Вступ Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України — це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Для України європейська інтеграція — це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід'ємна частина Європи, Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку. Однак існують певні чинники, які перешкоджають вступу Країни в ЄС. Так, після останнього розширення ЄС на Схід в середовищі політиків та економістів країн-членів Євросоюзу почали проявлятися песимістичні настрої відносно прийняття України до ЄС.
На думку європейських експертів, головна відмінність між хвилями розширення Європейського Союзу є те, що попередні трансформації ЄС відбувалися на нижчих рівнях євроінтеграції, тому країни, що приєднувалися до нього, могли брати участь у формуванні його стратегії та інституційної структури. Крім того, отримання «членських квитків» було доволі компромісним, при зустрічних поступках з боку ЄС, тобто за сценарієм, який навряд чи можна повторити на нинішньому етапі розширення ЄС.
Принципово важливим моментом є й те, що новий етап розширення відбувається на стадії завершення формування економічного та валютного союзу, значного прогресу на шляху формування політичного союзу, поглиблення співпраці у сфері безпеки. Це особливо ускладнює питання такого розширення – як у політичному, економічному, так і в правовому та процедурному аспектах.
Також слід зазначити, що рішення про п’яте та шосте розширення ЄС, в результаті якого до нього приєднались 12 країн, мало, швидше, політичне, ніж економічне підґрунтя, й нині є серйозним викликом майбутньому ЄС. Істотне зниження середнього в ЄС рівня ВВП на душу населення може викликати невдоволення населення нинішніх членів ЄС, адже зниження життєвого рівня заради непевних компенсацій у майбутньому – спірна формула для прагматичних європейців.

1. Вигоди євроінтеграційного вектору розвитку. 1.1 Політичні вигоди До політичних вигод слід віднести Європейську колективну безпеку. В інтересах Європейського Союзу є забезпечення миру та стабільності в межах своїх кордонів, щоб мати своїми сусідами стабільні та демократичні держави з прогнозованою і дружньою зовнішньою політикою.
Питання європейської колективної безпеки має для України життєво важливе значення, оскільки імперські амбіції сусідньої Росії та її ідеологія “Третього Риму” як кілька століть назад, так і нині, створюють напружену обстановку невизначеності у міждержавних відносинах та постійний політичний тиск. Україна, яка у прагненні стати миролюбною державою добровільно позбулась своєї “козирної карти” - ядерної зброї, залишається для Росії ласим шматочком, оскільки остання, на переконання З.Бжезинського, без України перетворюється з європейської країни на азійську та втрачає свій геополітичний вплив.
Будучи членом ЄС, Україна бути залучена до Спільної європейської політики безпеки та оборони, яка гарантуватиме Україні державний суверенітет і територіальну недоторканість.

1.2 Економічні вигоди
1) Макроекономічна стабільність. Економічно-торговельні відносини з ЄС - це потенційний шанс, яким треба вміти скористатися, розрізняючи наявні можливості та виправдану обережність від невиправданого оптимізму і популістських страхів.
В 1993 р. Європейським Союзом були встановлені так звані Маастрихтські критерії, дотримання яких є принциповим, а тому Україна як кандидат для входження до ЄС, змушена буде в повній мірі виконати цих критеріїв, а саме:
– стабільність цін. (Річний рівень інфляції не повинен перевищувати середній рівень інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчим рівнем інфляції більш, ніж на 1,5%);
– дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;
– рівень державного боргу країни не повинен перевищувати 60% ВВП;
– середнє номінальне значення довгострокових процентних ставок не повинно перевищувати 2 відсоткові пункти від середнього рівня таких ставок країн з найстабільнішими цінами.
При підтягненні економічних показників України до європейських стандартів, створенні в країні розвинутого ринку, закріпленні тенденції до економічного зростання, вдосконаленні законодавства, розбудові демократичного суспільства, як неодмінної умови вступу України до ЄС, вже само по собі принесе Україні неабиякі економічні вигоди, оскільки прагнення приєднатися до ЄС стимулюватиме керівництво нашої держави чим скоріше досягти бажаних результатів та гарантувати економічну стабільність та зростання добробуту.

2) Додаткові інвестиції в українську економіку. Економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку дають можливість дійти висновку про те, що Європейський Союз являє собою великий ринок збуту виробів та джерело задоволення потреб України в найрізноманітніших споживчих та інвестиційних товарах. До того ж торгівля з ЄС є важливим джерелом надходження вільно конвертованої валюти, дозволяє обмежувати бартер, масштаби якого сьогодні загрожують економічній безпеці країни.
Україна, будучи членом ЄС, матиме значні можливості для динамічного розвитку туристичної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері, так як, на сьогодні, наявний потенціал реалізується недостатньо, оскільки донині немає повноцінної, адаптованої до ринкових умов державної політики розвитку вітчизняного туризму, підвищення його економічної ефективності та пізнавальної цінності. Бракує кваліфікованих кадрів для і роботи в цій новій для нас сфері, держава, по суті, втратила контроль за її розвитком та регулюванням діяльності.

3) Надання субсидій деградуючому сільському господарству. Україна має значні можливості для розвитку агропромислового комплексу, перетворення його у високоефективний, експортоспроможний сектор економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави. Зокрема, на нашу державу припадає майже третина запасів чорнозему та 27% орної землі в Європі (на душу населення в Україні припадає 0,66 га орної землі, тоді як у Європі цей показник становить у цілому 0,25 га).
Будучи членом Євросоюзу, Україна долучиться до ефективної спільної сільськогосподарської політики Європейського Співтовариства. В межах Європейського співтовариства існує велика кількість комунітарних систем регулювання ринку для наступних видів сільськогосподарської продукції: зернові, рис, цукор, оливкова олія, оливкове насіння, протеїнові рослини, молоко та молочні продукти, яловичина і телятина, баранина і козяче м’ясо, свинина, яйця і птиця, свіжі фрукти і овочі, консервовані фрукти і овочі, сирий тютюн, квіти і декоративні рослини, хміль, посівний матеріал і банани (більшість з перерахованих продуктів у великих обсягах вирощуються й на Україні). Введення комунітарної системи регулювання ринку для певного сільськогосподарського продукту означає, що країни-члени повинні стримувати застосування внутрішньодержавних заходів регулювання, котрі могли б вплинути на функціонування комунітарної системи.

4) Отримання позитивного сальдо торговельного балансу. Членство України в COT, як передумова вступу до ЄС, дозволить кардинально вирішити гостру проблему скасування дискримінаційних та антидемпінгових обмежувальних заходів по відношенню до українських товарів. На сьогодні проти України ведеться понад 100 антидемпінгових розслідувань по 27 товарних групах в 13 країнах світу. Під загрозою застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів COT знаходиться експорт товарів України в обсязі понад 4 млрд. дол. США, що складає 35% від загального експорту, тобто існує реальна загроза скорочення експорту виключно важливої для України продукції, зокрема металопрокату, феросплавів, продуктів неорганічної хімії та інших. За найгіршого варіанту розвитку подій, в даній ситуації, Україна може взагалі втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд. дол. США78. Це прямі втрати українських підприємств та держави. Крім того, слід враховувати непрямі втрати від скорочення виробництва в зазначених галузях: зменшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, скорочення кількості робочих місць, загострення соціальної ситуації тощо. Вступ України до COT дає можливість не лише запобігти скороченню, але й збільшити експорт зазначеної продукції на 10%, що складатиме понад 400 млн. дол. США.
ЄС стане найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту. Загальне зниження середньозваженого тарифу в результаті розширення ЄС матиме позитивну роль для українських імпортерів. Крім того, ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж в європейську інфраструктуру.

2. Загрози євроінтеграційного вектору розвитку. Економічні загрози 1) Можливе переміщення до України шкідливих виробництв. Європейський союз розширився на Схід тоді, коли переживає період економічних негараздів. Тут зростає безробіття і майже зовсім не зростає економіка. Тим часом до спільноти долучилися держави з дешевою робочою силою. Більшість експертів прогнозує такий перебіг подій: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі, – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже, й вигідніше. “Розміри єдиного ринку, – кажуть єврооптимісти, – дозволять не тільки створити нові місця і прискорити економічний ріст, а й дадуть Європі великі важелі впливу на світовій арені”.
За переконанням багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, наполягатиме на переміщенні до України ряду шкідливих підприємств, використання України для утилізації екологічно небезпечних та радіоактивних відходів.
2) Втрата конкурентоспроможності певних галузей. Відкрившись європейській економіці, Україна може отримати великий відсоток населення, яке в цій економіці буде неконкурентним.
Одним з найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до ЄС, зокрема з набуттям членства в СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності. Так, за індексом поточної конкурентоспроможності, що складається в рамках «Глобального звіту про конкурентоспроможність» (World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2001-2002), у 2001р. Україна за рейтингом конкурентоспроможності зростання посіла серед 75 країн лише 69-те місце.
За оцінками експертів внаслідок цього кроку слід очікувати зниження виробництва в обсягах, еквівалентних збільшенню імпорту. Так, наприклад, у разі зниження ставок ввізного мита на шини для легкових автомобілів з 20% до 10% прогнозується збільшення імпорту (за умови збереження експорту на рівні 1997 року) на 11 млн. дол. США і, як наслідок, зниження обсягів виробництва в цьому ж обсязі. Це може призвести до втрат бюджету в сумі 2,7 млн. дол. США та скорочення близько 200 робочих місць.
3) Ускладнення візового режиму зі східними сусідами. Вступ України в ЄС та запровадження в ній Шенгегської зони, разом з відкриттям кордонів в Європу, в той же час принесе перешкоди з пересуванням громадян України та інших країн СНД, зокрема з Росією, Білорусією, кавказькими країнами.
За період перебування України в СРСР, між українськими громадянами склалися тісні родинні, економічно-торгівельні відносини, а тому в соціальному відношенні вступ України в Європейському Союзі у короткостроковій перспективі матиме великий негатив, оскільки означатиме якщо не розрив, то велике ускладнення цих взаємовідносин, особливо це стосуватиметься східних областей України, у жителів яких більш тісно налагоджені відносини з країнами СНД.
Подібну картину вже можна спостерігати на західних країнах України, які безпосередньо межують з нещодавно приєднаними до ЄС країн, на яких також поширено режим Шенгенської зони. В першу чергу приєднання Польщі вдарило по дрібних підприємцям, які займалися торгівлею, та ускладнило простий донедавана механізм перетину кордону для пересічних громадян України. Це саме відбувається й на кордонах з Чехією та Словаччиною.
В разі приєднання України до ЄС аналогічна ситуація може виникнути у східних країн, хоча нічого катастрофічного в цьому й немає, проте доведеться переходити на нові цивілізовані умови взаємовідносин, що для громадян колишнього СРСР, зазвичай, є болючим та проблематичним питанням.

Висновки

Різностороннє співробітництво з Євросоюзом не тільки відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України, але є ключовим практичним засобом формування ефективної відкритої економіки. Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. Це зумовлює необхідність глибокого всебічного вивчення наслідків вступу нашої держави в європейське співтовариство.
Наслідки євроінтеграційного вектору розвитку: