). Not now believed to be related to Latin coquere "to cook," as formerly | |
|supposed. | |
|calcium |кальцій |
|coinedby English chemist Sir Humphrey Davy (1778-1829), who first succeeded in isolating it, from | |
|Latin calx (genitive calcis) "limestone" | |
|candy |цукерка |
|late 13c., "crystalized sugar," from Old French çucre candi "sugar candy," ultimately from Arabic qandi, | |
|from Persian qand "cane sugar," probably from Sanskrit khanda "piece (of sugar)," perhaps from Dravidian | |
|(cf. Tamil kantu "candy," kattu "to harden, condense"). | |
|cantaloupe |канталуп |
|also cantaloup, 1739, from French, from Italian, from Cantalupo, name of a former Papal summer estate near | |
|Rome, where the melons first were grown in Europe after their introduction (supposedly from Armenia). The | |
|place name seems to be "singing wolf" and might refer to a spot where wolves gathered, but this might be | |
|folk etymology. | |
|capers |каперси |
|type of prickly Mediterranean bush, also in reference to the plant's edible buds, late 14c., from | |
|Latin capparis (source of Italian cappero, French câpre, German Kaper), from Greek kapparis "the caper plant| |
|or its fruit," of uncertain origin. Arabic kabbar, Persian kabar are from Greek. Perhaps reborrowed into | |
|English 16c. The final -s was mistaken for a plural inflection in English and dropped. | |
|carbohydrates |вуглеводи |
|1851, from carbo-, comb. form of carbon, + hydrate (n.), denoting compound produced when certain substances | |
|combine with water, from Greek hydor "water" | |
| | |
|non-metallic element, 1789, coined 1787 in French by Lavoisier as charbone, from | |
|Latin carbonem (nominative carbo) "a coal, glowing coal; charcoal," from PIE root *ker- (4) "heat, fire, to | |
|burn" (cf. Latin cremare "to burn;" Sanskrit krsna "black, burnt," kudayati "singes;" Lithuanian kuriu "to | |
|heat," karštas "hot," krosnis "oven;" Old Church Slavonickurjo "to smoke," krada "fireplace, hearth;" | |
|Russian ceren "brazier;" Old High German harsta "roasting;" Gothic hauri "coal;" Old Norse hyrr "fire;" Old | |
|English heorð "hearth"). | |
|1802, "compound of water and another chemical," from French hydrate, coined c.1800 by French chemist | |
|Joseph-Louis Proust (1754-1826) from Greek hydr-, stem of hydor"water" | |
|carrot |морква |
|1530s, from Middle French carrotte, from Latin carota, from Greek karoton "carrot," probably from PIE *kre-,| |
|from root *ker- "horn, head" (see horn (n.)); so called for its horn-like shape. | |
|cauliflower |цвітна капуста |
|1590s, originally cole florye, from Italian cavoli fiori "flowered cabbage," plural of cavolo "cabbage" | |
|+ fiore "flower" | |
|celery |сельдерей |
|1660s, from French céleri (17c., originally sceleri d'Italie), said by French sources to be from Italian | |
|(Lombard dialect) seleri (singular selero), from Late Latin selinon, from Greekselinon "parsley," of | |
|uncertain origin. | |
|cereal |пластівці |
|1832, "grass yielding edible grain," originally an adjective (1818) "having to do with edible grain," from | |
|French céréale (16c., "of Ceres;" 18c. in grain sense), from Latin Cerealis "of grain," originally "of | |
|Ceres," from Ceres, Italic goddess of agriculture, from PIE *ker-es-, from root *ker- "to grow" | |
|(see crescent). The application to breakfast food cereal made from grain is American English, 1899. | |
|champignon |шампіньон |
|"mushroom," 1570s, from Middle French champignon (14c.), with change of suffix, from Old French champegnuel,| |
|from Vulgar Latin *campaniolus "that which grows in the field," from Late Latin campaneus "pertaining to the| |
|fields," from campania "level country" | |
|cheese |сир |
|Old English cyse (West Saxon), cese (Anglian) "cheese," from West Germanic *kasjus (cf. Old Saxon kasi, Old | |
|High German chasi, German Käse, Middle Dutch case, Dutch kaas), from Latin caseus "cheese" (source of | |
|Italian cacio, Spanish queso, Irish caise, Welsh caws). | |
|cherry |вишня |
|c.1300, earlier in surname Chyrimuth (1266, literally "Cherry-mouth"); from Anglo-French cherise, from Old | |
|North French cherise (Old French, Modern French cerise, 12c.), from Vulgar Latin *ceresia, from late | |
|Greek kerasian "cherry," from Greek kerasos "cherry tree," possibly from a language of Asia Minor. Mistaken | |
|in Middle English for a plural and stripped of its -s | |
|cherry tomato |помідор черрі |
|1753, earlier tomate (c.1600), from Spanish tomate (mid-16c.) from Nahuatl tomatl "a tomato," literally "the| |
|swelling fruit," from tomana "to swell." Spelling probably influenced by potato (1565). | |
|chicken |курка |
|Old English cicen "young fowl," which in Middle English came to mean "young chicken," then any chicken, from| |
|West Germanic *kiukinam (cf. Middle Dutch kiekijen, Dutch kieken, Old Norse kjuklingr, Swedish kyckling, | |
|German Küken "chicken"), from root *keuk- (echoic of the bird's sound and possibly also the root | |
|of cock (n.1)) + diminutive suffixes. | |
|chicory |цикорій |
|late 14c., cicoree (modern form from mid-15c.), from Middle French cichorée "endive, chicory" (15c., Modern | |
|French chicorée), from Latin cichoreum, from Greek kikhorion (pluralkikhoreia) "endive," of unknown origin. | |
|Klein suggests a connection with Old Egyptian keksher. The modern English form is from French influence. | |
|chili pepper |перец чілі |
|also chilli, 1660s, from Nahuatl xilli, native name for the peppers. Not named for the South American | |
|country. As short for chile con carne and similar dishes, attested by 1846. | |
| | |
|Old English pipor, from an early West Germanic borrowing of Latin piper "pepper," from Greek piperi, | |
|probably (via Persian) from Middle Indic pippari, from Sanskrit pippali "long pepper." The Latin word is the| |
|source of German Pfeffer, Italian pepe, French poivre, Old Church Slavonic pipru, Lithuanian pipiras, Old | |
|Irish piobhar, Welsh pybyr, etc. | |
|chocolate |шоколад |
|c.1600, from Nahuatl xocolatl, possibly from xocolia "to make bitter" + atl "water." Brought to Spain by | |
|1520, from thence to the rest of Europe. Originally a drink; as a paste or cake made of ground, roasted, | |
|sweetened cacao seeds, 1640s. | |
|chops |відбивні |
|mid-14c., of uncertain origin, perhaps from Old North French choper (Old French coper "to cut, cut off," | |
|12c., Modern French couper), from Vulgar Latin*cuppare "to behead," from a root meaning "head," but | |
|influenced in Old French by couper "to strike."Meaning "piece cut off" is mid-15c.; specifically "slice of | |
|meat" from mid-17c. Sense of "a blow, strike" is from 1550s. | |
|coconut |кокос |
|1610s, from coco + nut. | |
|"palm tree," mid-16c., from Spanish and Portuguese coco "grinning face," on resemblance of the three holes | |
|at the base of the shell to a human face. The earlier word for it was the Latinized form cocus, which | |
|sometimes was anglicized as cocos. | |
|"hard seed," Old English hnutu, from Proto-Germanic *khnut- (cf. Old Norse hnot, Dutch noot, Old High | |
|German hnuz, German nuß "nut"), from PIE *kneu- "nut" | |
|coffee |кава |
|c.1600, from Italian caffe, from Turkish kahveh, from Arabic qahwah "coffee," said originally to have meant | |
|"wine," but perhaps rather from Kaffa region of Ethiopia, a home of the plant (coffee in Kaffa is | |
|called buno, which was borrowed into Arabic as bunn "raw coffee"). Much initial diversity of spelling, | |
|including chaoua. | |
|coffee bean etym. See above |кавове зерно |
|coffee bread etym. See above |булочка |
|coffee with cream |Кава з вершками |
|early 14c., creyme, from Old French cresme (13c., Modern French crème) "chrism, holy oil," blend of Late | |
|Latin chrisma "ointment" (from Greek khrisma "unguent;") and Late Latin cramum "cream," which is perhaps | |
|from Gaulish. | |
|cola |кола |
|1795, genus of trees native to west Africa and introduced in New World tropics, Latinized form of a West | |
|African name of the tree (cf. Temne kola, Mandingo kolo). Meaning "carbonated soft drink" is 1920, short | |
|for Coca-Cola, Pepsi-Cola. | |
|cookie |печиво |
|1703, American English, from Dutch koekje "little cake," diminutive of koek "cake," from Middle Dutch koke | |
|corn |кукурудза |
|"grain," Old English corn, from Proto-Germanic *kurnam "small seed" (cf. Old Frisian and Old | |
|Saxon korn "grain," Middle Dutch coren, German Korn, Old Norse korn, Gothickaurn), from PIE | |
|root *gre-no- "grain" (cf. Old Church Slavonic zruno "grain," Latin granum "seed," Lithuanian žirnis "pea").| |
|The sense of the Old English word was "grain with the seed still in" (e.g. barleycorn) rather than a | |
|particular plant. | |
|cracker |крекер |
|mid-15c., "hard wafer," but the specific application to a thin, crisp biscuit is 1739; agent noun | |
|from crack (v.) | |
|Old English cracian "make a sharp noise," from Proto-Germanic *krakojan (cf. Middle Dutch craken, | |
|Dutch kraken, German krachen), probably imitative | |
|cranberry |клюква |
|1640s, American English adaptation of Low German kraanbere, from kraan "crane" (see crane (n.)) + Middle Low| |
|German bere "berry" (see berry). Perhaps so called from a resemblance between the plants' stamens and the | |
|beaks of cranes. | |
|croissant |круасан |
|14c., "crescent-shaped ornament," from Anglo-French cressaunt, from Old French creissant "crescent of the | |
|moon" (12c., Modern French croissant), from Latin crescentum(nominative crescens), present participle | |
|of crescere "come forth, spring up, grow, thrive, swell, increase in numbers or strength," from PIE | |
|root *ker- "to grow" (cf. Latin Ceres, goddess of agriculture, creare "to bring forth, create, produce;" | |
|Greek kouros "boy," kore "girl;" Armenian serem "bring forth," serim "be born"). | |
|cucumber |огірок |
|late 14c., from Old French cocombre (13c., Modern French concombre), from | |
|Latin cucumerem (nominative cucumis), perhaps from a pre-Italic Mediterranean language. The Latin word also | |
|is the source of Italian cocomero, Spanish cohombro, Portuguese cogombro. Replaced Old | |
|English eorþæppla (plural), literally "earth-apples." | |
| | |
|Cowcumber was common form 17c.-18c., and that pronunciation lingered into 19c. Planted as a garden vegetable| |
|by 1609 by Jamestown colonists. Phrase cool as a cucumber(c.1732) embodies ancient folk knowledge confirmed | |
|by science in 1970: inside of a field cucumber on a warm day is 20 degrees cooler than the air temperature. | |
|date |фіник |
|the fruit, late 13c., from Old French date, from Old Provençal datil, from Latin dactylus, from | |
|Greek daktylos "date," originally "finger, toe;" so called because of fancied resemblance between oblong | |
|fruit of the date palm and human digits. Possibly from a Semitic source (cf. Hebrew deqel, Aramaic diqla, | |
|Arabic daqal "date palm") and assimilated to the Greek word for "finger." | |
|decaffeinated coffee |Кава без кофеїна |
|see etymology above | |
|1909 (implied in decaffeinated), from de- + caffeine + -ate. trimethyl-derivative of xanthine, 1830, from | |
|German Kaffein, coined by chemist F.F. Runge (1795-1867), apparently from German Kaffee "coffee" | |
|(see coffee) + chemical suffix -ine (2) (German -in). The form of the English word may be via | |
|French caféine. | |
|dill |кріп |
|Old English dile "dill, anise," a West Germanic word of unknown origin (cf. Old Saxon dilli, Middle Dutch | |
|and Dutch dille, Swedish dill, German Dill). | |
|doughnut |пончик |
|1809, American English, from dough + nut. First recorded by Washington Irving, who described them as "balls | |
|of sweetened dough, fried in hog's fat, and called doughnuts, or olykoeks." Meaning "a driving in tight | |
|circles" is U.S. slang, 1981. | |
| | |
|Old English dag "dough," from Proto-Germanic *daigaz "something kneaded" (cf. Old Norse deig, Swedish deg, | |
|Middle Dutch deech, Dutch deeg, Old High German teic, GermanTeig, Gothic daigs "dough"), from | |
|PIE *dheigh- "to build, to form, to knead" (cf. Sanskrit dehah "body," literally "that which is | |
|formed," dih- "to besmear;" Greek teikhos "wall;" Latin fingere "to form, fashion," figura "a shape, form, | |
|figure;" Gothic deigan "to smear;" Old Irish digen "firm, solid," originally "kneaded into a compact | |
|mass"). | |
|eel |вугорь |
|Old English æl, from Proto-Germanic *ælaz (cf. Old Frisian -el, Middle Dutch ael, Dutch aal, Old Saxon and | |
|Old High German al, German Aal, Old Norse all), of unknown origin, with no certain cognates outside | |
|Germanic. | |
|egg |яйце |
|mid-14c., from northern England dialect, from Old Norse egg, which vied with Middle English eye, eai (from | |
|Old English æg) until finally displacing it after 1500; both are from Proto-Germanic *ajja(m) (cf. Old | |
|Saxon, Middle Dutch, Dutch, Old High German, German ei, Gothic ada), probably from PIE *owyo-/*oyyo- "egg" | |
|(cf. Old Church Slavonic aja, Russian jajco, Breton ui, Welsh wy, Greek oon, Latin ovum); possibly derived | |
|from root *awi- "bird." | |
|eggplant |баклажан |
|1767, from egg (n.) + plant (n.). Originally of the white variety. | |
|Old English plante "young tree or shrub, herb newly planted," from Latin planta "sprout, shoot, cutting" | |
|(source of Spanish planta, French plante), perhaps from *plantare "to drive in with the feet, push into the | |
|ground with the feet," from planta "sole of the foot," from nasalized form of PIE *plat- "to spread, flat" | |
|fat |жир |
|Old English fætt "fat, fatted, plump, obese," originally a contracted past participle of fættian "to cram, | |
|stuff," from Proto-Germanic *faitaz "fat" (cf. Old Frisian fatt, Old Norse feitr, Dutch vet, German feist), | |
|from PIE *poid- "to abound in water, milk, fat, etc." (cf. Greek piduein "to gush forth"), from | |
|root *peie- "to be fat, swell" (cf. Sanskrit payate "swells, exuberates," pituh "juice, sap, resin;" | |
|Lithuanian pienas "milk;" Greek pion "fat, wealthy;" Latin pinguis "fat"). | |
|fig |інжир |
|early 13c., from Old French figue (12c.), from Old Provençal figa, from Vulgar Latin *fica, from | |
|Latin ficus "fig tree, fig," from a pre-Indo-European Mediterranean language, possibly a Semitic one (cf. | |
|Phoenician pagh "half-ripe fig"). A reborrowing of a word that had been taken directly from Latin as Old | |
|English fic. | |
|fish |риба |
|Old English fisc, from Proto-Germanic *fiskaz (cf. Old Saxon, Old Frisian, Old High German fisc, Old | |
|Norse fiskr, Middle Dutch visc, Dutch vis, German Fisch, Gothic fisks), from PIE *peisk- "fish" (cf. | |
|Latin piscis, Irish iasc, and, via Latin, Italian pesce, French poisson, Spanish pez, Welsh pysgodyn, | |
|Breton pesk). | |
|flounder |камбала |
|flatfish, c.1300, from Anglo-French floundre, from Old North French flondre, from Old Norse flydhra; related| |
|to Middle Low German vlundere, Danish flynder; ultimately cognate with Greek platys "flat, wide, broad" | |
|french fries |картопля фрі |
|1903, American English, earlier French fried potatoes (by 1883). French frieds (1944) never caught on. | |
|Simple short form fries attested by 1973. In the Upper Midwest of the U.S., sometimes called American | |
|fries (1950). | |
|Old English frencisc "of the Franks," from Franca (see Frank). The noun is from Old English Frencisc. As the| |
|name of a language, from late 13c. | |
|fried egg |глазунья |
|late 13c., from Old French frire "to fry" (13c.), from Latin frigere "to roast or fry," from PIE *bher- (4) | |
|"to cook, bake" (cf. Sanskrit bhrjjati "roasts," bharjanah "roasting;" Persianbirishtan "to roast;" | |
|Greek phrygein "to roast, bake"). | |
|fruit juice |фруктовий сік |
|late 12c., from Old French fruit "fruit, fruit eaten as dessert; harvest; virtuous action" (12c.), from | |
|Latin fructus "an enjoyment, delight, satisfaction; proceeds, produce, fruit, crops," from frug-, stem | |
|of frui "to use, enjoy," from PIE *bhrug- "agricultural produce," also "to enjoy | |
|Fruit of the Forest Pie |ягодний пиріг |
|garlic |часник |
|Old English garleac (Mercian), garlec (W. Saxon) "garlic," from gar "spear" (in reference to the clove), | |
|see gar + leac "leek" | |
|ginger |ішмбирб |
|mid-14c., from Old English gingifer, from Medieval Latin gingiber, from Latin zingiberi, from | |
|Greek zingiberis, from Prakrit (Middle Indic) singabera, from Sanskrit srngaveram, from srngam "horn" | |
|+ vera- "body," so called from the shape of its root. But this may be Sanskrit folk etymology, and the word | |
|may be from an ancient Dravidian name that also produced the Malayalam name for the spice, inchi-ver, | |
|from inchi "root." Cf. gin (v.). The word apparently was readopted in Middle English from Old | |
|French gingibre (Modern French gingembre) | |
|gooseberry |агрус |
|1530s, perhaps from German Krausebeere or Kräuselbeere, related to Middle Dutch croesel "gooseberry," and to| |
|German kraus "crispy, curly" [Klein, etc.]. Under this theory,gooseberry would be folk etymology. | |
|gourd |гарбуз |
|c.1300, from Anglo-French gourde, from Old French coorde, ultimately from Latin cucurbita "gourd," of | |
|uncertain origin, perhaps related to cucumis "cucumber." | |
|grain |крупа |
|early 13c., "scarlet dye made from insects" (late 12c. in surnames), from Old French grain (12c.) "seed, | |
|grain, particle, berry, scarlet dye", from Latingranum "seed, a grain, small kernel" | |
|grain of rice |рисова крупа |
|grape |виноград |
|mid-13c., from Old French grape "bunch of grapes, grape" (12c.), probably a back-formation | |
|from graper "steal; grasp; catch with a hook; pick (grapes)," from a Frankish or other Germanic word, from | |
|Proto-Germanic *krappon "hook" (cf. Middle Dutch crappe, Old High German krapfo "hook;" also | |
|see cramp (n.2)). The original notion perhaps was "vine hook for grape-picking." The vine is not native to | |
|England. The word replaced Old English winberige "wine berry." Spanish grapa, Italian grappa also are | |
|Germanic loan-words. | |
|gruel |рідка кашка |
|late 12c., "meal or flour made of beans, lentils, etc.," from Old French gruel "fine meal," from | |
|Frankish *grut (cf. Middle Dutch grute "coarse meal, malt;" Middle High German gruz"grain"), from | |
|PIE *ghreu- "to rub, grind" (see grit). Meaning "thin porridge or soup" is late 14c. | |
|ham |шинка |
|"meat of a hog's hind leg used for food," 1630s, from Old English hamm "hollow or bend of the knee," from | |
|Proto-Germanic *hamma- (cf. Old Norse höm, Middle Low German, Middle Dutch hamme, Old High German hamma), | |
|from PIE *konemo- "shin bone" (cf. Greek kneme "calf of the leg," Old Irish cnaim "bone"). Ham-fisted (1928)| |
|was originally in reference to pilots who were heavy on the controls, as was ham-handed (by 1918). With | |
|hammen ifalden "with folded hams" was a Middle English way of saying "kneeling." | |
|ham and eggs |Яєшня з шинкою |
|hamburger |гамбургер |
|1610s, "native of Hamburg;" the meat product so called from 1884, hamburg steak, named for the German city | |
|of Hamburg, though no certain connection has ever been put forth, and there may not be one unless it be that| |
|Hamburg was a major port of departure for German immigrants to United States. Meaning "a sandwich consisting| |
|of a bun and a patty of grilled hamburger meat" attested by 1912. Shortened form burger attested from | |
|1939; beefburger was attempted 1940, in an attempt to make the main ingredient more explicit, after | |
|the -burger had taken on a life of its own as a suffix (cf. cheeseburger, first attested 1938). | |
|hard-boiled egg |яйце вкруту |
|honey |мед |
|Old English hunig, from Proto-Germanic *hunagam- (cf. Old Norse hunang, Swedish honung, Old Saxon huneg, Old| |
|Frisian hunig, Middle Dutch honich, Dutch honig, Old High German honang, German Honig "honey"); perhaps from| |
|PIE *k(e)neko- "yellow, golden" (cf. Sanskrit kancanum, Welsh canecon "gold"). The more common Indo-European| |
|word is represented by Gothic miliþ (from PIE *melith "honey;" | |
|honeydew melon |диня |
|"sticky sweet substance found on trees and plants," 1570s, from honey (n.) + dew (n.); honeydew melon first | |
|recorded 1916, a cross between cantaloupe and a South African melon. | |
|hot chocolate |какао |
|c.1600, from Nahuatl xocolatl, possibly from xocolia "to make bitter" + atl "water." Brought to Spain by | |
|1520, from thence to the rest of Europe. Originally a drink; as a paste or cake made of ground, roasted, | |
|sweetened cacao seeds, 1640s. | |
| | |
|Old English hat "hot, flaming, opposite of cold," also "fervent, fierce, intense, excited," from | |
|Proto-Germanic *haita- (cf. Old Saxon and Old Frisian het, Old Norse heitr, Middle Dutch and Dutch heet, | |
|German heiß "hot," Gothic heito "heat of a fever"), from PIE root *kai- "heat" (cf. Lithuanian kaistu "to | |
|grow hot"). | |
|hot dog |хот-дог |
|also hotdog, "sausage on a split roll," c.1890, popularized by cartoonist T.A. Dorgan. It is said to echo a | |
|19c. suspicion (occasionally justified) that sausages contained dog meat. | |
|ice cream cone |Морозиво ріжок |
|1560s, from Middle French cone (16c.) or directly from Latin conus "a cone, peak of a helmet," from | |
|Greek konos "cone, spinning top, pine cone," perhaps from PIE root *ko- "to sharpen" (cf. | |
|Sanskrit sanah "whetstone," Latin catus "sharp," Old English han "stone"). | |
| | |
|early 14c., creyme, from Old French cresme (13c., Modern French crème) "chrism, holy oil," blend of Late | |
|Latin chrisma "ointment" (from Greek khrisma "unguent;" see chrism) and Late Latin cramum "cream," which is | |
|perhaps from Gaulish. Replaced Old English ream. Re-borrowed 19c. from French as creme. | |
| | |
|Old English is "ice" (also the name of the rune for -i-), from Proto-Germanic *isa- (cf. Old Norse iss, Old | |
|Frisian is, Dutch ijs, German Eis), with no certain cognates beyond Germanic, though possible relatives are | |
|Avestan aexa- "frost, ice," isu- "frosty, icy;" Afghan asai "frost." | |
|iodine |йод |
|1814, formed by English chemist Sir Humphrey Davy (1778-1829) from French iode "iodine," coined 1812 by | |
|French chemist Joseph Louis Gay-Lussac from Greek ioeides "violet-colored," from ion "the violet; dark blue | |
|flower," + eidos "appearance" (see -oid). Davy added the chemical suffix -ine (2) to make it analogous | |
|with chlorine and fluorine. So called from the color of the vapor given off when the crystals are heated. | |
|jam |варенння |
|"fruit preserve," 1730s, probably a special use of jam (v.) with a sense of "crush fruit into a preserve." | |
| | |
|"to press tightly," also "to become wedged," 1706, of unknown origin, perhaps a variant of champ | |
|juice |сік |
|.1300, "liquid extract obtained by boiling herbs," from Old French jus "juice, sap, liquid" (13c.), from | |
|Latin ius "broth, sauce, juice," from PIE root *yeue- "to blend, mix food" (cf. Sanskrit yus- "broth," | |
|Greek zyme "a leaven," Old Church Slavonic jucha "broth, soup," Lithuanian juse "fish soup"). | |
|kidney bean |квасоля |
|early 14c., of unknown origin, originally kidenere, perhaps a compound of Old English cwið "womb" | |
|(see bowel) + ey "egg" (see egg (n.)) in reference to the shape of the organ. Figurative sense of | |
|"temperament" is from 1550s. Kidney bean is from 1540s, so called for its shape | |
|kiwi |ківі |
|The kiwi fruit (Actinia chinesis), was so called in U.S. from c.1966 when it was imported there, but it is | |
|known in New Zealand as Chinese gooseberry (1925). | |
|kohlrabi |кольрабі |
|also kohl-rabi, kohl rabi, kind of cabbage, 1807, from German Kohlrabi (16c.), from Italian cavoli rape, | |
|plural of cavolo rapo "cole-rape;" see cole + rape (n.2). Form influenced in German by | |
|German kohl "cabbage." | |
|leek |цибуля-порей |
|culinary herb, Old English læc (Mercian), leac (West Saxon) "leek, onion, garlic," from | |
|Proto-Germanic *lauka- (cf. Old Norse laukr "leek, garlic," Danish løg, Swedish lök "onion," Old | |
|Saxon lok "leek," Middle Dutch looc, Dutch look "leek, garlic," Old High German louh, German Lauch "leek"). | |
|No known cognates; Finnish laukka, Russian luk-, Old Church Slavonic luku are borrowed from Germanic. | |
|lemon |лимон |
|type of citrus fruit, c.1400, lymon, from Old French limon "citrus fruit" (12c.), via Provençal or Italian | |
|from Arabic laimun, from Persian limu(n), generic terms for citrus fruits (cf.lime (n.2)); cognate with | |
|Sanskrit nimbu "the lime." | |
|lemonade |лимонад |
|1660s, from French limonade (17c.); see lemon (n.1) + -ade. Earlier English spelling was lemonado (c.1640) | |
|with false Spanish ending. | |
|lentil |чечевиця |
|mid-13c., from Old French lentille "lentil," also "freckle," from Latin lenticula, diminutive of | |
|Latin lens (genitive lentis) "lentil," cognate with Greek lathyros, German linse, Old Church Slavonic lęšta.| |
|lettuce |салат |
|late 13c., probably from Old French laitues, plural of laitue "lettuce," from Latin lactuca "lettuce," | |
|from lac (genitive lactis) "milk" (see lactation); so called for the milky juice of the plant. | |
|lime |лайм |
|greenish-yellow citrus fruit, 1630s, probably via Spanish lima, from Arabic limah "citrus fruit," from | |
|Persian limun "lemon" | |
|liver |печінка |
|secreting organ of the body, Old English lifer, from Proto-Germanic *librn (cf. Old Norse lifr, Old | |
|Frisian livere, Middle Dutch levere, Dutch lever, Old High German lebara, GermanLeber "liver"), perhaps from| |
|PIE *leip- "to stick adhere; fat." | |
|loaf of bread |буханка хліба |
|13c., from Old English hlaf "portion of bread baked in a mass of definite form," from | |
|Proto-Germanic *khlaibuz (cf. Old Norse hleifr, Swedish lev, Old Frisian hlef, Old High German hleib, | |
|German Laib, Gothic hlaifs "bread, loaf"), of uncertain origin, perhaps connected to Old English hlifian "to| |
|raise higher, tower," on the notion of the bread rising as it bakes, but it is unclear whether "loaf" or | |
|"bread" is the original sense. Finnish leipä, Old Church Slavonic chlebu, Lithuanian klepas probably are | |
|Germanic loan words. | |
|mango |манго |
|1580s, from Portuguese manga, from Malay mangga, from Tamil mankay, from man "mango tree" + kay "fruit." | |
|Mango trees were brought from Timor to British gardens in Jamaica and St. Vincent 1793 by Capt. Bligh on his| |
|second voyage. | |
|marmelade |мармелад |
|late 15c., from Middle French marmelade, from Portuguese marmelada "quince jelly, marmalade," | |
|from marmelo "quince," by dissimilation from Latin melimelum "sweet apple," originally "fruit of an apple | |
|tree grafted onto quince," from Greek melimelon, from meli "honey" (see Melissa) + melon "apple" | |
|(see malic). Extended 17c. to "preserve made from citrus fruit." | |
|meatball |фрикаделька |
|1801, from meat + ball | |
|Old English mete "food, item of food" (paired with drink), from Proto-Germanic *mati (cf. Old Frisian mete, | |
|Old Saxon meti, Old Norse matr, Old High German maz, Gothic mats"food," Middle Dutch, Dutch metworst, | |
|German Mettwurst "type of sausage"), from PIE *mad-i-, from root *mad- "moist, wet," also with reference to | |
|food qualities, (cf. Sanskritmedas- "fat" (n.), Old Irish mat "pig;" | |
| | |
|"round object," Old English *beal, from or corresponding to Old Norse bollr "ball," from | |
|Proto-Germanic *balluz (cf. Old High German ballo, German Ball), from PIE root *bhel- (2) "to blow, inflate,| |
|swell" | |
|melon |диня |
|late 14c., from Old French melon (13c.), from Medieval Latin melonem (nominative melo), from | |
|Latin melopeponem, a kind of pumpkin, from Greek melopepon "gourd-apple" (name for several kinds of gourds | |
|bearing sweet fruit), from melon "apple" (see malic) + pepon, a kind of gourd, probably noun use | |
|of pepon "ripe". | |
|In Greek, melon was used in a generic way for all foreign fruits | |
|milk |молоко |
|Old English meoluc (West Saxon), milc (Anglian), from Proto-Germanic *meluks "milk" (cf. Old Norse mjolk, | |
|Old Frisian melok, Old Saxon miluk, Dutch melk, Old High Germanmiluh, German Milch, Gothic miluks), | |
|from *melk- "to milk," from PIE root *melg- "to wipe, to rub off," also "to stroke; to milk," in reference | |
|to the hand motion involved in milking an animal (cf. Greek amelgein, Latin mulgere, Old Church | |
|Slavonic mlesti, Lithuanian melžu "to milk," Old Irish melg "milk," Sanskrit marjati "wipes off"). Old | |
|Church Slavonic noun meleko (Russian moloko, Czech mleko) is considered to be adopted from Germanic. | |
|minced meat |м'ясной фарш |
|late 14c., "to chop in little pieces," from Old French mincier "make into small pieces," from Vulgar | |
|Latin *minutiare "make small," from Late Latin minutiæ "small bits," from Latinminutus "small" | |
|Old English mete "food, item of food" (paired with drink), from Proto-Germanic *mati (cf. Old Frisian mete, | |
|Old Saxon meti, Old Norse matr, Old High German maz, Gothic mats"food," Middle Dutch, Dutch metworst, | |
|German Mettwurst "type of sausage"), from PIE *mad-i-, from root *mad- "moist, wet," also with reference to | |
|food qualities, (cf. Sanskritmedas- "fat" (n.), Old Irish mat "pig | |
|mineral substance |мінерали |
|early 15c., "neither animal nor vegetable," from Old French mineral and directly from Medieval | |
|Latin mineralis | |
|c.1300, "essential nature," from Old French substance (12c.), from Latin substantia "being, essence, | |
|material," from substans, present participle of substare "stand firm, be under or present," from sub "up to,| |
|under" + stare "to stand," from PIE root *sta- "to stand" | |
|mineral water |мінеральна вода |
|Old English wæter, from Proto-Germanic *watar (cf. Old Saxon watar, Old Frisian wetir, Dutch water, Old High| |
|German wazzar, German Wasser, Old Norse vatn, Gothic wato"water"), from PIE *wodor/*wedor/*uder-, from | |
|root *wed- (cf. Hittite watar, Sanskrit udrah, Greek hydor, Old Church Slavonic and Russian voda, | |
|Lithuanian vanduo, Old Prussian wundan, Gaelic uisge "water;" Latin unda "wave"). | |
|muffin |кекс |
|"light, small cake made with eggs," 1703, moofin, possibly from Low German muffen, plural of muffe "small | |
|cake;" or somehow connected with Old French moflet "soft, tender" (said of bread). | |
|muesli |мюслі |
|breakfast dish of oats, fruit, milk, 1926, from Swiss-German, from Old High German muos "meal, mush-like | |
|food," from Proto-Germanic *mod-sa-, from PIE root *mad- "moist, wet," with derivatives referring to various| |
|qualities of food | |
|near-beer |квас |
|Old English near "closer, nearer," comparative of neah, neh"nigh." Influenced by Old Norse naer "near," it | |
|came to be used as a positive form mid-13c., and new comparativenearer developed 1500s (see nigh). As an | |
|adjective from c.1300. Originally an adverb but now supplanted in most such senses by nearly; it has in turn| |
|supplanted correct nigh as an adjective. Related: Nearness. In near and dear (1620s) it refers to nearness | |
|of kinship. Near East first attested 1891, in Kipling. Near beer "low-alcoholic brew" is from 1908. | |
|nectarine |нектарин |
|type of peach with smooth skin, 1660s, noun use of adjective meaning "of or like nectar" (1610s; | |
|see nectar + -ine (1)). Probably inspired by German nektarpfirsich "nectar-peach." Earlier in English | |
|as nectrine. | |
|1550s, from Latin nectar, from Greek nektar, name of the drink of the gods, which is said to be a compound | |
|of nek- "death" (see necro-) + -tar "overcoming," from PIE *tere- "to cross over, pass through, overcome." | |
|Meaning "sweet liquid in flowers" first recorded c.1600. | |
|oat |овес |
|Old English ate (plural atan) "grain of the oat plant, wild oats," of uncertain origin, possibly from Old | |
|Norse eitill "nodule," denoting a single grain, of unknown origin. | |
|oatmeal |вівсяна каша |
|late 14c., from oat + Middle English mele | |
|olive |оливка |
|c.1200, "olive tree," from Old French olive "olive, olive tree" (13c.) or directly from Latin oliva "olive, | |
|olive tree," from Greek elaia "olive tree, olive," probably from the same Aegean language (perhaps Cretan) | |
|as Armenian ewi "oil." Applied to the fruit or berry of the tree in English from late 14c. | |
|onion |цибуля |
|early 12c., from Anglo-French union, Old French oignon "onion" (formerly also oingnon), and directly from | |
|Latin unionem (nominative unio), colloquial rustic Roman for "a kind of onion," also "pearl" (via notion of | |
|a string of onions), literally "one, unity;" sense connection is the successive layers of an onion, in | |
|contrast with garlic or cloves. | |
|orange |апельсин |
|c.1300, from Old French orange, orenge (12c., Modern French orange), from Medieval Latin pomum de orenge, | |
|from Italian arancia, originally narancia (Venetian naranza), alteration of Arabic naranj, from | |
|Persian narang, from Sanskrit naranga-s "orange tree," of uncertain origin. | |
|orange juice |апельсиновый сік |
|c.1300, "liquid extract obtained by boiling herbs," from Old French jus "juice, sap, liquid" (13c.), from | |
|Latin ius "broth, sauce, juice," from PIE root *yeue- "to blend, mix food" (cf. Sanskrit yus- "broth," | |
|Greek zyme "a leaven," Old Church Slavonic jucha "broth, soup," Lithuanian juse "fish soup"). | |
|oyster |устриця |
|early 14c., from Old French oistre (Modern French huître), from Latin ostrea, plural or fem. | |
|of ostreum "oyster," from Greek ostreon, from PIE *ost- "bone". Related to Greek ostrakon "hard shell" and | |
|to osteon "bone." | |
|oyster mushroom |глива |
|pancake |млинець |
|early 15c. (late 13c. as a surname), from pan (n.) + cake (n.) | |
|Old English panne, earlier ponne (Mercian) "pan," from West Germanic *panna "pan" (cf. Old Norse panna, Old | |
|Frisian panne, Middle Dutch panne, Dutch pan, Old Low Germanpanna, Old High German phanna, German pfanne), | |
|probably an early borrowing (4c. or 5c.) from Vulgar Latin *patna, from Latin patina "shallow pan, dish, | |
|stewpan," from Greekpatane "plate, dish," from PIE *pet-ano-, from root *pete- "to spread" | |
| | |
|early 13c., from Old Norse kaka "cake," from West Germanic *kokon- (cf. Middle Dutch koke, Dutch koek, Old | |
|High German huohho, German Kuchen). Not now believed to be related to Latin coquere "to cook," as formerly | |
|supposed. Replaced its Old English cognate, coecel. | |
|papaya |папайя |
|1590s for fruit, 1610s for tree, from Spanish, probably from Arawakan (West Indies) papaya. | |
|parsley |петрушка |
|14c. merger of Old English petersilie and Old French peresil (13c., Modern French persil), both from | |
|Medieval Latin petrosilium, from Latin petroselinum, from Greek petroselinon"rock-parsley," | |
|from petros "rock, stone" + selinon "celery" | |
|parsnips |пастернак |
|16c., parsnepe, corruption (by influence of Middle English nepe "turnip;") of Middle English passenep (late | |
|14c.), from Old French pasnaise "parsnip," also "male member" (Modern French panais), from | |
|Latin pastinaca "parsnip, carrot," from pastinum "two-pronged fork" (related to pastinare "to dig up the | |
|ground"); so called from the shape of the root. The parsnip was considered a kind of turnip. | |
|passion fruit |маракуйя |
|late 12c., "sufferings of Christ on the Cross," from Old French passion "Christ's passion, physical | |
|suffering" (10c.), from Late Latin passionem (nominative passio) "suffering, enduring," from past participle| |
|stem of Latin pati "to suffer, endure," possibly from PIE root *pe(i)- "to hurt" (cf. | |
|Sanskrit pijati "reviles, scorns," Greek pema "suffering, misery, woe," Old English feond "enemy, devil," | |
|Gothic faian "to blame"). | |
|late 12c., from Old French fruit "fruit, fruit eaten as dessert; harvest; virtuous action" (12c.), from | |
|Latin fructus "an enjoyment, delight, satisfaction; proceeds, produce, fruit, crops," from frug-, stem | |
|of frui "to use, enjoy," | |
|pea |горох |
|early or mid-17c., false singular from Middle English pease (plural pesen), which was both single and | |
|collective (e.g. wheat, corn) but the "s" sound was mistaken for the plural inflection. From Old | |
|English pise (West Saxon), piose (Mercian) "pea," from Late Latin pisa, variant of Latin pisum "pea," from | |
|Greek pison "the pea," perhaps of Thracian or Phrygian origin | |
|peach |персик |
|c.1400 (late 12c. as a surname), from Old French pesche "peach, peach tree" (Old North French peske, Modern | |
|French pêche), and directly from Medieval Latin pesca, from Late Latin pessica, variant of persica "peach, | |
|peach tree," from Latin malum Persicum, literally "Persian apple," translating Greek Persikon malon, | |
|from Persis "Persia" | |
|pear |груша |
|Old English pere, peru "pear," common West Germanic (cf. Middle Dutch, Middle Low German pere, Old High | |
|German pira, bira, Dutch peer), from Vulgar Latin *pera, variant of Latin pira, plural (taken for fem. | |
|singular) of pirum "pear," a loan word from an unknown source. It likely shares an origin with | |
|Greek apion "pear," apios "pear tree." | |
|perch |окунь |
|"spiny-finned freshwater fish," c.1300, from Old French perche, from Latin perca "perch," from | |
|Greek perke "a perch," from PIE root *perk- "speckled, spotted" (cf. Sanskritprsnih "speckled, variegated;" | |
|Greek perknos "dark-colored," perkazein "to become dark"), typically in names of animals. | |
|pickle |солений огірок |
|c.1400, probably from Middle Dutch pekel "pickle, brine," or related words in Low German and East Frisian | |
|(cf. Dutch pekel, East Frisian päkel, German pökel), of uncertain origin or original meaning. Klein suggests| |
|the name of a medieval Dutch fisherman who developed the process. Originally a sauce served with meat or | |
|fowl; meaning "cucumber preserved in pickle" first recorded 1707, via use of the word for the salty liquid | |
|in which meat, etc. was preserved (c.1500). Figurative sense of "sorry plight" first recorded 1560s, from | |
|the time when the word still meant a sauce served on meat about to be eaten. | |
|pike |щука |
|"voracious freshwater fish," early 14c., probably short for pike-fish, a special use of pike in reference | |
|to the fish's long, pointed jaw, and in part from French brochet "pike" (fish), from broche "a roasting | |
|spit." | |
|pike-perch |судак |
|pineapple |ананас |
|late 14c., "pine cone," from pine (n.) + apple. The reference to the fruit of the tropical plant (from | |
|resemblance of shape) is first recorded 1660s, and pine cone emerged 1690s to replace pineapple in its | |
|original sense except in dialect. For "pine cone," Old English also used pinhnyte "pine nut." | |
|"coniferous tree," Old English pin (in compounds), from Old French pin and directly from Latin pinus "pine, | |
|pine-tree, fir-tree," perhaps in reference to the sap or pitch, from PIE*peie- "to be fat, swell" | |
|(see fat (adj.)). Cf. Sanskrit pituh "juice, sap, resin," pitudaruh "pine tree," Greek pitys "pine tree." | |
|pistachio |фісташка |
|1590s, from Italian pistacchio, from Latin pistacium "pistachio nut," from Greek pistakion "pistachio nut," | |
|from pistake "pistachio tree," from Persian pistah "pistachio." Borrowed earlier (1530s) as pystace, from | |
|Old French form pistace (13c.), which also is from the Italian word. | |
|pizza |піца |
|1935, from Italian pizza, originally "cake, tart, pie," of uncertain origin. The 1907 "Vocabolario | |
|Etimologico della Lingua Italiana" reports it is said to be from dialectal pinza "clamp" (from | |
|Latin pinsere "to pound, stamp"). Klein suggests a connection via loan-translation with Medieval | |
|Greek pitta "cake, pie," from Greek pitta "pitch" (cf. Latin adjective piceus"of pitch"). | |
|plum |слива |
|Old English plume "plum, plum tree," from an early Germanic borrowing (cf. Middle Dutch prume, Dutch pruim, | |
|Old High German pfluma, pfruma, German Pflaume) from Vulgar Latin *pruna, from Latin prunum "plum," from | |
|Greek prounon, later form of proumnon, of unknown origin, perhaps from an Asiatic language (Phrygian?). Also| |
|cf. prune (n.). Change of pr- to pl- is peculiar to Germanic. The vowel shortened in early modern English. | |
|poached eggs |яица-пашот |
|"cook in liquid," early 15c., from Old French poché, past participle of pochier (12c.), literally "put into | |
|a pocket" (as the white of an egg forms a pocket for the yolk), from poche"bag, pocket," from | |
|Frankish *pokka "bag," from Proto-Germanic *puk- | |
|pomegranate |гранат |
|c.1300, poumgarnet (a metathesized form), from Old French pome grenate (Modern French grenade) and directly | |
|from Medieval Latin pomum granatum, literally "apple with many seeds," from pome "apple; fruit" (see Pomona)| |
|+ grenate "having grains," from Latin granata, fem. of granatus, from granum "grain" (see grain). The | |
|classical Latin name was malum granatum "seeded apple." Italian form is granata, Spanish is granada. | |
|The -gra- spelling restored in English early 15c. | |
|popcorn |попкорн |
|1819, from pop (v.) + corn | |
|"grain," Old English corn, from Proto-Germanic *kurnam "small seed" (cf. Old Frisian and Old | |
|Saxon korn "grain," Middle Dutch coren, German Korn, Old Norse korn, Gothickaurn), from PIE | |
|root *gre-no- "grain" (cf. Old Church Slavonic zruno "grain," Latin granum "seed," Lithuanian žirnis "pea").| |
|The sense of the Old English word was "grain with the seed still in" (e.g. barleycorn) rather than a | |
|particular plant. | |
|"a hit with an explosive sound," c.1400, of imitative origin. | |
|porridge |каша |
|1530s, porage "soup of meat and vegetables," alteration of pottage, perhaps from influence of Middle | |
|English porray, porreie "leek broth," from Old French poree "leek soup," from Vulgar Latin *porrata, from | |
|Latin porrum "leek." Spelling with -idge attested from c.1600. Association with oatmeal is 1640s, first in | |
|Scottish. | |
|potassium |калій |
|metallic element, 1807, coined by English chemist Sir Humphrey Davy (1778-1829) from Modern Latin potassa, | |
|Latinized form of potash (q.v.). Davy first isolated it from potash. Symbol K is from Latin kalium "potash,"| |
|from Arabic al-qaliy "the ashes, burnt ashes" | |
|potato |картофель |
|1560s, from Spanish patata, from a Carib language of Haiti batata "sweet potato." Sweet potatoes were first | |
|to be introduced to Europe; in cultivation in Spain by mid-16c.; in Virginia by 1648. Early 16c. Portuguese | |
|traders carried the crop to all their shipping ports and the sweet potato was quickly adopted from Africa to| |
|India and Java. | |
|potato chips |картофельные чипсы |
|Potato chip (n.) attested from 1879. | |
|protein |белок |
|1844, from French protéine, coined 1838 by Dutch chemist Gerhard Johan Mulder (1802-1880), perhaps on | |
|suggestion of Berzelius, from Greek proteios "the first quality," fromprotos "first" | |
|pudding |кисель |
|c.1300, "a kind of sausage: the stomach or one of the entrails of a pig, sheep, etc., stuffed with minced | |
|meat, suet, seasoning, boiled and kept till needed," perhaps from a West Germanic stem *pud- "to swell" (cf.| |
|Old English puduc "a wen," Westphalian dialect puddek "lump, pudding," Low German pudde-wurst "black | |
|pudding," English dialectal pod"belly;" also cf. pudgy). | |
| | |
|Other possibility is the traditional one that it is from Old French boudin "sausage," from Vulgar | |
|Latin *botellinus, from Latin botellus "sausage" (change of French b- to English p-presents difficulties, | |
|but cf. purse). The modern sense had emerged by 1670, from extension to other foods boiled or steamed in a | |
|bag or sack (16c.). German pudding, Frenchpouding, Swedish pudding, Irish putog are from | |
|English. Pudding-pie attested from 1590s. | |
|pumpkin |тыква |
|1640s, alteration of pompone, pumpion "melon, pumpkin" (1540s), from Middle French pompon, from | |
|Latin peponem (nominative pepo) "melon," from Greek pepon "melon," probably originally "cooked (by the | |
|sun)," hence "ripe;" from peptein "to cook" | |
|radish |редис |
|late Old English rædic, from Latin radicem (nominative radix) "root," from PIE root *wrad- "twig, root" (cf.| |
|Greek rhiza, Lesbian brisda "root;" Greek hradamnos "branch;" Gothic waurts, Old English wyrt; Welsh gwridd,| |
|Old Irish fren "root"). | |
|raisin |изюм |
|c.1300, from Anglo-French raycin (late 13c.), Old French raisin "grape, raisin," from Vulgar Latin *racimus,| |
|alteration of Latin racemus "cluster of grapes or berries," probably from the same ancient lost | |
|Mediterranean language as Greek rhax (genitive rhagos) "grape, berry." | |
|raspberry |малина |
|1620s, earlier raspis berry (1540s), possibly from raspise "a sweet rose-colored wine" (mid-15c.), from | |
|Anglo-Latin vinum raspeys, origin uncertain, as is the connection between this and Old French raspe, | |
|Medieval Latin raspecia, raspeium, also meaning "raspberry." | |
|red currant |красная смородина |
|c.1500, from raysyn of Curans (mid-14c.) "raisins of Corinth," with the -s- mistaken for a plural | |
|inflection. From Anglo-French reisin de Corauntz. The small, seedless raisins were exported from southern | |
|Greece. Then in 1570s the word was applied to an unrelated Northern European berry (genus Ribes), recently | |
|introduced in England, on its resemblance to the raisins. | |
|red pepper |красный перец |
|Old English pipor, from an early West Germanic borrowing of Latin piper "pepper," from Greek piperi, | |
|probably (via Persian) from Middle Indic pippari, from Sanskrit pippali "long pepper." The Latin word is the| |
|source of German Pfeffer, Italian pepe, French poivre, Old Church Slavonic pipru, Lithuanian pipiras, Old | |
|Irish piobhar, Welsh pybyr, etc. Application to fruits of the capsicum family (unrelated, originally native | |
|of tropical America) is 16c. | |
|Old English read, from Proto-Germanic *rauthaz (cf. Old Norse rauðr, Danish rød, Old Frisian rad, Middle | |
|Dutch root, German rot, Gothic rauþs), from PIE root *reudh- (cf. Latinruber, also dialectal rufus "light | |
|red," mostly of hair; Greek erythros; Sanskrit rudhira-; Avestan raoidita-; Old Church Slavonic rudru, | |
|Polish rumiany, Russian rumjanyj "flushed, red," of complexions, etc.; Lithuanian raudas; Old Irish ruad, | |
|Welsh rhudd, Breton ruz "red"). The only color for which a definite common PIE root word has been found. The| |
|surname Read/Reid retains the original Old English long vowel pronunciation. The initial -e- in the Greek | |
|word is because Greek tends to avoid beginning words with -r-. | |
|red wine |червоне вино |
|Old English win, from Proto-Germanic *winam (cf. Old Saxon, Old Frisian, Old High German win, Old Norse vin,| |
|Dutch wijn, German Wein), an early borrowing from Latin vinum"wine," from PIE *win-o-, from an Italic noun | |
|related to words for "wine" in Greek (oinos), Armenian, Hittite, and non-Indo-European Georgian and West | |
|Semitic (cf. Arabic wain, Hebrew yayin), probably from a lost Mediterranean language | |
|word *win-/*woin- "wine." Also from Latin vinum are Old Church Slavonic vino, Lithuanian vynas, Welsh gwin, | |
|Old Irish fin. | |
|rice porridge |рисова каша |
|mid-13c., from Old French ris, from Italian riso, from Latin oriza, from Greek oryza "rice," via an | |
|Indo-Iranian language (cf. Pashto vrize, Old Persian brizi), ultimately from Sanskrit vrihi-s "rice." The | |
|Greek word is the ultimate source of all European words (Welsh reis, German reis, Lithuanian rysai, | |
|Serbo-Croatian riza, Polish ryż, etc.). | |
|roll |булочка |
|early 13c., "rolled-up piece of parchment or paper," from Old French rolle, from Medieval Latin rotulus "a | |
|roll of paper," from Latin rotula "small wheel," diminutive of rota"wheel." | |
|rye |жито |
|Old English ryge, from Proto-Germanic *ruig (cf. Old Saxon roggo, Old Norse rugr, Old Frisian rogga, Middle | |
|Dutch rogghe, Old High German rocko, German Roggen), probably originally from Balto-Slavic (cf. Old Church | |
|Slavonic ruzi, Russian rozhi "rye;" Lithuanian rugys "grain of rye," plural rugiai). | |
|rye bread |Житній хліб |
|salad |салат |
|late 14c., from Old French salade (14c.), from Vulgar Latin *salata, literally "salted," short for herba | |
|salata "salted vegetables" (vegetables seasoned with brine, a popular Roman dish), from fem. past participle| |
|of *salare "to salt," from Latin sal (genitive salis) "salt" (see salt (n.)). | |
|Dutch salade, German Salat, Swedish salat, Russian salat are from Romanic languages. | |
|salmon |лосось |
|c.1200, from Old French salmun, from Latin salmonem (nominative salmo) "a salmon," possibly originally | |
|"leaper," from salire "to leap," though some dismiss this as folk etymology. Another theory traces it to | |
|Celtic. | |
|sandwich |бутерброд |
|1762, said to be a reference to John Montagu (1718-1792), Fourth Earl Sandwich, who was said to be an | |
|inveterate gambler who ate slices of cold meat between bread at the gaming table during marathon sessions | |
|rather than get up for a proper meal (this account dates to 1770). It was in his honor that Cook named the | |
|Hawaiian islands (1778) when Montagu was first lord of the Admiralty. The family name is from the place in | |
|Kent, Old English Sandwicæ, literally "sandy harbor (or trading center)." | |
|sausage |ковбаса |
|mid-15c., sawsyge, from Old North French saussiche (fr. saucisse), from Vulgar Latin *salsica "sausage," | |
|from salsicus "seasoned with salt," from Latin salsus "salted" | |
|sausages |сосиски |
|scrambled eggs |омлет |
|Scrambled eggs first recorded 1864. | |
|1580s, perhaps a nasalized variant of scrabble | |
|1530s, "to scrawl, scribble," from Dutch schrabbelen, frequentative of schrabben "to scratch," from the same| |
|root as scrape (v.). Meaning "to struggle, scramble" first recorded 1630s. | |
|shiitake mushroom |шиїтаке |
|1877, from Japanese, from shii, name of several types of evergreen trees, + take "mushroom." | |
|shrimp |креветка |
|early 14c., "kind of slender shellfish," probably from Old Norse skreppa "thin person," from | |
|Proto-Germanic *skrempanan (see scrimp). Related to Old English scrimman "to shrink." The connecting notion | |
|is probably "thinness" (cf. Danish dialectal skrimpe "thin cattle"). | |
|soda water |газована вода |
|late 15c., "sodium carbonate," an alkaline substance extracted from certain ashes (now made artificially), | |
|from Italian sida (or Medieval Latin soda) "a kind of saltwort," from which soda is obtained, perhaps from | |
|Arabic suwwad, the name of a variety of saltwort exported from North Africa to Sicily in the Middle Ages, | |
|related to sawad "black," the color of the plant. | |
|Old English wæter, from Proto-Germanic *watar (cf. Old Saxon watar, Old Frisian wetir, Dutch water, Old High| |
|German wazzar, German Wasser, Old Norse vatn, Gothic wato"water"), from PIE *wodor/*wedor/*uder-, from | |
|root *wed- (cf. Hittite watar, Sanskrit udrah, Greek hydor, Old Church Slavonic and Russian voda, | |
|Lithuanian vanduo, Old Prussian wundan, Gaelic uisge "water;" Latin unda "wave"). | |
|soft-boiled egg |яйце всмятку |
|soup |суп |
|"liquid food," 1650s, from French soupe "soup, broth," from Late Latin suppa "bread soaked in broth," from a| |
|Germanic source (cf. Middle Dutch sop "sop, broth"), from Proto-Germanic base *supp-, from PIE *sub-, from | |
|root *seue- "to take liquid" | |
|sour milk |кефір |
|Old English sur, from Proto-Germanic *suraz (cf. Old Norse surr, Middle Dutch suur, Dutch zuur, Old High | |
|German sur, German Sauer), from PIE root *suro- "sour, salty, bitter" (cf. Old Church Slavonic syru, | |
|Russian syroi "moist, raw;" Lithuanian suras "salty," suris "cheese"). French sur "sour, tart" (12c.) is a | |
|Germanic loan-word. The verb is attested from c.1300. | |
|Old English meoluc (West Saxon), milc (Anglian), from Proto-Germanic *meluks "milk" (cf. Old Norse mjolk, | |
|Old Frisian melok, Old Saxon miluk, Dutch melk, Old High Germanmiluh, German Milch, Gothic miluks), | |
|from *melk- "to milk," from PIE root *melg- "to wipe, to rub off," also "to stroke; to milk," in reference | |
|to the hand motion involved in milking an animal (cf. Greek amelgein, Latin mulgere, Old Church | |
|Slavonic mlesti, Lithuanian melžu "to milk," Old Irish melg "milk," Sanskrit marjati "wipes off"). Old | |
|Church Slavonic noun meleko (Russian moloko, Czech mleko) is considered to be adopted from Germanic. | |
|spaghetti |спагетті |
|1849 (as sparghetti, in Eliza Acton's "Modern Cookery"), from Italian spaghetti, plural | |
|of spaghetto "string, twine," diminutive of spago "cord," of uncertain origin. | |
|spinach |шпинат |
|c.1400, from Anglo-French spinache, Old French espinache (Modern French épinard), from Old | |
|Provençal espinarc, which perhaps is via Catalan espinac, from Andalusian Arabicisbinakh, from | |
|Arabic isbanakh, from Persian aspanakh "spinach." But OED is not convinced the Middle Eastern words are | |
|native, and based on the plethora of Romanic forms pronounces the origin "doubtful." Old folk etymology | |
|connected the word with Latin spina (see spine) or with Medieval Latin Hispanicum olus. | |
|sponge cake |бисквіт |
|Old English sponge, spunge, from Latin spongia "a sponge," also "sea animal from which a sponge comes," from| |
|Greek spongia, related to spongos "sponge," borrowed from an unknown source. The Latin word is the source of| |
|Old Saxon spunsia, Middle Dutch spongie, Old French esponge, Spanish esponja, Italian spugna. To throw in | |
|the sponge "quit, submit" (1860) is from prizefighting, in reference to the sponges used to cleanse the | |
|faces of combatants between rounds (cf. later throw in the towel). Sponge-cake is attested from 1808. | |
|steak |біфштекс |
|mid-15c., "thick slice of meat cut for roasting," probably from Old Norse steik "roast meat," cognate | |
|with steikja "to roast on a spit," and ultimately "something stuck" (on a spit); related to stick | |
|strawberry |суниця |
|Old English streawberige, from streaw "straw" (see straw) + berige "berry" (see berry). There is no | |
|corresponding compound in any other Germanic language; the reason for the name is uncertain, but perhaps it | |
|is in reference to the tiny chaff-like external seeds which cover the fruit. A cognate Old English name | |
|was eorðberge "earth-berry" (cf. Modern German erdbeere). | |
|strawberry cake |суничний торт |
|sugar |цукор |
|ate 13c., sugre, from Old French sucre "sugar" (12c.), from Medieval Latin succarum, from Arabic sukkar, | |
|from Persian shakar, from Sanskrit sharkara "ground or candied sugar," originally "grit, gravel" (cognate | |
|with Greek kroke "pebble"). The Arabic word also was borrowed in Italian (zucchero), Spanish (azucar), and | |
|German (Old High Germanzucura, German Zucker), and its forms are represented in most European languages (cf.| |
|Serb. cukar, Polish cukier, Russian sakhar). | |
|sundae |санде |
|American English, thought to be an alteration of Sunday, perhaps re-spelled in deference to religious | |
|feelings; but the reason for the name is uncertain; perhaps "ice cream left over from Sunday, on sale | |
|later." | |
|sushi |суші |
|1893, from Japanese. | |
|sweet potato |батат |
|tea |чай |
|1650s, earlier chaa (1590s, from Portuguese cha), from Malay teh and directly from Chinese (Amoy | |
|dialect) t'e, in Mandarin ch'a. First known in Paris 1635, the practice of drinking tea was first introduced| |
|to England 1644. | |
| | |
|The distribution of the different forms of the word reflects the spread of use of the beverage. The modern | |
|English form, along with French thé, Spanish te, German Tee, etc., derive via Dutch thee from the Amoy form,| |
|reflecting the role of the Dutch as the chief importers of the leaves (through the Dutch East India Company,| |
|from 1610). The Portuguese word (attested from 1550s) came via Macao; and Russian chai, Persian cha, | |
|Greek tsai, Arabic shay, and Turkish çay all came overland from the Mandarin form. | |
|tea with lemon |чай з лимоном |
|type of citrus fruit, c.1400, lymon, from Old French limon "citrus fruit" (12c.), via Provençal or Italian | |
|from Arabic laimun, from Persian limu(n), generic terms for citrus fruits; cognate with Sanskrit nimbu "the | |
|lime." | |
|tomato |помідор |
|1753, earlier tomate (c.1600), from Spanish tomate (mid-16c.) from Nahuatl tomatl "a tomato," literally "the| |
|swelling fruit," from tomana "to swell." Spelling probably influenced by potato (1565). | |
|tomato juice |Томатний сік |
|vitamine |вітамини |
|1920, originally vitamine (1912) coined by Polish biochemist Casimir Funk (1884-1967), from | |
|Latin vita "life" (see vital) + amine, because they were thought to contain amino acids. The | |
|terminal -e formally was stripped off when scientists learned the true nature of the substance; -in was | |
|acceptable because it was used for neutral substances of undefined composition. The lettering system of | |
|nomenclature (Vitamin A, B, C, etc.) was introduced at the same time (1920). | |
|water |вода |
|watermelon |кавун |
|1610s, from water + melon. So called for being full of thin juice. Cf. French melon d'eau. | |
|wheat |пшениця |
|Old English hwæte "wheat," from Proto-Germanic *khwaitijaz (cf. Old Saxon hweti, Old Norse hveiti, | |
|Norwegian kveite, Old Frisian hwete, Middle Dutch, Dutch weit, Old High German weizzi, German Weizen, | |
|Gothic hvaiteis "wheat"), literally "that which is white," from *khwitaz-, the source of Old | |
|English hwit (see white; and cf. Welsh gwenith"wheat," related to gwenn "white"). | |
|white wine |біле вино |
|Old English hwit, from Proto-Germanic *khwitaz (cf. Old Saxon and Old Frisian hwit, Old Norse hvitr, | |
|Dutch wit, Old High German hwiz, German weiß, Gothic hveits), from PIE*kwintos/*kwindos "bright" (cf. | |
|Sanskrit svetah "white;" Old Church Slavonic sviteti "to shine," svetu "light;" Lithuanian sviesti "to | |
|shine," svaityti "to brighten"). | |
|yoghurt |йогурт |
|1620s, a mispronunciation of Turk. yogurt, in which the -g- is a "soft" sound, in many dialects closer to an| |
|English "w." The root yog means roughly "to condense" and is related toyogun "intense," yogush "liquify" (of| |
|water vapor), yogur "knead." | |
|zucchini |кабачок |
|1929, from Italian, plural of zucchino, diminutive of zucca "gourd, squash," perhaps from Late | |
|Latin cucutia, which is of unknown origin. | |

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел

1. Беляевская Е. Г. Семантика слова / Е.Г. Беляевская: Учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз.: Для изучающих англ.яз. – М.: Высш. шк., 1987. – 128 с. 2. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др.: В 2 ч. Ч. 2. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000.– 261 с. 3. Борев Ю.Б. Искусство и формула бытия человечества / Ю.Б. Борев // Филологические науки. – 2004. – № 6. – С.14 – 23. 4. Васильев Л.М. Теория семантических полей / Л.М. Васильев // Вопросы языкознания. – 1971. – № 5. – С. 105—113. 5. Васильев Л.М. Методы современной лингвистики / Л.М. Васильев: Учебное пособие по общему языкознанию. – Уфа, Изд-во Башкирского ун-та, 1997. – 180 с. 6. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: учеб. пособие для пед. ин-тов / З.Н. Вердиева. – М.: Высшая школа, 1986. – 120 с. 7. Ганіткевич М. Принципи та методи укладання українських науково-технічних словників / М. Ганіткевич // Тези 1-ої МНК «Проблеми української науково-технічної термінології». – Львів, 1992. – С. 9 – 10. 8. Головин Б.Н. Основы культуры речи / Б.Н. Головин: Учеб. для вузов по спец. «Рус.яз. и лит.».—2-е изд., испр. – М.: Высшая школа, 1988. – 319 с. 9. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии / В.П. Дапниленко // Терминология и норма. – М.: Наука, 1972. – 120 с. 10. Денисенко В.Н. Семантическое поле как функция / В.Н. Денисенко // Филологические науки.– 2002. – № 4. – С.44 –52. 11. Д’яков А.С. Деякі проблеми термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах (на прикладі економічної термінології) / А. С. Д’яков // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 12: Германська філологія: – Чернівці: Рута, 1997. – С. 91 – 95. 12. Елисеева В.В. Лексикология английского языка / В.В. Елисеева: Учебное пособие. – М., СПб: СПбГУ, 2003. – 216 с. 13. Еремеев А.Ф. Происхождение искусства / А.Ф. Еремеев. – М.: Молодая Гвардия, 1970. – 272 с. – Библиогр.: с. 268 – 271. 14. Жайворонок В.В. Термінологія в загальномовному словнику / В.В. Жайворонок // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук праць. – К., 1998. – С. 23 – 31. 15. Іваницький Р.В. До проблеми формулювання дефініцій у термінологічних словниках та стандартах / Р. В. Іваницький // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 12: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 1997. – С. 82 – 87. 16. Іконнікова М.В. Співвіднесеність понять «дискурс», «ідіостиль» та «ідіолект» у сучасній лінгвістиці / М.В. Іконнікова // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць: Випуск 2. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 43 – 46. 17. Історія англійської мови. Методичний посібник / Укл. С.С. Лінський, С.А. Розенцвейг. – Київ: Вища школа, 1973. – 100 с. 18. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с. 19. Караулов Ю.Н. Анализ метаязыка словаря с помощью ЭВМ / Сост. Ю.Н. Караулов, В.И. Молчанов, В.А. Афанасьев, Н. В. Михалев. – М.: Наука, 1982. – 96 с. 20. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Навч. Посібник / Ю.О. Караулов. – К.: Либідь, 1991. – 280 с. 21. Квитко И.С. Термин в научном документе / И.С. Квитко. – Львов: Вища школа, 1976. – 127 с. – Библиогр.: с. 119 – 126. 22. Кезина С.В. Семантическое поле как система / С.В. Кезина // Филологические науки. – 2004. – №4. – С. 79 – 86. 23. Кислухина М.В. Греко-латинские заимствования в терминосистемах английского языка и их эквиваленты в русском языке / Кислухина М.В., Макеева Л.Н. // Греция и славянский мир. – Сімферополь, 2002. – №1. – С. 267 – 272. 24. Кияк Т.Р. Ще раз про болючі точки українського термінотворення / Т.Р. Кияк // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – Випуск IV. – К.: КЕНУ, 2001. – С. 14 – 18.
25. Кнабе Г.С. Учебник английского языка для вузов искусств. В 2 –х частях / Г.С. Кнабе. – Ч 2. — М.: Высш.шк., 1977. – 317 с. 26. Корженко З., Корженко В. Терміни архітектури та дизайну / Корженко З., Корженко В. // Проблеми української термінології. Збірник наукових праць учасників 8-ї Міжнародної накової конференції «Проблеми української термінології Слово Світ 2004». – Львів, 2004. – С. 92 – 94. 27. Кочерган М.П. Слово і контекст: (Лексич. сполучуваність і значення слова) / М.П. Кочерган. – Львів: Вища школа, 1980. – 183 с. 28. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. Закладів / М.П. Кочерган. – К.: Академія, 2001. – 368 с. 29. Кубрякова Е.С. Язык и знание / Е.С. Кубрякова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 271 с. 30. Кузькин В.П. К вопросу о сущности термина / В.П. Кузькин // Вестник Ленинградского университета. Серия истории, языка, литературы. 1982. – Вып. 4. – № 20. –– 260 с. 31. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики: Учеб. пособие для студ. спец. «Иностр.яз. и лит-ра» / В.В. Левицкий. – К.: УМК ВО, 1989. – 155 с. 32. Левицкий В.В. Сравнительно-этимологический словарь германских языков / В.В. Левицкий. – Черновцы, Черновицкий ЦНТЭИ, 1994. – 315 с. 33. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов / Сост. Г.Б. Атрушина, О.В. Афанасьева, Н.Н. Морозова. — М.: Дрофа, 1999. — 288 с. 34. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Предислов.Т.Л. Канделаки, С.В. Гринева. – М.: Наука, 1982. – 149 с. 35. Макаров М.Л. Интерпретативный анализ дискурса в малой группе / М.Л. Макаров. – Тверь: Изд-во Твер. ун-та, 1998. – 200 с. 36. Макаров М.Л. Основы теории дискурса / М.Л. Макаров. – М: Гнозис, 2003. – 280 с. 37. Маковский M.М. Английская этимология: Учебное пособие для ин-тов и фак. иностр. Яз / М.М. Макковский. – М.: Высш. шк., 1986. – 151 с. 38. Михайленко В.В. Дискурс / В.В. Михайленко // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 148. 39. Михайленко В.В., Суродейкіна Т.В. Глосарій мистецьких термінів англо-українсько-російський / Михайленко В.В., Суродейкіна Т.В. – Чернівці: Рута, 2002. – 177 с. 40. Мишланова С.Л. Профессиональная языковая личность как категория когнитивного терминоведения [Электронный ресурс] / С.Л. Мишланова // Материалы международной научной конференции «Изменяющийся языковой мир». Ноябрь, 2001. – Пермь. Пермский госуниверситет, 2001. – Режим доступа: language.psu.ru. 41. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови: Підр. для студ. ін-тів і фак-тів іноз. Мов / М.І. Мостовий. – Харків: Основа, 1993. – 256 с. 42. Мусурівська О.В., Паранюк Д.В. Емоційно-оціночна лексика англійської мови / Мусурівська О.В., Паранюк Д.В. // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 12: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 1997. – С. 46 – 59. 43. Непийвода Н.Ф. Детерминологизация как результат взаимодействия общелитературной и терминологической лексики / Н.Ф. Непийвода: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 «Сравнительное языкознание» / АН УССР, Институт языковедения. – К., 1983. – 22 с. 44. Ніжегородцева-Кириченко Л.О. Лексико-семантичне поле “інтелектуальна діяльність”: досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови): Автореф. дис. ... канд.філол.наук: 10.02.04 «Германські мови» / Київський держ. лінгв. ун-т / Ніжегородцева-Кириченко Л.О. – К., 2000. – 21 с. 45. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения: Учеб. Пособие М.В. Никитин. – М.: Высш. шк., 1988. – 168 с. 46. Общая терминология: Вопросы теории / Сост. А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева / Отв. ред. Т.Л. Канделаки; АН СССР, Ин-т языкознания. – М.: Наука, 1989. – 246 с. 47. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти: (Монографія) / А.С. Д’яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. – К.: KM Academia, 2000. – 218 с. – Бібліогр.: с. 198 – 208. 48. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення: (Монографія) / М.М. Полюжин. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 240 с. – Бібліогр.: с. 215 – 236. 49. Полюжин М.М. Про теоретичні засади когнітивного підходу до дискурсивного аналізу / М.М. Полюжин //Studia Germanica et Romanica. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – Т. 1., № 3. – С. 32-42. 50. Потапова О.І. Комунікативні та когнітивні проблеми дискурсу / О.І. Потапова // Вісник Харківського національного університету. – Х.: Константа, 2001. – С. 172.] 51. Предій Ю.Д. Публіцистичний дискурс у типології дискурсів / Ю.Д. Предій // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12 – 13 травня 2005 року. – Хмельницький, ХНУ: 2005. – С. 117 – 118. 52. Раевская Н.М. Лексикологія англійської мови: Підручник для студентів фак-в іноземних мов університетів. Вид. 4-е, випр. і допов / Н.В. Раевская. – К.: Вища школа, 1979. – 303 с. 53. Расторгуева Т.А. Курс лекций по истории английского языка / Т.А. Расторгуева. Вып 1—2. – М.: Высш. школа, 1969. – 206 с. 54. Русанівський В.М. Семантична глибина слова / В.М. Русанівський // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С. 3—7. 55. Самойлова І. Спеціальна лексика в неспеціальному мовному оточенні / І. Самойлова // Українська термінологія і сучасність: Зб. наукових праць. – К., 1998. – С. 104 – 108. 56. Сапожник І.В. Асистемні характеристики термінів комерційного права / І.В. Сапожник // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 289: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С.162 – 170. 57. Сёмкина Н.А. Концепты и их связи в тексте / Н.А. Сёмкина // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. – Рязань: РГПУ им. С.А. Есенина, 2002. – С. 106-114. 58. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – К, 2006. – 716 с. 59. Серажим К. Дискурс як соціальне явише: методологія, архітектоніка, варіативність / К. Серажим // Монографія. – К.: Наука, 2002. – 392 с. 60. Скороходько Е.Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу) Е.Ф. Скороходько: (Монографія)/ Укр. ін-т лінгвістики і менеджменту. – Київ: Логос, 2006. – 98 с. – Бібліогр.: с. 96 – 97. 61. Суродейкіна Т.В. On Etymology of Arts Terminological Units in English // Науковий вісник Чернівецького університету / Т.В. Суродейкіна: Зб. наук. праць. – Вип. 71: Германська філологія.– Чернівці: Рута, 2000. – С. 79-85. 62. Суродейкіна Т. До питання про дефініцію семантичного поля (на прикладі мистецької термінології сучасної англійської мови) / Т.В. Суродейкіна // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 98: Германська філологія.– Чернівці: Рута, 2000. – С. 59 – 62. 63. Суродейкіна Т.В. Концептуальна та мовна модель семантичного поля мистецтва в англійській та українській мові / Т.В. Суродейкіна // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. – № 5. – Київ: Логос, 2001. – С.221 – 223. 64. Суродейкіна Т. Словотворчі процеси в мистецькій терміносистемі / Т.В. Суродейкіна // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 114: Германська філологія.– Чернівці: Рута, 2001. – С. 114-118. 65. Суродейкіна Т.В. До питання про структурні критерії термінологічних одиниць (на матеріалі мистецької термінології сучасної англійської мови) / Т.В. Суродейкіна // Нова філологія.– 2002. – № 2 (13). – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С. 346 – 347. 66. Українське термінознавство: Підручник для студ. вузів / Укл. Т.І. Панько, І.М.Кочан, Т.П. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 216 с. 67. Швачко С.О. Термінологізація і детермінологізація слів міри і ваги / С.О. Швачко // Філологічні студії. Науковий часопис. – № 2 (26). – Луцьк, Вид-во Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2004. – С. 248 – 252. 68. Языковая система мира и системная лексикография / В.Ю. Апре-сян, Ю.Д. Апресян, Е.Э. Бабаева и др.; Отв.ред. Ю.Д. Апресян. – М.: Языки славянских культур, 2006. – 912 с. – Библиогр.: с. 845 – 872. 69. Ярцева В.Н. Научно-техническая революция и развитие языка / В.Н. Ярцева// Научно-техническая революция и функционирование языка мира. – М., 1977. – С. 28 –36. 70. Ballweg-Schramm A. Some Comments on Lexical Fields and Their Use in Lexicography // Words, Worlds, and Concepts. – Berlin, N.Y.: Hans-Jürgen Eikmeyer and Hannes Rieser, de Gruyter, 1981. – P. 462 – 468. 71. Baugh Albert C., Cable Thomas. A History of the English Language. – 4th ed. London, Routledge, 1994. – 444 p. 72. Chaffin R. The Concept Of Semantic Relation // Frames, fields and concepts. – Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, 1992. – P. 253 – 288. 73. Cruse D. Lexical Semantics. – Cambridge: CUP, 1986. – P. 20 – 40. 74. Depecker L. Terminology: An Autonomous Discipline? // Traduire. – 2002. – № 193. – P. 27 – 40. 75. Jackendoff R. Conceptual Semantics // Mind and Cognition. – Basil Blackwell, 1990. – P. 312 – 337. 76. Lyons J. Semantics. – Cambridge: CUP, 2000. – 354 p. 77. Wierzbicka A. Semantic Primitives and Semantic Fields // Frames, fields and concepts. – Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, 1992. – P. 209 – 227. СПИСОК лексикографічнИХ джерел

78. Англо-Русский Тематический Словарь / Сост. Е.А. Мужжевлев, В.И. Рыдник. – М..: Рус. яз., 1994. – 472 с. 79. Collins Cobuild English Language Dictionary. – London and Glasgow: Harper, Collins Publishers, 1991. – 1703 p. 80. Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary [Електронний ресурс]. Encyclopedia Britannica 2002. Deluxe Edition. – 3 електрон. опт. диски (CD ROM): цв; 12 см. – Системні вимоги: Windows 95/ 98/ NT/ 2000/ Me. – Заголовок з титул. екрана. 81. New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language. –Danbury, CT: Lexicon Publications, Inc. – 1149 p. 82. New Webster’s Dictionary of The English Language. – Delhi, Surjeet Publications, 1989. – 1859 p. 83. Oxford Student’s Dictionary of Current English: Спец. Изд. для СССР / А. С. Хорнби при участии К. Руз. – М.: Просвещение, 1984. – 769 с. 84. The All Nations English Dictionary. – Colorado Springs, CO 80936. – 829 p. 85. The Compact Edition of the Oxford English Dictionary. – OUP, USA; 2 Sub Edition. – 2424 p. 86. The Thames and Hudson Dictionary. – London: Thames and Hudson, 1994. – 384 p. 87. Webster’s New World Dictionary of American English. – Cleveland and New York: Webster’s New World. – 3-d College Ed. – 1989. – 1574 p. 88. Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. Unabridged. – Merriam-Webster Inc, Publishers Springfield, Massachusetts, U.S.A. – 1981. – 2662 p.

-----------------------
П 1

П 2

Ц 1

Ядро 1

Ц 2

Ядро 2