Центр Разумкова

Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна
В.Юрчишин

Криза 2008-2009рр. виявилася неочікуваною і досить руйнівною для глобальної економіки. Хоча завдяки неординарним заходам урядів і міжнародних фінансових інститутів вдалося обмежити депресивні шоки, проте поки світова економіка не вийшла на шлях збалансованого зростання. Нинішня ситуація ускладнюється тим, що стосовно головних чинників, які привели до розгортання кризи (або неможливості вчасного запобігання їй), так і не отримано відповіді на питання, яка частина «провини» лежить на неспроможності ринку, а яка на «неспроможності держави» та міжнародних фінансових інститутів, які не забезпечили належного регулювання. І сьогодні у країнах світу, по суті, відбувається зміна наголосів і «парадигми» економічної політики, формуються оновлені актуальні напрямки і завдання економічної політики. Невиразна економічна динаміка світової економіки та очікування погіршення економічної ситуації в країнах євро-зони не зможуть не позначитися на економіці України, яка залишається нереформованою і низько конкурентоспроможною. 2011р., який мав стати роком реформаційного «прориву», швидше став роком подальшого консервування структури національної економіки, розчарування населення правильністю обраного країною шляху розвитку. У першому розділі представленого дослідження головна увага концентрується на окремих чинниках і складових світової економіки, нинішніх складнощах і суперечностях реалізації політики розвитку. У другому розділі визначаються системні проблеми української економіки, не вирішення яких взагалі призведе до виштовхування країни на узбіччя цивілізаційного процесу.

Зміст
І. Світова економіка 1. Перегляд напрямів і складових зростання світової економіки 2. Суперечності і перспективи світової економіки 3. Макроекономічна ситуація у США 4. Потенціал висхідних економік ІІ. Економіка України 5. З чим економіка України входить у 2012р. 6. Про що свідчать Міжнародні рейтингові індекси 2 2 4 11 18 23 23 37

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

І. Світова економіка
Глобальна криза 2008-2009рр. виявилася неочікуваною і досить руйнівною для світової економіки. Хоча завдяки неординарним заходам урядів і міжнародних фінансових інститутів (МФІ) вдалося обмежити депресивні шоки, проте поки світова економіка не вийшла на шлях збалансованого зростання. Нинішня ситуація ускладнюється тим, що за останні два роки стосовно головних чинників, які призвели до розгортання кризи (або неможливості вчасного запобігання їй), так і не отримано відповіді на питання, яка «частина провини» лежить на неспроможності ринку, а яка на «неспроможності держави» та міжнародних фінансових інститутів, які не забезпечили належного регулювання. Так само немає зрозумілої відповіді на питання, за яких умов держава (або союз держав) повинна допомагати економічним агентам (які стикнулися з фінансово-економічними проблемами), а за яких – найкращим виходом зі складної ситуації є банкрутство окремих компаній (у т.ч. системних і глобальних) чи навіть окремої держави з усіма соціально-економічними наслідками. Нинішнє боргове загострення в євро-зоні дедалі більше актуалізує потреби пошуку відповідних рішень.

1. Перегляд напрямів і складових зростання

світової

економіки
Окрім «традиційних» завдань розвитку, сьогодні перед урядами та МФІ дедалі частіше постають проблеми, стосовно яких у попередні два-три десятиліття навіть не велися дискусії, тобто світова економіка, з одного боку, не має «імунітету» від нинішніх і перспективних (у короткостроковому аспекті) шоків, з іншого – вимагає суттєвих змін у впроваджуваних механізмах стабільності, зростання та розвитку. На жаль, найвірогідніше, результативні рішення не зможуть бути швидкими, оскільки має відбутися суттєве «переосмислення» чинників і складових перспективної політики. Сьогодні у країнах світу, по суті, відбувається зміна наголосів і «парадигми» економічної політики, поки лише формуються оновлені актуальні напрями й завдання економічної політики1. У наведеній таблиці подано окремі порівняння та відмінності в до- та пост-кризових2 особливостях економічного середовища, політичних напрямах, механізмах, інструментах тощо.

1

Причому, хоча окремі проблеми мають «регіональну спрямованість», проте результати та наслідки вже матимуть глобальний контекст. Красномовним прикладом є вхід-вихід європейських країн до євро-зони. 2 У цьому аналітичному огляді «докризовий» контекст визначає стан і тенденції світової економіки до розгортання глобальних кризових виявів у 2008р. До «пост-кризових» належать події і процеси, які відбувалися або були характерними в період зниження глобальних ризиків поширення світової депресії, починаючи з другої половини 2009р.

Центр Разумкова

2

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Порівняння «результативних» напрямів економічної політики Докризовий період і «правильні» антикризові заходи антиінфляційна політика фіскальне стимулювання активна політика процентної ставки для запобігання інфляції і стимулювання зростання низькі економічні та фінансові ризики в розвинутих країнах і значно вищі – у висхідних країнах широке фінансування розвинутими країнами та МФІ економік висхідних країн експортна експансія, а з тим і зростання, висхідних країн, яка (експансія) підтримувалася «нескінченним» поглинання в розвинутих країнах (насамперед, у США) кредитна експансія на висхідних ринках (завдяки доступу до дешевих ресурсів розвинутих країн) періодичне кредитне звуження, яке розглядалося як епізодичне, короткострокове, тимчасове наявність глобального економічного лідера та локомотива світової економіки – США поступове розширення скоординованості Нинішні та перспективні напрямки політики мінімізація дефляційних проявів «бюджетна консолідація», суттєве (і різке) скорочення видатків3 і дефіцитів обмеженість процентної політики у зв’язку із ставками, вже близькими до нульового рівня4 зближення ризиковості розвинутих і висхідних країн спрямування фінансових потоків у розвинуті країни для стабілізації їх фінансів5 зменшення результативності експортоорієнтованої стратегії розвитку6, посилення (протекціоністських) вимог захисту внутрішніх ринків кредитне звуження, посилення та домінування недовіри в міжнародній банківській системі7 обмеження довгострокових кредитних розширень (навіть для своїх сателітів чи «дочірніх» компаній)8 відсутність визнаного лідера, формування дворівневої структури – США-Китай9 заглиблення країн у внутрішні проблеми

… що привносить нові ризики для зростання та розвитку, і, своєю чергою, може стати причиною зниження світового агрегованого попиту, а з тим новим акселаратором світової рецесії. Загалом, низькі базові темпи росту, та бюджетні обмеження можуть підсилювати негативні ефекти одне одного. 4 … відпрацювання механізмів стимулювання економіки в умовах ставок, наближених до нуля – Zero interest rate policy. 5 … що погіршує умови та перспективи зростання висхідних країн, а їх слабкість погіршує можливості обслуговування кредитів, розбалансовує банки, ускладнює боргову ситуацію. 6 … однак, внутрішні ринки висхідних країн є занадто малими, щоб компенсувати втрати в зовнішньому секторі доступу до ринків розвинутих країн. 7 … слабкі банки та незадовільні умови банківського кредитування можуть призводити до подальшого зниження темпів економіки. 8 … активізація пошуку капіталом короткострокової високої прибутковості, в т.ч. для якнайшвидшої «компенсації» упущених вигід попередніх трьох років, супроводжувана відновленням ризиковості. 9 … які, хоча і є взаємопов’язаними, проте характеризуються радше суперечностями, аніж узгодженістю на глобальному рівні.

3

Центр Разумкова

3

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

економічних політик розвинутих і висхідних країн через МФІ (МВФ, СОТ тощо) зосередженість боргових проблем і дефолтних ризиків у висхідних країнах практична недоторканність і неконтрольованість великих фінансових транснаціональних корпорацій («занадто великі, щоб збанкрутувати» – “too big to fail”), активний розвиток ринків фінансових похідних10
Європейська «специфіка» фіскальна слабкість і недостатність у постсоціалістичних країнах

та захист внутрішніх ринків (у т.ч протекціоністський) за неспроможності врегулювання через МФІ концентрація основних боргових ризиків і перед-дефолтного стану у розвинутих, насамперед, європейських, країнах пошук нового рівня регулювання та оцінок ризиків для так званих системних установ, недопущення «ефекту доміно» для фінансових установ поступове відновлення «старих» ризиків спекулятивного перегріву

фінансова незалежність і достатність ресурсів до самофінансування розвинутих країн та їх фінансування підтримки економік «нових» країн-членів ЄС утвердження єдиної валюти в Європі як складової мінімізації ризиків і ліквідації економічних бар'єрів відпрацювання механізмів входження в регіональні економічні союзи, євро-зону

фіскальні дисбаланси у відносно «старих» членах ЄС (Іспанія, Італія, Португалія, Греція та ін.). збереження залежності висхідних країн ЄС від розвинутих «старих»-членів, недостатність потенційних ресурсів успішних «малих» членів ЄС для збалансування «великих» економік використання незалежної валютної політики країн НЕ членів євро-зони для стабілізації, збереження власної валюти як чинник зниження кризових ризиків пошук механізмів виходу з єдиного економічного простору, зони єдиної валюти

2. Суперечності і перспективи світової економіки Глобальний контекст. Складність, а також вказані невизначеності та суперечності пост-кризового розвитку світової економіки дійсно суттєвим чином ускладнили виведення економіки країн світу на шлях стійкого зростання. Так, літній 2011р. період виявився насиченим негативними макроекономічними проявами у різних країнах, що в певний період навіть поставило під сумнів можливості відновлення та забезпечення подальшої позитивної динаміки світової економіки загалом. Більше того, саме в цей час посилилися побоювання технічного дефолту у США, а також поглиблення боргових, а з тим і рецесійних, проблем у Євросоюзі. Хоча станом на початок 2012р. вірогідність песимістичного сценарію для світової економіки суттєво знизилася, проте макроекономічні

… які мали б сприяти мінімізації фінансових ризиків і втрат від операцій з цінними паперами.

10

Центр Разумкова

4

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

показники продовжують засвідчувати вагомість кризових ризиків в багатьох розвинутих країнах, а також окремих великих висхідних країнах (зокрема, можливо, Бразилії). Так, влітку прогнозні оцінки розвитку країн у 2011р. були погіршені, порівняно з весняними. Оприлюднені прогнози наприкінці року вказують на те, що 2012 рік, всупереч попереднім очікуванням, макроекономічно виглядає гірше від 2011р., особливо для розвинутих країн11 (таблиця «Економічна динаміка в окремих країнах світу»12), а глобальне зростання досягається переважно за рахунок висхідних економік. Прогноз економічного зростання,
% до попереднього року (прогнози, подані у вказані місяці) 2010 2011(п) квіт. Глобальна економіка США Євро-зона Велика Британія Японія 4,9 2,9 1,7 1,3 3,9 груд. (CS) 5,1 3,0 1,8 1,8 4,4 квіт. 4,4 2,9 2,5 2,3 0,0 груд. (CS) 3,8 1,8 1,5 0,8 -0,8 2012(п) квіт. 4,9 4,0 2,5 2,5 3,5 груд. (CS) 3,4 2,3 - 0,5 0,7 1,4

У зв’язку із слабкою економічною динамікою і необхідністю стимулювання бізнесу, країни продовжуватимуть політику низької процентної ставки принаймні до кінця 2012р. (хоча раніше очікувалося, що вже з другої половини 2012р. ставки зможуть дещо зрости), особливістю якої є утримання в розвинутих країнах процентної ставки на рівні, близькому до нульового рівня (ZIRP – zero interest rate policy) (таблиця «Прогноз процентної ставки»). Прогноз процентної ставки,
% на кінець періоду) 2010 квіт. США Велика Британія Японія 0-0,25 0,5 0-0,1 груд. (CS) 0-0,25 0,5 0-0,1 2011(п) груд. (CS) 0-0,25 0,5 0-0,1 2012(п) квіт. 0,5-0,75 2,5 0-0,1 груд. (CS) 0-0,25 0,5 0-0,1

квіт. 0-0,25 1,0 0-0,1

У 2011р. певним чином відновилися глобальні дисбаланси в торговельних потоках, які суттєво знизилися під час кризи. Низька економічна динаміка і зниження попиту в розвинутих країнах дещо знизять такі дисбаланси. І хоча зовнішньоторговельний дефіцит США помітно зросте у 2011-2012рр., однак, зважаючи на позитивну

11 А в євро-зоні, за оцінками фахівців Credit Suisse, очікується навіть падіння реального ВВП. 12 Джерело: World Economic Outlook (WEO), September 2011. Credit Suisse (CS) Global Economic Calendar, Debt Trading Monthly, December 2011. Тут і далі в цьому розділі, якщо не зазначено інше, використані вказані джерела.

Центр Разумкова

5

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

економічну динаміку країни, все ж не перевищить рівень 3,0-3,5% ВВП, що для світового лідера не виглядає вкрай загрозливо (таблиця «Глобальний рахунок поточних операцій»13). Глобальний рахунок поточних операцій,
$ млрд.

2009 США Євро-зона Японія Інші розвинуті країни Висхідні економіки (30-топ) Китай Інші країни -378 -43 142 25 358 261 -104

2010(о) -470 -49 196 33 358 305 -67

2011(п) -612 -28 136 81 395 280 28

2012(п) -548 0 148 57 294 328 49

Вкажемо на важливий наслідок нинішнього стану глобального рахунку поточних операцій. Практично нульовий дефіцит рахунку для євро-зони означає, що ЄС має достатньо збалансовану зовнішню позицію і не особливо потребує зовнішнього фінансування (для збалансування дефіцитів) від решти світу. Тому, якщо ресурси й потрібні для окремих країн для фінансування дефіцитів та боргових виплат, то теоретично достатньо внутрішньо регіональної переорієнтації потоків капіталів. Європейський контекст. На сьогодні переважна більшість міжнародних експертів пов’язують можливості економічного глобального відновлення із стабілізацією ситуації в євро-зоні. У цьому контексті слід вказати, що економічні проблеми євро-зони по суті можуть вплинути на світову економіку двома каналами14. По-перше, через торговельні потоки. Хоча євро-зона залишається одним з найбільш бажаних напрямків експортних потоків (з інших країн світу) (таблиця «Імпорт окремих країн та регіонів світу»15), проте її значимість (частка у «поглинанні» світового імпорту) помітно знизилася за останні роки, причому таке зниження розпочалося задовго до боргової кризи 2011р. (діаграма «Частка євро-зони у світовому імпорті»16). Більше того, європейські ринки втратили свою значимість і для двох найбільших країн світу – частки експорту товарів Китаю та США на ринки євро-зони (в загальній структурі експорту) знизилися на 1-2 процентних пункти, відповідно (діаграма «Частка товарного експорту

Джерело: Capital Flows to Emerging Market Economies. – Institute of International Finance, June 1, 2011. 14 Докладніше див.: De-synchronizing the global economy. – Economics Research, Credit Suisse, November 2011. 15 Джерела: World Trade Reports 2009-2010. Economics Research, Credit Suisse – November 2011. 16 Джерела: World Trade Reports 2009-2010. Economics Research, Credit Suisse – November 2011.

13

Центр Разумкова

6

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

США та Китаю до євро-зони»17). Наслідком таких спостережень є те, що саме завдяки переорієнтації товарних потоків на внутрішні ринки розвинутих країн і на найбільші висхідні ринки18 вплив (боргової) кризи у євро-зоні не повинен мати глобальних катастрофічних наслідків для світової економіки. Імпорт окремих країн і регіонів світу,
$ млрд.

2009 ЄС, без внутрішньо регіональної торгівлі США 1673 1605

2010 1977 1968 12016 16,5 16,4 Частка товарного експорту США та Китаю до євро-зони,
% загального
16,0

Світові обсяги 9623 Частка у світовому імпорті, % загального ЄС, без внутрішньо регіональної торгівлі США 17,4 16,7

Частка євро-зони у світовому імпорті (без внутрішньої торгівлі у євро-зоні), % загального
18,0

17,5

15,5

17,0

15,0

16,5

14,5

16,0

14,0 США

15,5

13,5

Китай

15,0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011(п)

13,0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011(п)

По-друге, каналом поширення кризових боргових явищ у Європі на світову економіку залишаються фінансові потоки, причому такий вплив вже може виявитися значно сильнішим, порівняно із вказаним товарним. Боргові проблеми у великих розвинутих країнах Європи, звичайно, спричинять помітне звуження світових кредитних та фінансових ринків, що призведе до глобального економічного стримування разом з погіршенням на довготривалу перспективу

Джерело: De-synchronizing the global economy. – Economics Research, Credit Suisse, November 2011. 18 Зокрема, нагадаємо, що з розвитком кризових процесів і скороченням сукупного попиту на європейських ринках, Китаю вдалося зорієнтувати частину торговельних потоків на сусідні ринки Східної, Південної та Південно-Східної Азії, що суттєво стримало зменшення експорту Китаю загалом. – Докладніше див.: Юрчишин В. Суперечності пост-кризових перспектив. – Центр Разумкова, Травень 2011, 43с. – http://uceps.org/ukr/article.php?news_id=899. Юрчишин В. Пост-кризові перспективи висхідних гігантів. – Центр Разумкова, Серпень 2011, 49с. –

17

http://uceps.org/upload/yurchyshyn_CHI-IND-Sep-2011.pdf.

Центр Разумкова

7

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

готовності банківських і фінансових систем до співпраці (відновлення довіри між банківськими та фінансовими інститутами – значно триваліший процес, ніж відновлення товарних поставок). З іншого боку, європейська фінансово-банківська система може отримати додатковий негативний шоковий вплив у випадку погіршення економічної ситуації в інших країнах (насамперед висхідних) Європи та Латинської Америки. Справа в тому, що найкрупніші банки євро-зони мають високу присутність на світовому кредитному ринку, насамперед, у висхідних країнах Європи та Латинської Америки. Так, частка кредитів, наданих банками країн євро-зони, в загальних обсягах отриманих від іноземців кредитів сягнула більше 80% у висхідних європейських країнах (що складає близько 30% ВВП цих країн) і більше 50% у країнах Латинської Америки (13% ВВП країн регіону). Навіть у США така частка перевищує 30% (діаграма «Вимоги банків євро-зони до економік висхідних країн і США»)19. Вимоги банків євро-зони до економік висхідних країн і США
81 Вимоги до іноземних економік, % загальних обсягів іноземних кредитів

% ВВП 2010р. 51

31 20 13 3 Висхідна Європа Латинська Америка Висхідні азійські економіки

31

12

США

Глобальний вплив потоків капіталів може також проявитися через систему міжнародних резервів. У докризовий період євро поступово займав дедалі вагоміше місце у валютних резервах більшості країн. Однак, нинішні системні проблеми в євро-зоні помітно призупинили наповнення резервів активами номінованими в євро. Тобто, якщо раніше говорилося (радше у спекулятивних цілях) про можливу втрату доларом своїх позицій у світовій фінансовій системі, то наразі під сумнів попав євро. Слід дійсно визнати що на сьогодні позиції євро не виглядають незаперечними – подальша невизначеність з фіскальною і борговою проблематикою в ЄС спонукатиме до витіснення євро з резервів.

Джерело: De-synchronizing the global economy. – Economics Research, Credit Suisse, November 2011.

19

Центр Разумкова

8

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Але, чи можна в цьому контексті очікувати змін у глобальній резервній системі? Поки що жодна з валют (окрім долара) не розглядається як альтернатива євро. Стрімко зростаючий Китай залишається висхідною країною, якій ще потрібно вирішувати складні структурні завдання20. Втім, саме Китай може посприяти євро. Сьогодні ведуться складні політичні дискусії стосовно викупу Китаєм частки боргів країн ЄС, що, з одного боку, зміцнило б позиції євро, в т.ч. у світовій резервній системі, з іншого – сприяло б диверсифікації валютних резервів Китаю (які практично повністю доларономіновані). Проте навряд чи такий політичний крок буде зроблено до з’їзду Компартії Китаю, на якому має відбутися зміна політичного керівництва21. Кінець 2011р. - початок 2012р. характеризуються активізацією пошуків пом’якшення боргової кризи у Євросоюзі, від чого в багатьох аспектах залежить успішність глобального пост-кризового відновлення в середньо- та довгостроковій перспективі. Крім низки домовленостей стосовно посилення жорсткості фіскальної збалансованості в євро-зоні (дотримання 3%-межі дефіциту державних фінансів, зрівняння в усіх країнах ставок корпоративних податків, автоматичне застосування штрафних санкцій до порушників фінансових індикаторів і критеріїв, швидке ухвалення рішень у фінансовій сфері країнами-членами не консенсусом, а кваліфікованою більшістю, затвердження і контроль національних бюджетів у Брюсселі тощо) заслуговують на увагу деякі інші ініціативи та механізми, які поки не впроваджені, але, вірогідно, стануть реальними антикризовими інструментами. Одним із вірогідних інструментів запобігання колапсу зможе стати ініційована Європейським центральним банком (ЄЦБ) програма монетарного послаблення, подібна впровадженій ФЕД. Очікується, що така програма може бути започаткована вже в першому кварталі 2012р.22 Звичайно, поки ЄЦБ не готовий до такого розширення, проте невдовзі це зможе стати чи не єдиним інструментом

Див., зокрема: Юрчишин В. Пост-кризові перспективи висхідних гігантів. – Центр Разумкова, Серпень 2011, 49с. –

20

http://uceps.org/upload/yurchyshyn_CHI-IND-Sep-2011.pdf
Саме 2012р. може виявитися таким, що кардинально змінить світову політичну структуру. Не лише в Китаї відбудуться суттєві внутрішньополітичні зміни. У цьому ж році відбуватимуться зміни (або відновлення чи продовження повноважень) у політичному керівництві (вибори президентів чи глав держав) інший найкрупніших політичних гравців – США, Росії, Франції. Ситуація ускладнюється тим, що найближчим часом можуть відбуватися певні «коригування» та реформування світових інститутів стабільності і розвитку (МВФ, Світовий банк, G-8, G-20, ООН тощо). В таких умовах провідні країни, замість зосередженості на координації своїх зусиль для світового розвитку, будуть більше заглиблені у вимоги внутрішньо-політичної боротьби. Тобто, для політичних та економічних світових лідерів, з одного боку, відбуватиметься зосередженість на внутрішньополітичних складових, з іншого – вірогідними стануть «локальні» домовленості для отримання видимих зовнішньополітичних вигод (у т.ч. за рахунок третіх сторін), які не обов’язково матимуть стабілізуючий вплив для світової економіки. 22 Докладніше див.: 2012 Global Outlook. – Credit Suisse, 1 Dec.2011.
21

Центр Разумкова

9

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

запобігання банківській кризі23, а з нею – й економічного обвалу в ЄС, викликаному неспроможністю банківської системи задовольнити попит на фінансові ресурси. Не можна хоча б побіжно не торкнутися питання відновлення національних валют в окремих країнах євро-зони (а, відтак, відмови таких країн від єдиної валютної політики ЄС). Принципова складність полягає в тому, що повторне впровадження (нової) національної валюти вимагатиме перегляду практично всіх економічних інститутів – у т.ч. тих, які регулюють заробітну плату, банківські депозити, облігації, іпотечні кредити, податки тощо і які мають бути адаптовані до правил і вимог національної валюти24. Іншою принциповою складністю є те, що подібні валютнофінансові рішення мають впроваджуватися надзвичайно швидко. Нинішні ж механізми ухвалення важливих рішень вимагають попереднього широкого обговорення, а також детального планування тих чи інших заходів. Досить нагадати, що впровадження євро, яке не вимагало жодних антикризових чи стабілізаційних заходів, відбувалося впродовж кількох років. Більше того, тоді не було підстав очікувати курсових втрат чи втрат вартостей, отже не було явних стимулів для валютних спекуляцій, оскільки ще в 1998р. члени-засновники єврозони домовилися законсервувати свої курси валют на поточно визначеному рівні25. Нові ж країни приєднувалися до вже утвореного великого союзу із єдиною міцною валютою (євро) та були зацікавлені у збереженні вартості національних активів вже номінованих у євро. У питанні виходу з євро-зони подібні заходи є неможливими. Впровадження нової валюти слабкої економіки ні за яких умов не могло б підтримати паритет («нова валюта-євро»). Навпаки різко посилилися б ризики переведення депозитів у банки, що залишаються в зоні євро (для збереження довгострокової вартості), відбулося прискорення утікання капіталів (у міцну валюту), що ще більше знизило б вартість «нової» національної грошової одиниці, посилило б фіскальні і боргові, а з тим – й економічні проблеми таких країн. Сировинні ринки. Результативність стабілізаційних заходів, насамперед, для висхідних країн, значною мірою залежить від ситуації на глобальних сировинних ринках, причому така залежність є високою як для країн-імпортерів, так і країн експортерів (мінливість і непередбачуваність цін на стратегічні глобальні ресурси однаковою

Цьому, вірогідно, передуватиме зниження ЄЦБ процентної ставки до рівня британської (0,50-0,75%), продемонструвавши тим самим, по-перше, серйозність намірів стимулювання бізнесу, по-друге – практичну вичерпаність альтернатив купівлі центробанком низьколіквідних активів (подібно США). 24 Докладніше див.: Charles A.E. Goodhart. Europe: After the crisis. –

23

http://voxeu.org/index.php?q=node/7334
Це унеможливило штучне послаблення окремих валют для отримання конкурентних переваг на період до запровадження єдиної валюти та «повноцінного» валютного союзу.
25

Центр Разумкова

10

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

мірою перешкоджає пошуку результативних заходів економічної політики всіх країн світу). Сьогодні ситуація на багатьох глобальних сировинних ринках на найближчу перспективу виглядає відносно стійкою (таблиця «Світові ціни на окремі сировинні товари»26). Світові ціни на окремі сировинні товари 2010 2011 (о) 2012 (п) (ср.) (ср.) Нафта Brent ($ / bbl) 83,1 110,0 105,0 Сталь (експорт СНД), $ / т 606 685 638 Алюміній, $ / т 2 233 2 470 2 510 Нікель), $ / т 21 901 23 170 21 500 Пшениця), $ / bu 647 710 660 Звернемо увагу на особливість формування перспективних сировинних енергетичних ринків. Важливим є те, що китайською політикою у вказаній сфері вірогідно стане комбінування консервації внутрішніх родовищ (для можливих майбутніх використань, зокрема у сподіванні розроблення результативніших та ефективніших технологій) з розширенням імпорту (насамперед, з висхідних країн Латинської Америки та Африки, в т.ч шляхом створення спільних корпорацій та економічної експансії у такі країни). Наслідком стане низька вірогідність зниження вартості нафти навіть у випадку зниження сукупного попиту в розвинутих країнах. Водночас, світова економіка, вірогідно, має (хоча поки незначний) імунітет від нафтових шоків. Нагадаємо, на початку 2008р. ціна нафти вже становила $160 за барель, тобто така межа вже «випробовувалася» на світових ринках. Тому, навіть якщо відбудуться ускладнення й ціна на нафту знову підніметься на 50%, це вже не матиме шокового впливу на глобальні ринки. Таким чином, хоч у світовій економіці поки не утвердилися незворотні позитивні процеси, проте багатьом країнам уже вдалося задіяти механізми послідовного забезпечення і підтримки макроекономічної стійкості. А зважаючи на набутий трирічний досвід антикризових дій, можемо стверджувати, що нинішня ситуація кардинально відрізняється від ситуації 2008р., а тому й малоймовірним є поширення нової хвилі глобальної кризи.

3. Макроекономічна ситуація у США Хоча світова економіка продовжує демонструвати суперечливі тенденції, проте за результатами 2011р. можна констатувати, що економіка США вийшла на шлях стійкого відновлення (втім, залишаючись нижче свого потенційного рівня). На сьогодні

26

Джерело: Credit Suisse Global Economic Calendar, December 2011.

Центр Разумкова

11

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

практично немає відверто песимістичних настроїв стосовно розвитку американської економіки навіть у короткостроковій перспективі. Поряд з цим, як і у світовій економіці загалом, в американській спостерігаються суперечливі прояви. Реальний сектор та очікування. У 2011р. продовжилася позитивна динаміка промисловості США, яка з літа 2009р. демонструє достатньо стійку висхідну динаміку. Не зважаючи на незначне сповільнення в окремі місяці, у вказаний період середньомісячний приріст промислового виробництва знаходиться на рівні 0,5% (діаграма «Промислове виробництво» 27). Поряд з цим, слід визнати, що у весняно-літній період помітно погіршилася виробнича динаміка обробних галузей. Серед чинників такого погіршення виокремлюються: - стихійне лихо в Японії (що скоротило пропозицію технологічних споживчих товарів, а також порушило світові технологічно-збутові ланцюги, насамперед, у машинобудуванні), - посилення політичних протистоянь і воєнних конфліктів у низці країн Північної Африки і Близького Сходу (що спричиняло напруженості на світових нафтових ринках, підвищило цінову невизначеність на сировинних ринках загалом). Вказане не могло не позначитися на споживчих настроях населення США, індекс яких у серпні 2011р. опустився до найнижчого рівня за останні три роки, по суті впавши до кризового (2008р.) (діаграма «Індекс активності в обробних галузях і споживчих настроїв»). Втім, слід вказати, що в осінній період, разом з відновленням сезонного ділового циклу споживчі настрої помітно покращилися, хоча поки рано стверджувати про довгострокову стійкість такого процесу. Промислове виробництво,
% зростання до попереднього місяця
1,5 1
70

Індекси активності в обробних галузях і споживчих настроїв
80

0,5 0 -0,5 -1 -1,5
40 50 60

Індекс споживчих настроїв Індекс активності в обробних галузях

-2 -2,5 12'08 3'09 6'09 9'09 12'09 3'10 6'10 9'10 12'10 3'11 6'11 9'11
30 8'08 12'08 4'09 8'09 12'09

4'10

8'10

12'10

4'11

8'11

Важливою характеристикою американської економіки є стабілізація загальної ситуації у сфері зайнятості, що, своєю чергою,

Джерела використовуваних даних у цьому підрозділі (якщо не вказано інше): Credit Suisse Economics Research (CSER), National Bureau of Economic

27

Research (NBER).

Центр Разумкова

12

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

сприяє економічній динаміці. Хоч і тут ситуація також складається неоднозначно: так, у перші місяці 2011р. було зафіксовано суттєве зменшення безробіття – нижче 9% рівня; однак вказаний рівень у весняно-літній період втримати не вдалося, і рівень безробіття піднявся до 9,1-9,2%, що вище планованих (на той період) показників (діаграма «Рівень безробіття»); суттєве покращення із зайнятістю в осінньозимовий період (оцінка рівня безробіття на кінець 2011р. – 8,5%), що супроводжується певним нарощуванням величини відпрацьованого часу (діаграма «Зайнятість»), а з тим і збільшення ємності ринку праці. Зауважимо, покращання ситуації із зайнятістю, хоч і продовжується, проте ще не може вважатися достатньо стійким, і поки не може «компенсувати» втрати кризового періоду. Водночас, зниження безробіття позначилося на споживчих настроях, які, як вказувалося, демонструють тенденцію до покращення і, своєю чергою, відіграють стимулюючу роль. Рівень безробіття, %
1

Зайнятість
600 400
0,5

10,0

9,7
0

200 0 -200

9,4

9,1

-0,5

-400 -600

8,8

-1

Середня кількість відпрацьованих годин, % до поп. міс. -800 Приріст штатних працівників у приватному секторі, тис.

8,5 6'09 9'09 12'09 3'10 6'10 9'10 12'10 3'11 6'11 9'11

-1,5 3'09 6'09 9'09 12'09 3'10 6'10 9'10 12'10 3'11 6'11 9'11

-1000

Поступове покращення ситуації із занятістю сприяє позитивній динаміці в доходах (діаграма «Дохід у розпорядженні»), а з тим і підвищенню рівня приватного споживання. Наслідком чого є досить помітне відновлення сфери споживчих послуг (насамперед, охорони здоров’я, діаграма «Споживчі витрати»). Зауважимо, не зважаючи на періодичні зміни у фінансуванні охорони здоров’я, починаючи з середини 1990-х років витрати на неї (значною мірою шляхом трансфертів від Medicare та Medicaid) продовжують зростати, і у структурі витрат відіграють дедалі вагомішу. Водночас, різноманітні стимуляційні заходи (податковий кредит, заміна застарілих моделей на нові тощо) значним чином відновили активність на таких важливих для американської економіки, якими є автомобільні, ринках (діаграма «Продажі автомобілів»). Загалом для США є характерним, що в періоди економічних невизначеностей та ускладнень у країні зростають продажі автомобілів, що пов’язано як з «традиційними» заходами підтримки продажів, так і більш активним вкладанням коштів населення в довгострокові «символічні» для країни товари (до яких, безумовно, належить автомобілям).

Центр Разумкова

13

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Дохід у розпорядженні,
% зростання до попереднього місяця
1,1 0,9 0,7
70 80

Споживчі витрати,
% ВВП
Загальні
75

… за виключенням охорони здоров'я

0,5
65

0,3 0,1 -0,1 -0,3 -0,5 1'10 3'10 5'10 7'10 9'10 11'10 1'11 3'11 5'11 7'11 9'11 Доход у розпорядженні Приватне споживання
50 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 60

55

Продажі автомобілів, (млн., річн.)
14

Індекс споживчих настроїв (ліва) і продажі будинків (нових та існуючих)
80 7000

13

75

6500

70 12 65 11 60 10

6000

5500

5000

55

Індекс споживчих настроїв продажі будинків, тис. річн.

4500

9 6'08 10'08 2'09 6'09 10'09 2'10 6'10 10'10 2'11 6'11 10'11

50

4000 10'08 1'09 4'09 7'09 10'09 1'10 4'10 7'10 10'10 1'11 4'11 7'11 10'11

Поряд з цим, продовжується відкладання довгострокових інвестиційних витрат населення – у весняний період 2011р. відбулося навіть скорочення продажів будинків (сектор, який, поряд з купівлею-продажем автомобілів, є вагомим індикатором «здоров’я» американської економіки) – кількісні показники впали до кризових рівнів28, хоча на початку року динаміка продажів була вельми позитивною (діаграма «Індекс споживчих настроїв і продажі будинків»). Окремі стимулюючі заходи не могли суттєво вплинути на інфляційні процеси. Хоч інфляційна динаміка поки не набула достатньо стійкого характеру, проте нинішній її рівень не становить ризиків для макроекономічного середовища. Зниження ж нафтових шоків, які формувалися в першій половині 2011р., сприятиме загальному покращенню інфляційної ситуації. Як наслідок, споживчі ціни, вірогідно, й надалі, утримуватимуться у «привабливому» середньорічному 2-3% коридорі (діаграма «Зміна споживчих цін і цін виробників»).

При тому, що вартісні показники будинків у термінах медіанного доходу (Home Price / Income Ratio) є сьогодні найнижчими за останнє десятиріччя. Так, якщо 2005-2007рр. відповідний показник складав 3,6-4,0, то у 20102011рр. він знизився до 2,7.

28

Центр Разумкова

14

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зміна споживчих цін і цін виробників,
%
8

5

2

-1

-4

Ціни споживачів Ціни виробників

-7 10'08 1'09 4'09 7'09 10'09 1'10 4'10 7'10 10'10 1'11 4'11 7'11 10'11

Фіскальні і монетарні обмеження. Навколо потреб скорочення дефіциту Федерального бюджету та обмеження стелі державного боргу влітку 2011р. точилися запеклі суперечки, насамперед, на політичному рівні29, що ледь не стало чинником (короткострокового) призупинення окремих бюджетних виплат. Хоча дефіцит державних фінансів у річному вимірі все ще сягає рівня $1,2-1,3 трлн., проте, зважаючи на (хоч і помірне) економічне зростання, показник річного дефіциту30 складає близько 9,3%, що помітно менше рівня двох останніх років (діаграма «Сальдо Федерального бюджету»). Фіскальна експансія найближчими роками буде дедалі стриманішою, однак, як загалом у попередні два роки, саме Федеральна резервна система (ФЕД) виступатиме головним джерелом фінансування значного дефіциту державних фінансів. Хоча викуп ФЕД державних цінних паперів США піддається критиці, проте, зрозуміло, що така політика фінансування продовжуватиметься, допоки не проявляться чіткі свідчення економічного зростання і стійкого зниження безробіття (як вказувалося, головне політичне завдання для керівництва США). Нинішнє ж украй слабке монетарне розширення, по суті, жодним чином не впливає на інфляційні процеси (діаграма «Зростання пропозиції грошей та споживчих цін»). Між тим, у банківській системі ще зберігаються високі рівні ризиків, що суттєво обмежує (навіть в умовах низьких процентних ставок центрального банку країни) монетарне стимулювання, і, зокрема, зумовлює утримання значних надлишкових резервів (діаграма «Надлишкові резерви …»). За таких умов, зрозуміло, споживче кредитування банківської системи також значною мірою залишається обмеженим, хоча, вірогідно, можна очікувати послідовного його розширення разом з покращенням ситуації на

29

… частково провоковані «вимогами» президентського марафону (нагадаємо, президентські вибори у США відбудуться у жовтні 2012р.). 30 Поточний фінансовий рік у США завершується 30 вересня.

Центр Разумкова

15

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

ринках праці та підвищенням купівельної спроможності населення (діаграма «Споживчі кредити…»). Сальдо Федерального бюджету,
$ млрд., у річному обчисленні
-1200 9,0-9,5% ВВП

Зростання пропозиції грошей і споживчих цін, % зростання до попереднього місяця
2,0 М2 1,5 Ціни споживачів

-1300

1,0

0,5

-1400

0,0

-0,5

-1500
1'10 3'10 5'10 7'10 9'10 11'10 1'11 3'11 5'11 7'11 9'11 11'11

-1,0 1'09 3'09 5'09 7'09 9'09 11'09 1'10 3'10 5'10 7'10 9'10 11'10

* - негативні значення сальдо означають дефіцит

Надлишкові резерви депозитних інститутів,
$ млрд.
1700

Споживчі кредити комерційних банків,
$ млрд.
2550

1500

2500

1300 2450 1100 2400 900

700 8'09 11'09 2'10 5'10 8'10 11'10 2'11 5'11 8'11 11'11

2350 11'09 1'10 3'10 5'10 7'10 9'10 11'10 1'11 3'11 5'11 7'11 9'11 11'11

Визначена монетарна динаміка дозволяє зробити два наступні висновки. По-перше, помірна інфляційна динаміка засвідчує, що всупереч впроваджене «монетарне пом’якшення» (QE2), побоюванням, не спричинило інфляційного тиску, а також не стало чинником нарощування «поганих боргів». Тому сьогодні не виглядає загрозливим можливий наступний етап монетарного пом’якшення (так зване QE3), яке, вірогідно, зможе відбутися навесні 2012р. (після очікуваного монетарного розширення для впорядкування та реструктуризації боргових платежів у євро-зоні на самому початку 2012р.).

По-друге, значні надлишкові резерви зможуть слугувати одним з джерел фінансування європейських банків і їх підтримки в подоланні кризових явищ у євро-зоні. Втім, це радше політичне, аніж економічне рішення, оскільки відповідне фінансування (через кредитні лінії, певне входження у власність, механізми «активи за борги» тощо) призведе до посилення позицій американських банків у європейських країнах, позицій, які відчутно послабилися за останні два десятиріччя. Однак, зрозуміло, далеко не всі європейські країни будуть у захоплені від таких наслідків.

Центр Разумкова

16

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зовнішній сектор. У докризові роки, як неодноразово вказувалося, значні проблеми американської економіки пов’язувалися з високим зовнішньоторговельним дефіцитом. Хоча під час кризи відбулося суттєве покращання торговельного сальдо, проте поступове економічне відновлення США посилює тенденції до нового нарощування зовнішньоторговельного дефіциту. Поки місячне сальдо залишається відносно стійким і нижчим від докризового рівня, а в перерахунку на річні обсяги дефіцит впритул наблизився до рівня 3% ВВП, який, з одного боку, є цілком безпечним для американської економіки (зважаючи на її місце у світовому торговельному розподілі), а з іншого – все ж розглядається як певна межа, перетин якої може провокувати відновлення світових макроекономічних дисбалансів) (діаграма «Зовнішньоторговельне сальдо»). Зрозуміло, такі ризики виглядають достатньо значимими, в т.ч зважаючи на послідовне зміцнення долара на світових ринках, яке триває практично з весни 2011р. (діаграма «Курс долара до євро»)31. Більше того, за підвищенням зайнятості (чому керівництво країни докладає значних зусиль) можна очікувати як поглиблення торговельного дефіциту, так і, посилення ризиків надмірного споживання (та, відповідно, зниження рівня заощаджень)32, явищ, характерних для США в докризовий період (і які були серед чинників і складових розгортання глобальної кризи). Зовнішньоторговельне сальдо
$ млрд., товари і послуги
-20
1,50

Курс долара до євро

-30

1,45

-40

1,40

1,35

-50 3,5% ВВП
1,30

-60
1,25

02 .1 2. 10

15 .0 7. 11

29 .0 8. 11

13 .1 0. 11

7'08 10'08 1'09 4'09 7'09 10'09 1'10 4'10 7'10 10'10 1'11 4'11 7'11 10'11

Не викликає значних побоювань і зовнішньоборгова позиція США. Загальний зовнішній борг залишається меншим, ніж ВВП країни, а зовнішній борг узагальненого уряду лише незначним чином перевищує 40% ВВП (таблиця «Зовнішній борг США» 33). Особливістю

31 На початку 2012р. євро знизився відносно долара до найнижчого рівня з вересня 2010р. – $1,28/€1. 32 Підвищенню споживання та розширенню імпорту звичайно сприятиме вказане вірогідне зміцнення долара на міжнародних ринках. 33 Джерело: Gross External Debt Position by Sector. –

http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/DATASTATISTICS/EXTDECQEDS/0, ,contentMDK:20721958~menuPK:4704607~pagePK:64168445~piPK:64168309~t heSitePK:1805415,00.html. За попередніми оцінками, зовнішній борг США

27 .1 1. 11

16 .0 1. 11

02 .0 3. 11

16 .0 4. 11

31 .0 5. 11

03 .0 9. 10

18 .1 0. 10

-70

Центр Разумкова

17

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

боргової позиції США є також те, що левова частка зовнішніх боргів є доларо-номінованими. Тобто країна, по суті, не може опинитися в дефолтному стані, пов’язаному з неспроможністю виконати свої зовнішні зобов’язання. Зовнішній борг США,
$ млрд.

Загальний борг

4 кв. 2010 14456,2 4411,2 730,2

2 кв. 2011 14714,8 4472,9 632,0

у т.ч.
Узагальненого уряду у т.ч. короткостроковий

Таким чином, можемо констатувати домінування позитивних тенденцій у найбільшій світовій економіці. Вірогідно, найближчим часом США знову постане перед проблемою «вибору» – продовжувати обережну політику внутрішнього стимулювання і збалансування економіки чи відновлювати свої позиції глобального економічного «локомотива» з ризиками посилення зовнішніх дисбалансів.

4. Потенціал висхідних економік Гальмування та можливе затягування процесу відновлення європейської економіки актуалізує проблематику пошуку країн, які, поряд із США, могли б стати джерелом глобального економічного зростання. Як відомо, сьогодні світові ринки мають вагомі сумніви стосовно платоспроможності «слабких» держав ЄС. Проте «слабкими» виявилися відносно «старі» члени (Іспанія, Португалія, Італія, Греція тощо), а висхідні країни Європи (насамперед, країни колишнього соціалістичного табору), Азії та Латинської Америки мають кращі макроекономічні показники, і така ситуація утримається принаймні в короткостроковій перспективі (таблиця «Динаміка економічного зростання окремих висхідних країн»34). В останнє десятиріччя завдяки експортній експансії висхідні країни (насамперед, азійські, серед яких виокремлюється Китай) зуміли суттєво покращити добробут своїх громадян35. Падіння сукупного попиту у кризовий період, звичайно, відбилося і на динаміці світового експорту (таблиця «Експорт окремих висхідних країн»36).

незначним чином перевищив $15 трлн, залишаючись при цьому на рівні ВВП країни. 34 Джерело: CS Debt Trading Monthly, October 2011. 35 Важливо зауважити, що експортна експансія висхідних країн була б неможливою без високого попиту в розвинутих країнах, насамперед, США. 36 Джерело: CS Debt Trading Monthly, December 2011.

Центр Разумкова

18

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

У той час, як для Китаю частка експорту у структурі ВВП помітно знизилася (що, крім іншого пов’язано із зростаючим у країні внутрішнім попитом, Індія дедалі більше отримує вигод саме від експортної експансії, насамперед, у сфері сучасних послуг, на чому ми акцентували увагу в нашому попередньому аналітичному огляді37. Динаміка економічного зростання окремих висхідних країн

$ млрд.
2010 (о) Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Росія Туреччина Україна 364 2089 5878 1731 469 1465 736 128 2011(п) 428 2485 7023 2028 530 1853 760 141 2012(п) 473 2665 8348 2377 610 2122 821 149

% до попереднього року
2010(о) 9,2 7,5 10,3 7,0 3,8 4,0 9,0 4,2 2011(п) 8,7 2,9 8,6 5,0 4,0 3,8 7,5 4,3 2012(п) 5,0 3,3 8,2 4,0 4,0 4,2 2,9 4,1

Експорт окремих висхідних країн,
2007 Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Росія Туреччина Україна 25,4 13,5 38,4 20,6 41,0 30,3 22,3 44,7 товарів і послуг, % ВВП 2008 2009 2010(о) 25,2 13,9 34,9 24,2 40,4 31,5 23,9 47,7 21,7 11,3 26,4 20,0 39,7 28,2 23,2 47,7 22,0 11,2 28,4 22,1 41,5 30,4 21,1 54,0 2011(п) 22,8 12,3 27,7 26,1 41,2 31,4 24,5 57,4 2012(п) 22,1 12,6 25,3 25,6 40,0 31,0 29,0 63,3

Різною залишається природа стійкості показників експорту для висхідних країн Євросоюзу та країн СНД. Так, для прикладу, Польща та Росія у структурі своїх ВВП утримують відповідні стійкі частки експорту. Проте, у Польщі це насамперед пов’язано із формуванням сучасної конкурентоспроможної структури економіки, що дозволяє країні дедалі сміливіше входити в технологічні ніші (врізка «Найпомітніші зміни у структурі експорту Польщі»38). Російська ж експортна стійкість практично повністю зумовлена сировинною (енергетичною) складовою (докладніше далі). НАЙПОМІТНІШІ ЗМІНИ У СТРУКТУРІ ЕКСПОРТУ ПОЛЬЩІ Євроінтеграційні процеси Польщі чи не найбільш виразно проявилися у зміні структури експорту країни. Дещо більше, ніж за десятиліття країні вдалося сформувати сучасну економіку, посилити конкурентоспроможність, принциповим чином змінити структуру

37

Докладніше див.: Пост-кризові перспективи висхідних гігантів. – Центр Разумкова, Серпень 2011. – http://uceps.org/upload/yurchyshyn_CHI-IND-SepДжерело: Polish Economic Profile. –

2011.pdf
38

http://www.economywatch.com/world_economy/poland/

Центр Разумкова

19

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

зовнішньої торгівлі (таблиця «Динаміка окремих складових експорту Польщі»), що, своєю чергою стало основою макроекономічної стабільності. (Нагадаємо, Польща була єдиною країною в Євросоюзі, яка навіть у кризовому 2009р. продемонструвала зростання ВВП. Падіння ВВП України того року склало майже 15%). Динаміка окремих складових експорту Польщі,
% загального 1995 2001 9,3 10,8 10,7 2,0 5,3 4,4 2007 13,5 13,2 11,9 2,6 3,9 1,2

Зростання:
Автомобільний транспорт Реактори, устаткування Електромашини 5,4 5,8 5,8 5,2 8,2 8,0

Зниження:
Мідь і вироби Мінеральні ресурси Одяг

Провідні висхідні країни мають державні фінанси значно менш розбалансованими (дефіцити є на кілька процентних пунктів меншими, ніж у розвинутих), державний борг – не занадто критичним. Як вказувалося, характерною особливістю нинішніх боргових ускладнень у ЄС є сконцентрованість боргових проблем у розвинутих країнах («нові» країни-члени ЄС мають на близько 20 пп нижчі показники боргу у ВВП, порівняно із розвинутими країнами39) (таблиця «Державний борг окремих висхідних країн»40). Тобто «малі» економіки ЄС, поряд з кращими показниками зростання, мають і значно «здоровіші» державні фінанси. Державний борг окремих висхідних країн,
2009 Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Угорщина Чехія Росія Туреччина Україна 61,7 62,0 40,5 76,2 50,9 79,7 35,3 7,7 46,3 31,6 % ВВП 2010(о) 51,2 54,7 44,7 73,5 54,9 81,3 38,5 8,3 42,9 41,1 2011(п) 45,2 56,0 42,6 72,5 58,4 76,7 40,9 8,7 40,2 40,2 2012(п) 43,5 55,5 41,4 72,0 61,5 77,0 43,0 9,2 38,8 41,1

При цьому, успішним висхідним країнам вдалося на лише зменшити боргове навантаження (таблиця «Загальний зовнішній борг окремих висхідних країн»41), але (якщо безпосереднє зменшення може

39 … навіть Угорщина, яка постійно піддавалася критиці за свою надто «м’яку» фіскальну політику, сьогодні має значно кращі боргові позиції, ніж більшість розвинутих країн Євросоюзу. 40 Джерело: CS Debt Trading Monthly, December 2011. 41 Джерело: CS Debt Trading Monthly, December 2011.

Центр Разумкова

20

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

виявитися вкрай «болючим» для економіки) замінити зовнішні (валютні) борги на внутрішні (номіновані в національній валюті, що є вагомою складовою макроекономічної стійкості і зменшення валютних шоків42). Загальний зовнішній борг окремих висхідних країн,
2009 Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Росія Туреччина Україна 47,6 17,3 8,5 18,9 58,0 38,2 43,6 90,9 % ВВП 2010(о) 38,1 16,7 9,2 17,7 63,6 33,4 39,3 87,0 2011(п) 33,3 17,2 8,4 18,6 64,7 25,9 42,9 76,9 2012(п) 30,6 17,8 7,6 17,3 79,1 24,9 50,7 73,7

Однак, вагомі суперечності для висхідних країн все ще залишаються: так, «малі» країни характеризуються високою залежністю від іноземного капіталу, в багатьох випадках утримують високий дефіцит рахунку поточних операцій, мають слаборозвинуті фінансові ринки, що вимагає знову ж таки звернення до західних (американських та європейських) ринків, які сьогодні переобтяжені власними фінансовими проблемами; хоча бюджети успішних висхідних країн краще впорядковані, однак, зважаючи на їх відносно малі обсяги, вони, по суті, вкрай незначним чином можуть впливати на вирішення глобальних фінансових дисбалансів загалом і загальноєвропейські фінанси зокрема. Тому принциповим для висхідних країн є формування стійких фінансових джерел – окремим країнам вже вдалося відновити внутрішнє кредитування (таблиця «Внутрішнє кредитування окремих висхідних країн»43), а також забезпечити стійкість обсягів інвестицій в основний капітал (таблиця «Інвестиції в основний капітал окремих висхідних країн»44), що дозволяє сподіватися на макроекономічну збалансованість для досягнення цілей розвитку.

Україні також вдалося зменшити загальний зовнішній борг у структурі ВВП. Однак, валютні ризики при цьому не зменшилися, а можливо навіть підвищилися. Така ситуація зумовлена тим, що Україна продовжує утримувати фактично фіксований валютний курс (близько 8 грн. за $1). Тому динаміка ВВП у доларовому еквіваленті, по суті, збігається з динамікою номінального ВВП, що автоматично зменшує боргову частку. Оскільки економіка України не набула достатньої стійкості, то й макроекономічні ризики залишаються високими. Докладніше див. у наступному розділі. 43 Джерело: CS Debt Trading Monthly, December 2011. 44 Джерело: CS Debt Trading Monthly, December 2011.

42

Центр Разумкова

21

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Внутрішнє кредитування окремих висхідних країн,
2009 Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Росія Туреччина Україна 23,5 89,6 140,1 81,6 53,1 34,1 61,9 88,3 % ВВП 2010(о) 25,3 88,4 140,6 81,3 55,1 38,9 67,7 85,6 2011(п) 27,8 91,2 138,3 84,0 55,6 37,0 72,1 78,4 2012(п) 29,1 97,4 134,8 86,1 57,2 40,2 76,4 79,2

Інвестиції в основний капітал окремих висхідних країн,
2009 Аргентина Бразилія Китай Індія Польща Росія Туреччина Україна 20,9 18,1 45,4 32,2 23,6 18,7 16,9 17,4 % ВВП 2010(о) 21,9 19,5 44,1 31,7 22,7 21,8 18,7 20,8 2011(п) 22,7 19,9 43,9 30,6 22,8 23,2 22,7 23,3 2012(п) 23,3 20,6 43,5 30,0 23,1 23,8 23,0 18,7

Вкажемо також, що успішним країнам вдалося також використати валютну політику для протидії кризовим виявам і підтримки економіки. Саме курсова гнучкість дозволила, шляхом тимчасової девальвації, не допустити шокових обвалів, і незабаром, як результат економічного відновлення, знову зміцнили свої валюти (Бразилія, Індія). Країни ж, які з тих чи інших причин не спроможні були використати переваги національної валютної політики (в т.ч. Україна) так і не спромоглися оговтатися від валютного шоку наприкінці 2008р. (таблиця «Обмінні курси окремих висхідних країн»). Обмінні курси окремих висхідних країн, національних грошових одиниць на вказану одиницю (станом на кінець року) Аргентина (до $1) Бразилія (до $1) Китай (до $1) Індія (до $1) Польща (до €1) Росія (до кошика $-€) Туреччина (до кошика $-€) Україна (до $1)

2007 3,15 1,77 7,29 40,0 3,60 29,62 1,44 5,05

2008 3,45 2,34 6,82 50,7 4,15 34,66 1,83 7,82

2009 3,78 1,74 6,83 44,92 4,11 36,12 1,83 8,05

2010 3,98 1,67 6,62 45,0 3,96 35,50 1,80 7,94

2011 4,25 1,60 6,33 43,5 4,20 34,00 2,15 8,00

Центр Разумкова

22

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

ІІ. Економіка України Вказані невиразна економічні динаміка світової економіки та очікування погіршення економічної ситуації у країнах євро-зони не зможуть не позначитися на економіці України. 2011р., який мав стати роком реформаційного «прориву», швидше став роком подальшого консервування структури національної економіки, а також розчарування суспільства у правильності обраного країною шляху розвитку45. Звернення до основних макроекономічних показників останніх років, на жаль, вказує на те, що підстав для розчарування цілком достатньо. 5. З чим економіка України входить у 2012р. Реальний сектор. Хоча впродовж останніх двох років спостерігаються позитивні показники динаміки реального ВВП, проте поки нинішню динаміку не можна класифікувати як стійке зростання, оскільки наразі відбувається лише часткова «компенсація» втрат (падіння) кризового 2009р. (діаграми «Зростання реального ВВП», «Індекс реального ВВП»46). І навіть за оптимістичного урядового сценарію приросту ВВП у 2012р. не менш ніж на 5%, економіка лише наприкінці вказаного року досягне докризового рівня. Тому можемо стверджувати, що нинішня позитивна динаміка ВВП в багатьох аспектах зумовлена переважно «ефектом (низької) бази», а не структурним оздоровленням чи посиленням конкурентоспроможності. Нагадаємо, зростання-2010 було зумовлене не стільки покращенням економічних умов і пост-кризової структури економіки України, скільки глибиною падіння ВВП-2009 – близько 15%. Стосовно ж 2011р. практично всі основні сфери економічної діяльності демонстрували позитивну, проте помітно нерівномірну динаміку (як упродовж усього року, так і за річними результатами загалом), (діаграма «Динаміка окремих видів економічної діяльності»47), і навіть відносно краща динаміка промисловості (в т.ч. завдяки певному відновленню зовнішньому попиту) все ще перебуває на рівні, нижчому від докризового (діаграма «Індекс промислового виробництва»).

Так, згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова у грудні 2011р., лише 11,7% респондентів вказали, що «події в Україні розвиваються у правильному напрямі», 67,3% опитаних констатували, що нинішній напрям є неправильним. Для порівняння: у червні 2010р. (після формування вертикалі влади та оприлюднення Президентської програми економічних реформ на 2010-1014рр.) правильність напряму визнавали 41,3%, неправильність – лише 32,2%. – Джерело: Соціологічне опитування. – http://uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=66. 46 Джерело: Валовий внутрішній продукт (за відповідні роки). – Держкомстат. – http://www.ukrstat.gov.ua/. У цьому розділі, якщо не вказано інше, використані дані Держкомстату (http://www.ukrstat.gov.ua/) та НБУ (http://www.bank.gov.ua). 47 Джерело: Виробництво і розподіл ВВП за видами економічної діяльності. – Держкомстат. – http://www.ukrstat.gov.ua/

45

Центр Разумкова

23

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зростання реального ВВП,
% до попереднього року
15 12,1 10 5,9 5 9,2 5,2 2,7 1,9 9,6 7,5 7,5 4,2 4,7
160 180 200

Індекс реального ВВП,
1999 = 100

0
140

-5
120

-10 -14,5 -15 2000 2002 2004 2006 2008 2010
100 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 (о)

Динаміка окремих видів економічної діяльності
% зростання, кумулятивно з початку року

2010
120
116

2011

100

112

108

80 промисловість роздрібний товарооборот будівництво вантажооборот аграрний сектор
100 104

промисловість вантажооборот роздрібний товарооборот аграрний сектор будівництво

60 I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Індекс промислового виробництва, січень 2008=100
120 Серпень 2008 110

Досягнення докризового рівня - у кращому разі наприкінці 2012р.

100

90

80

70 08'01

08'06

08'11

09'04

09'09

10'02

10'07

10'12

11'05

11'10

Слід вказати, що ризики сповільнення промисловості вже почали проявлятися. Справа у тому, що традиційно грудневі показники промисловості є значно вищими листопадових. Однак в грудні (2011р.) було зафіксовано промисловий спад. Відтак, ряд оглядачів навіть вказують на те, що такий спад є ознакою початку поширення

Центр Разумкова

24

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

так званої другої хвилі економічної кризи, яка значною мірою пов’язана із рецесійними процесами в Європі. При цьому, найвірогідніше, показники металургії (найвагомішої експортної галузі) у січні-лютому (2012р.) будуть ще нижчими (ніж грудневі), що взагалі зумовить негативну динаміку промисловості у першому кварталі поточного 2012р. Це вже може мати широкий вплив на економіку загалом – низька динаміка економіки створює загрозу для своєчасного виконання навіть соціальних бюджетних зобов’язань. А якщо уряд для забезпечення соціальних виплат напередодні парламентських виборів посилить податковий тиск (на бізнес), то промисловість не в змозі буде проводити навіть мінімальну модернізацію, що не дозволить розраховувати на високі темпи промислового та економічного зростання не лише у коротко-, але й у довгостроковій перспективі. Тобто глибина падіння та «нерівність» динаміки відновлення для окремих економічних сфер вказують на значний незадіяний потенціал для можливого прискорення економічного відновлення. Особливо це стосується будівництва та аграрного сектору, які потребують значного інвестування та покращання управління, а також підвищення зрозумілості, виваженості та результативності економічної політики. Інакше кризові процеси легко зможуть відновитися, навіть за незначного погіршення світової макроекономічної ситуації. Підтвердженням вказаному є те, що, по суті, Україна все ще знаходиться у стані інвестиційного шоку – ознакою якого є надзвичайно низький рівень інвестицій (насамперед, валового нагромадження основного капіталу) у структурі ВВП (таблиця «Валове нагромадження основного капіталу»48). По суті, відбувається вимивання інвестиційного ресурсу. Валове нагромадження основного капіталу

2004
22,6

2005
22,0

2006
24,6

2007
27,5

2008
26,4

2009
18,3

2010
19,0

І-п 2011 16,2

Рівень менше 20% протягом кількох років поспіль означає втрату капіталів та інвестиційної привабливості, які вкрай важко відновити навіть у середньостроковій перспективі. У зв’язку з реалізацією проектів Євро-2012 можна сподіватися, що за результатами 2011р. рівень інвестицій у структурі ВВП досягне 2123%, що, втім, нижче докризового рівня й не достатньо для забезпечення інвестиційної моделі прискореного розвитку країни. Стосовно ж інвестиційних перспектив 2012р., то тут вирізняються суперечливі можливості. З одного боку, можна було б очікувати, що Євро-2012 і певне зменшення рівня оподаткування на бізнес49

Джерело: Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання. – Держкомстат. – http://www.ukrstat.gov.ua/ 49 Зокрема, з 1 січня 2012р. ставка податку на прибуток підприємств в Україні складає 21% (замість 23% у 2011р. і 25% у 2010р.).

48

Центр Разумкова

25

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

зможуть послугувати позитивним сигналом для інвесторів. Однак, з іншого – чергові парламентські вибори (які вимагатимуть значного фінансування, в т.ч. бізнесом) і продовження практики «перерозподілу власності» перешкоджатимуть як припливу інвестицій, так раціональним намірам інвестування. Додаткові ризики для України пов’язані з помітним погіршенням якості економічної статистики (до якої інвестори, насамперед, іноземні, є вкрай чутливими). Найбільш чітко це проявляється стосовно інфляційних показників і процесів. Хоч офіційний річний показник зміни Індекса споживчих цін у 2011р. склав лише 4,6%, проте такий рівень викликає відверту недовіру, оскільки значна частина продуктів харчування (які складають левову частку витрат громадян) подорожчала на 15-10%. Звичайно, інфляційні очікування для 2012р. виглядають значно песимістичнішими. Так, у 2011р. відбулося відкладання до 2012р. значного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, за яким неодмінно відбудеться підвищення вартості послуг загалом, а з тим – прискорення інфляції на споживчих ринках, що матиме суттєво негативний вплив на інвестиційні рішення та макроекономічну динаміку. У будь-якому випадку, цінова динаміка 2012р. буде стрімкішою також внаслідок вірогідного зниження показників урожаю, порівняно з двома попередніми роками. Між тим, якщо владі все ж вдасться утримати задекларований низький рівень інфляції, то це зможе мати інші, вже радше бюджетні, ускладнення. Справа в тому, що українські уряди традиційно закладають низькі показники інфляції під час розробки бюджетів на наступний рік. Помірно вища очікуваної інфляція дозволяла уряду, з одного боку, не проводити індексацію зарплат і виплат населенню, з іншого – по суті, страхувала владу від невиконання доходної частини бюджету (вища інфляція – вище номінальний ВВП – вищі номінальні надходження до бюджету). Однак в умовах прогнозованого низького зростання ВВП (нагадаємо, на 3,9% у 2012р.), лише за рахунок вищої (порівняно з планованою урядом) інфляції можна збільшити номінальний ВВП, достатній для здійснення соціальних виплат у задекларованих обсягах. Слабка економічна динаміка не дозволяє суттєво покращити реальний добробут українських громадян. Тільки завдяки офіційному низькому рівню інфляції, індекс середньої реальної заробітної плати у другому півріччі 2011р. незначним чином перевищив докризовий рівень50 (діаграма «Індекс реальної заробітної плати»). Визначена владою прогнозна економічна динаміка на 2012р. вказує на те, що реальний рівень доходів у кращому разі збільшиться лише символічно. Чого вочевидь не достатньо для значного підвищення

Врахування більш реалістичного показника інфляції 8-9% (а не офіційного 4,6%) формує помітно менше значення вказаного індексу.

50

Центр Разумкова

26

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

добробуту. Тобто українці, як і раніше, за доходами залишатимуться на найнижчих щаблях у Європі. Індекс реальної заробітної плати груд. 2007 = 100
110

105

100

95

90

85

80

75 12'07 03'08 06'08 10'08 12'08 03'09 06'09 09'09 12'09 03'10 06'10 09'10 12'10 03'11 06'11 09'11

Складність ситуації поглиблюється тим, що для дійсного покращення добробуту не достатньо лише підняти зарплату. Для українського соціального сектору залишаються не вирішеними питання глибоких міжгалузевих і міжрегіональних диспропорцій, вкрай низьких зарплат у гуманітарних сферах, високих заборгованостей, з одного боку, по виплаті зарплат, з іншого – оплаті житлово-комунальних послуг (як відбиття неспроможності вчасної оплати), що загалом визначає низький рівень соціальної справедливості в Україні. Фінансовий стан. Звичайно, у 2012р. влада ширше використовуватиме монетарні інструменти «управління» як інфляційними процесами, так і підтримки реального сектору, хоча тиск зовнішніх кризовий чинників може суттєво обмежувати монетарні можливості. Для 2011р. характерним було вкрай обмежене розширення (а в осінній період навіть звуження) монетарних показників51 (діаграма «Динаміка грошових агрегатів»52), що, вірогідно, слугувало стримуванню як інфляції, так і, водночас, реального сектору (внаслідок обмеження кредитування), проте було серед чинників формування високих процентних ставок53.

51

Упродовж 2011р. готівка в обігу зросла на 5,3%, грошова база – на 6,3%, грошова маса – на 14,2%. У 2010р. грошова база зросла на майже 16%, а грошова маса – на 23%. 52 У цьому підрозділі, якщо не вказано інше, використані дані монетарних і фінансових показників, представлених на офіційному сайті НБУ. –

http://www.bank.gov.ua/control/uk/index
53

Так, якщо на початку 2011р. усереднена кредитна ставка складала 13,5%, то наприкінці сягала вже 17,2%

Центр Разумкова

27

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Утім, високі процентні ставки та обмеження кредитування зберігалися переважно внаслідок існуючої недовіри між економічними агентами й банківською системою. Така недовіра найвірогідніше збережеться принаймні найближчими роками, тому середньорічна ставка у 2012р. залишатиметься на рівні 14-15%. Ще яскравіше монетарне обмеження проявляється на грошових ринках фізичних осіб. Якщо обсяги депозитів населення в посткризовий період послідовно збільшувалися (за винятком кількох осінніх місяців 2011р.), то обсяги кредитування, навпаки, не лише не зростали, а навіть скоротилися (діаграма «Кредити і депозити фізичних осіб»). Звичайно, таке ставлення до кредитування населення зумовлене наявністю значної частки «поганих» кредитів (іпотечних, на купівлю автомобілів, побутових товарів довгострокового користування – сформованих в експансивний докризовий період), що вказує на практичну неможливість хоча б поступового відновлення кредитних ринків для населення в найближчі 2-3 роки54. Динаміка грошових агрегатів, млн. грн.
690000 680000 670000 660000 650000 640000 630000 620000 Грошова маса (М3) (ліва) 610000 Готівка в обігу (М0) 600000 590000 31.12.10 175000 26.12.11 180000 185000 190000 195000 200000

Кредити і депозити фізичних осіб, млн. грн.
310000 290000 270000 250000 230000 210000 190000 07.01.11 07.02.11 07.03.11 07.04.11 07.05.11 07.06.11 07.07.11 07.08.11 07.09.11 07.10.11 07.11.11 07.12.11 Кредити, надані КБ фізичним особам Депозити фізичних осіб (з урах.нерезидентів)

14.02.11

31.03.11

15.05.11

29.06.11

13.08.11

27.09.11

11.11.11

Вказане обережне нарощування грошової маси може спричиняти навіть зниження монетизації економіки, що, звичайно, означатиме подальше здорожчання кредитних ресурсів, погіршення умов економічної діяльності та вищу чутливість реального сектору до пропозиції грошей. Тому для 2012р. винятково важливим завданням є реалізація такої монетарної політики, яка переважно характеризувалася б як стимулююча. Доцільність загострення уваги на монетарному стимулюванні також пов’язана з пошуком джерел фінансування дефіциту Бюджету2012. Хоча уряд має наміри утримати незначний дефіцит (не вище 3,0-3,5% ВВП), проте навіть для такого оптимістичного показника (зважаючи на дорогі імпортні енергоресурси, значні передвиборчі

54

Збереження розриву депозити-кредити може привносити додаткові ризики, оскільки банки «побоюючись» збільшення так званих поганих кредитів, можуть депозитні кошти спрямовувати на валютні ринки, формуючи непередбачувані зміни у попиті-пропозиції валюти, а з тим – розхитуючи курсову динаміку.

Центр Разумкова

28

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

соціальні виплати тощо), реалістичність фінансування та їх обсягів викликає сумнів.

заявлених

джерел

(1). Зважаючи на глобальну фінансову кризу, доступ до зовнішніх ресурсів для України у 2012р. буде вкрай обмеженим. Сьогодні так звані кредитні свопи для України вказують на те, що Україна може розраховувати лише на кредити вартістю не менше 12-13% (у валюті), що надто дорого для нинішньої економічної динаміки країни. За відсутності співпраці з МВФ інші ресурси, а також їх подешевшення, – малоймовірні. Водночас, потреби обслуговування боргів, а також виплати за боргами, термін надання яких спливає у 2012р., сягають майже 50% ВВП (докладніше – в наступному підрозділі).

(2). Стосовно іншого джерела фінансування дефіциту державних фінансів, яким є облігації внутрішніх запозичень (ОВДП), можна констатувати його практичну вичерпність. По-перше, попитом (та й то незначним) користувалися державні цінні папери, прибутковість яких у 2011р. складала 9-10% (діаграма «Обсяги і вартість ОВДП у 2011р.»). Такі позики є виключно витратними, а з тим і вартість їх обслуговування буде значною. По-друге, навіть така прибутковість не була привабливою для інвесторів – у 2011р. різко впали як загальні обсяги залучених до бюджету коштів через ОВДП, так і чисті надходження (діаграма «Продажі і сплати ОВДП») Обсяги і вартість ОВДП у 2011р., млн. грн., кум. з початку року
50000 45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000

10,05% 9,53% 9,49% 9,35% 9,21%

10,0%

9,19%

8,67% 8,24% продаж
10000 7,85% 5000 0

8,12% (97m)

сплати

З жовтня - індексовані валютні облігації
12 .0 9. 11 12 .0 8. 11 13 .1 0. 11 13 .1 1. 11

10 .0 4. 11

07 .0 1. 11

11 .0 6. 11

11 .0 5. 11

Новиною на ринку ОВДП 2011р. стало те, що Уряд (своєю постановою від 28 вересня 2011р.) дозволив випуск внутрішніх облігацій з валютною прив'язкою55, нібито убезпечивши такі облігації від девальваційного шоку. Хоча уряд на певний час покращив ситуацію із залученням коштів, однак поки рано робити висновки про

… що мало сприяти підвищенню попиту на державні облігації, а тому й зменшенню їх прибутковості.

55

12 .0 7. 11

07 .0 2. 11

10 .0 3. 11

Центр Разумкова

29

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

дійсні вигоди таких облігацій (принаймні попит на них протримався не довго). При цьому, слід пам’ятати, що, по суті, уряд, впроваджуючи валютну прив’язку на власні боргові зобов’язання, посилює валютні ризики для української економіки. Продажі і сплати ОВДП, млрд. грн.
80 70 60 50 40 30 20 10 0 2008 2009 2010 2011 Продажі Сплати Чисте фінансування

За таких умов, можемо стверджувати, що ОВДП не зможуть слугувати надійним механізмом фінансування дефіциту Бюджету-2012.

(3). Надходження від приватизації «традиційно» виступають ще одним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. У 2012р. уряд планує залучити 10 млрд. грн. Формально такий показник (на рівні 2011р.) є цілком досяжним56. Проте, з точки зору забезпечення стабільності і розвитку викликає сумніви. По-перше, в Бюджеті-2012 відсутні уточнення стосовно того, які об’єкти плануються до продажу і як такі об’єкти оцінюються57. По-друге, залишаються незрозумілими механізми приватизації. Адже у 2011р. 92,79% акцій ВАТ "Укртелеком" продали за 10,575 млрд. грн. за стартової ціни 10,5 млрд. грн. Тобто, відбувся не приватизаційний конкурс, а цільовий продаж стратегічного об'єкта окремому інвестору за «специфічною» ціною. В таких умовах, продовження вказаної практики й у 2012р. навряд чи зможе забезпечити надходження навіть у визначені 10 млрд. грн. ($ 1,25 млрд.).

Фонд державного майна вже звітував, що у 2011р. перерахував до державного бюджету 12,9 млрд. грн. (з них 11,5 млрд. грн. – приватизаційні), що на 19,7% більше, ніж передбачено планом. 57 Лише Фонд держмайна повідомив, що на початку 2012р. очікується надходження близько 2 млрд. грн. від продажу 45,103% акцій "Західенерго". А в січні 2012р. відбулися конкурси з продажу пакетів 25% "Дніпроенерго", 40,061% "Донецькобленерго" і 50% "Закарпаттяобленерго". – Джерело: Фонд держмайна перевиконав план надходжень на 19,7%. – http://www.epravda.com.ua/news/2011/12/29/311582/.

56

Центр Разумкова

30

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зовнішньоекономічний сектор. 2011р. характеризувався погіршенням ситуації у зовнішньому секторі України. Насамперед, вкажемо на поглиблення торговельного дефіциту. Якщо оцінити сформований дефіцит за послідовні чотири квартали, то сьогодні його динаміка, по суті, повністю повторює динаміку передкризового періоду (діаграма «Баланс товарів і послуг»). В нинішніх умовах посилення ускладнень на фінансових ринках, для України складається ситуація, характерною особливістю якої є високі валютні ризики. Тому й утримання високих торговельних дефіцитів може розглядатися як «недопустиме», оскільки вимогами до впроваджуваної економічної політики є не лише необхідність пошуку значних ресурсів на покриття зовнішнього дефіциту, але й збереження валютних резервів для відвернення валютного краху. Поки ж зовнішньоторговельна динаміка вказує на загострення ризиків валютного шоку вже восени 2012р58. Баланс товарів і послуг,
$ млрд. (сумарно 4 попередні квартали)
0

-2000 -4000

-6000 -8000

-10000 -12000

-14000 -16000 Q1'07 Q3'07 Q1'08 Q3'08 Q1'09 Q3'09

Поширення глобальної кризи і обвал гривні
Q1'10 Q3'10 Q1'11 Q3'11

Перспективи ж покращення зовнішнього балансу не виглядають переконливо, оскільки, навіть під кризовим тиском, структура зовнішнього сектору залишилася практично без змін – продовжує домінувати вузька група низькотехнологічних та з низькою доданою вартістю товарів (діаграма «Товарна структура зовнішньої торгівлі»59). Ситуація в зовнішньому секторі погіршується ще й тим, що Україні так і не вдається задіяти найвагоміший ресурс – прямі іноземні інвестиції

Зрозуміло, влада докладатиме максимальних зусиль для недопущення обвалу гривні до парламентських виборів, які мають відбутися в жовтні 2012р. Однак, у випадку збереження чинних тенденцій в зовнішній торгівлі післявиборчий валютний шок виглядає як майже неминучий. 59 Джерело: Товарна структура зовнішньої торгівлі за січень-вересень (відповідного року). – http://www.ukrstat.gov.ua/.

58

Центр Разумкова

31

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

(ПІІ), обсяги залучення яких на душу населення в Україні є ледь не найменшими в Європі60. Хоча уряд рапортує про успішність залучення ПІІ в Україну у 2011р., проте приблизно половина обсягів ПІІ пов’язана із надходження коштів для приватизації («Укртелеком») та в банківський сектор (переважно були спрямовані на цілі рекапіталізації), що зовсім не є свідченням припливу ПІІ завдяки покращанню інвестиційного іміджу країни. Товарна структура зовнішньої торгівлі січень-вересень відп. Року, % загального 2008
37,1 Топ-3 48,5% загального
26,1 Топ-3 42,2% загального

2009

9,2

6,3

5,1

6,9

27 палива мінеральні (енергетичні матеріали); нафта та продукти її перегонки

72 чорні метали

73 вироби з чорних металів

10 зернові культури

72 чорні метали

84 котли, машини, апарати і механічні пристрої

2010
29,6 Топ-3 43,1% загального
Топ-3 42,0% загального

2011
27,8

8,4

7,3

6,2

5,8

27 палива мінеральні (енергетичні матеріали); нафта та продукти її перегонки

72 чорні метали

84 котли, машини, апарати і механічні пристрої

27 палива мінеральні (енергетичні матеріали); нафта та продукти її перегонки

72 чорні метали

26 руди, шлак і зола

Значний торговельний дефіцит за низького рівня припливу прямих іноземних інвестицій спричиняє обмежуючий вплив на економічне зростання. Для сприятливої економічної динаміки важливим є утримання позитивного значення зовнішніх ресурсів, що безпосередньо вливаються в країну, тобто сумарного обсягу рахунку поточних операцій і прямих іноземних інвестицій. З наведеної діаграми («Зовнішньоекономічний баланс і зростання») видно, що Україна підтримувала високу позитивну динаміку у ті роки, коли вказані обсяги складали $4-8 млрд. Тому очікуваний у 2011р. (за загальними результатами року) негативний баланс посилює ризики негативного тиску на економічну динаміку вже у 2012р.

ПІІ на душу населення у Чехії перевищують $8 тис., Угорщині – $ 6 тис., Польщі – $3 тис., Румунії – $2,5 тис., Україні – менше $1,2 тис.

60

Центр Разумкова

32

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зовнішньоекономічний баланс і зростання
15 Економічне зростання, % до 10 попереднього року

2004

2011
2008

5 2010

2002 2005

0 -3000 -1000 -5 1998 1000 3000 5000 7000 9000 11000

Рахунок поточних операцій + прямі іноземні інвестиції, $m

-10 2009 -15

Не менш складна ситуація формується в частині зовнішнього боргу країни, особливо короткострокового, який сягає близько 40% загального (таблиця «Зовнішній борг України»). Зважаючи на фінансову кризу в країнах ЄС, а з тим, як вказувалося, поглибленням ускладнень для отримання коштів, Україна може отримати значні проблеми стосовно рефінансування короткострокових боргів (у 2012р.), що формує додаткові (до торговельного балансу) валютні ризики. Зовнішній борг України,
$ млрд.

2009’Q4
Сектор держуправління
Короткостроковий + погашення протягом року

2011’Q2/Q3
27,3/26,6
4,5

17,8
0,9

Банки
Короткостроковий + погашення

30,9
12,3

27,5/25,9
12,1

Інші сектори
Короткостроковий + погашення

43,4
24,6

54,3/56,1
32,3

Валовий зовнішній борг

103,4

Короткостроковий + погашення протягом року

39,4

123,4/123,1

52,6

Тобто, незадовільна структура платіжного балансу створює значні ризики, пов’язані з можливою стрімкою девальвацією гривні, які «концентруються», як вказувалося, в осінній 2012р. період. Поки владі вдається «гасити» незначні прояви валютного тиску значними валютними інтервенціями, а також адмініструванням на готівкових валютних ринках (зокрема, «паспортизація» операцій купівлі-продажу для населення). І якщо заходи адміністрування не усувають валютних дисбалансів, проте можуть дійсно призвести до

Центр Разумкова

33

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

вимушеного зменшення обсягів відкритої купівлі валюти населенням, то дієвість валютних інтервенцій суттєво обмежена. Нагадаємо, валютний шок коштує дорого для економіки країни не лише через втрату вартості національної грошової одиниці, але й у зв’язку із втратами резервних активів, що надалі зазвичай ускладнює як підтримку платіжного балансу, так і виконання державою зовнішньоборгових виплат. Причому неспокій на валютних ринках зберігається ще довго навіть після припинення шоку безпосередньої дії. Україна неодноразово опинялася у стані валютного шоку, останній з яких був восени 2008р. – спроби утримати гривню в умовах різкого погіршення платіжного спонукали до довготривалих значних мало результативних інтервенцій (діаграма «Курс гривні до долара і валютні резерви НБУ»). Слід вказати, що сьогодні Україна також втрачає валютні резерви та вже наблизилася до певного граничного рівня. Існує низка критеріїв «достатності» резервів для макроекономічної збалансованості. Одним із таких критеріїв є так зване покриття грошової бази резервами61, яке бажано підтримувати на рівні вищому 100%. Покриття ж на рівні менше 100% означає нарощування монетарних ризиків – девальвації та інфляції, яка може її супроводжувати. Сьогодні Україна вже впритул наблизилася до вказаного граничного рівня (діаграма «Резерви і покриття грошової бази резервами»). Курс гривні до долара (права) і валютні резерви НБУ, $ млн.
42000 9,0
140

Резерви і покриття грошової бази резервами (ліва)
40000

38000 Резерви UAH / $1 30000

8,0

130 36000

34000

7,0

120 32000

6,0

110 Покриття грошової бази резервами, % Валові міжнародні валютні резерви, $ млн. 28000

26000

5,0

100

22000 04.01.08 26.02.08 19.04.08 11.06.08 03.08.08 25.09.08 17.11.08 09.01.09 03.03.09 25.04.09 17.06.09 09.08.09 01.10.09 23.11.09 15.01.10 09.03.10 01.05.10 23.06.10

4,0
24000 90 30.04.10 24.07.10 17.10.10 10.01.11 05.04.11 29.06.11 22.09.11 16.12.11

Для України, одним з не багатьох чинників запобігання розростанню валютних ризиків до шоків є відновлення результативної співпраці з МВФ. Отримання ресурсів МВФ, за якими зможуть надійти ресурси Світового банку, ЄС (два останні мають затверджені програми для України по приблизно $0,5 млрд. кожна), напевне прискорить входження приватних інвесторів, що сприятиме як відновленню міжнародних резервів країни, так і міцності гривні. Проте такий сценарій сьогодні не виглядає реалістичним, насамперед, внаслідок неготовності влади напередодні виборів впроваджувати зміни, які можуть неприйнятими для громадян країни.

61

… забезпеченість національних грошей резервами центрального банку.

Центр Разумкова

34

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

До найсуттєвіших політичних втрат України в зовнішньоекономічній сфері у 2011р. слід віднести неспроможність підписати Договір про зону вільної торгівлі з ЄС. По суті, Україна втратила шанси повноцінного цивілізованого виходу на європейські ринки. В умовах «прозорості» українських кордонів і легкого проникнення товарів інших країн на українські ринки, в т.ч. внаслідок критичної корупції, країну очікує подальше зниження конкурентоспроможності, погіршення зовнішньоторговельних показників. Водночас, підписання Угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД не може розглядатися як позитивне, радше має високі суперечності, оскільки в Угоді закріплюються значні диспропорції, які пригнічуюче впливатимуть на українські умови торгівлі (значні виключення на користь Росії у імпорті, виведення з угоди проблемних сировинних питань, транзиту енергоресурсів тощо). Угода, по суті, спрямована на відновлення та посилення управлінських структур на теренах СНД, домінуючу роль в яких відіграватиме Росія62. Вочевидь, економічна зорієнтованість на Росію, яка сама є порівняно економічно слабкою країною, не дозволить Україні належно скористатися новою конфігурацією світо-господарських зв’язків, що формується наразі, вигодами транскордонного розширення і співробітництва, можливостями посилення конкурентоспроможності. Останнім часом в Україні посилилися наміри впровадження та використання активів, номінованих у російських рублях, у якості складової міжнародних (валютних) резервів країни63. Слід нагадати,

62

Більше того, навіть такий інструмент відкритості та торговельного стимулювання, яким зазвичай є зона вільної торгівлі, Росія намагається використати для підпорядкування України не лише в зовнішньоторговельній, а навіть у валютній площині. Так, вагомі ризики для України можуть пов’язуватися із тлумаченням Ст. 14 Договору про ЗВТ (стосовно торгівлі з Росією) стосовно зовнішньоторговельних платежів: за зміни умов торгівлі чи обмеженні платежів за імпортні поставки валюта платежів повинна ув’язуватися із валютними резервами країни, що не може бути прийнятним для країни, яка дійсно хотіла б мати незалежну економічну політику.

Ст. 14.1. …Меры ограничения взаимной торговли товарами, включая ограничения в отношении платежей и переводов, в целях, упомянутых в настоящем пункте, могут применяться, если только платежи за поставки импортируемых Стороной товаров, осуществляемых в рамках взаимной торговли, производятся в валютах, в которых формируются упомянутые в пункте 2 настоящей статьи валютные резервы Стороны, которая применяет такие меры ограничения во взаимной торговле товарами…
63

Світовий досвід вказує, що країни, впроваджуючи єдину грошову одиницю або приєднуючись до простору, де така грошова одиниця вже функціонує чи домінує, повинні мати низку схожих макроекономічних характеристик. Це, насамперед, схожі за динамікою показники динаміки виробництва, рівнів інфляції, платіжних і бюджетних балансів, структури інституцій. Подібного сьогодні на теренах СНД немає, а Росія має для світових ринків тільки перспективи сировинного постачальника. Так само немає валюти, яка зарекомендувала себе цілком стабільною та надійною (російський рубль не характеризується стабільністю). Ослаблення ж валюти країни, у структурі економіки якої домінують сировинні ринки, означає ще більше послаблення валюти країни-сателіта з одночасним посиленням інфляційного тиску в останній. Тобто валютні негаразди в Росії матимуть ще більший негативний вплив на Україну.

Центр Разумкова

35

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

що статус міжнародної (резервної) валюти ґрунтується на тривалій історії економічної та політичної стабільності і зростання, довіри міжнародного співтовариства та бізнесу до політики розвитку країни (валюта якої претендує на статус резервної), змістовності та відкритості зовнішньоекономічних відносин і фінансових ринків тощо. Принциповою вимогою до резервних ресурсів є їх висока ліквідність, утримання на них високого попиту на світових фінансових ринках. Стосовно Росії, її економіка донині характеризується застарілою структурою виробництва, низькою конкурентоспроможністю, залишається суттєво залежною від зовнішніх шоків і мінливості кон’юнктури. Утримувана висока інфляція спричиняє втрату вартості активів, купівельної спроможності, погіршує стимули інвестиційного та інноваційного вдосконалення. За таких умов, нагромадження резервів, деномінованих у рублях, буде пов'язано зі значним повзучим знецінюванням цих резервів. Без зниження інфляції в Росії принаймні до рівня інфляції в євро-зоні, не доречно навіть порушувати питання про посилення міжнародного статусу рубля. Радше, у випадку розширення «рублеїзації» української монетарної системи, на країну очікуватиме посилення макроекономічних ризиків, а з тим – і ризиків дефолту країни. Поряд з цим, Україна має значний торговельний дефіцит з Росією (у т.ч. за рахунок постійного здорожчання сировинних ресурсів). В таких умовах «рублеїзація» резервів України призведе до посилення боргової залежності від Росії, що зрештою спричинить втрату найвагоміших активів, посилення політичного впливу й лише збільшить залежність Києва від Москви. Іншою характерною особливістю російської економіки є її висока зорієнтованість на сировинні ринки, що в багатьох аспектах є також визначальним для вартості грошової одиниці – рубля. Росії поки що, крім сировинних ресурсів (які, до речі, є вичерпними), по суті, нема чого запропонувати світовій економіці в якості гарантії міцності своєї валюти та фінансових ринків. Нинішня прив’язка російського рубля до таких ресурсів (насамперед, нафтових) є вкрай небезпечною, внаслідок нестабільності сировинних ринків, що провокуватиме значні коливання курсу рубля, а тому й не може гарантувати створення надійних рубльових резервів іншими країнами. При цьому, можливості переходу до винятково рубльових розрахунків між двома країнами є ілюзією, оскільки базові вартісні показники (на стратегічні сировинні та енергетичні ресурси) формуються на найкрупніших світових ринках (на які Росія впливу не має). За таких умов, посилення прив’язки національної (української) валюти до нестійкої іноземної (російської) грошової одиниці, по суті, означає відмову від власної валютної політики. Таким чином, якщо вказані наміри («рублеїзації» економіки України) перейдуть у практичну площину, це завдасть нищівної шкоди стійкості макроекономічного середовища країни (включно з валютним), поставить під сумнів спроможність реалізації в Україні політики стійкого розвитку.

Центр Разумкова

36

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

6. Про що свідчать Міжнародні рейтингові індекси Представлену вище загалом не надто оптимістичну динаміку розвитку економіки України підтверджують оцінки та індекси міжнародних рейтингових агентств, останні з яких оприлюднені наприкінці минулого 2011р. або на початку поточного 2012р. Тобто, оцінюють успіхи і проблеми а також їх вирішення, з якими стикалася країна впродовж останнього календарного року, а тому, по суті, можуть слугувати оцінкою дій нинішньої влади (вже без виправдань про важкий спадок попередників). Загальне уявлення про якість регуляторного середовища можна скласти за Індексом сприяння бізнесу. За загальною оцінкою (152 місце, яке помітно гірше попереднього), Україна залишилася в 20%групі найменш успішних країн світу (найнижче місце серед усіх європейських країн). Протягом року країна помітно погіршила позиції в питаннях реєстрації власності, закриття бізнесу, а за категоріями сплата податків та отримання дозволів й зовсім належить ледь не до найгірших країн світу (таблиця «Позиції України в рейтингу сприяння бізнесу»64). Позиції України в рейтингу сприяння бізнесу Загальне Реєстрація Отримання Захист Сплата місце*, у власності дозволів на інвесторів податків т.ч. будівництво 2012 2011 2010 152 145 147 166 164 141 180 179 181 111 109 109 181 181 181

Закриття бізнесу 156 150 145

* - кожного із вказаних років аналізувалися 183 країни.

Ще нижчі рейтингові місця Україна отримала за Індексом економічної свободи, в якому значною мірою враховуються показники, що характеризують якість інституційного середовища. Нині Україна опинилася серед двадцятки країн з найгіршими рейтинговими показниками – згідно із загальними оцінками, Україна у 2012р. посіла 163 місце в рейтингу (у 2011р. – 164, 2010р. – 162, в усіх випадках – найнижчі місця в Європі) (таблиця «Оцінки України в рейтингу економічної свободи»65). Інститути ефективного власника та інвестора, їх захищеність від корупції залишаються в Україні на критично низькому рівні. Оцінки України в рейтингу економічної свободи Загальна Урядові Інвестиційна Захист прав оцінка*, в т.ч. видатки свобода власності 2012 46,1 29,4 20,0 30,0

Свобода від корупції 24,0

Свобода ринків праці 51,2

64

Джерело: Doing Business (випуски різних років). – Джерело: Index of Economic Freedom (випуски різних років). –

http://www.doingbusiness.org/.
65

http://www.heritage.org/index/.

Центр Разумкова

37

В.Юрчишин. Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

2011 2010

45,8 46,4

32,9 41,1

20,0 20,0

30,0 30,0

22,0 25,0

50,0 57,7

* - у 2010-2011рр. аналізувалися 183 країни, проте 4 країни за відсутності належних даних не отримали рейтингових оцінок. У 2012р. аналізувалися 184 країни, 5 з яких не були оцінені. Тобто у трьох останніх рейтингах було оцінено 179 країн.

За оцінками, наданими у Глобальному індексі конкурентоспроможності 2011-1012рр., Україна хоча й має дещо кращі узагальнені показники (82 місце серед 142 оцінених країн), проте за низкою «системних» показників також перебуває у 20%групі найменш успішних країн світу – за якістю інституцій (131 позиція), макроекономічного середовища (112), розвинутості товарних (129) і фінансових (116) ринків (таблиця «Оцінки України у Глобальному індексі конкурентоспроможності»). Оцінки України у Глобальному індексі конкурентоспроможності

Загальна позиція, в т.ч. місце 201112+ 201011* 200910* 82 89 82 оцінка 4,00 3,90 3,95

Інституції місце 131 134 120 оцінка 3,0 2,96 3,10

Макроекономічне середовище місце 112 132 106 оцінка 4,2 3,20 3,96

Товарні ринки місце 129 129 109 оцінка 3,6 3,53 3,74

Фінансові ринки місце 116 119 106 оцінка 3,4 3,31 3,56

+ - дані 142 країн. * - аналізувалися дані 139 країн.

Більше того, зважаючи на низькі оцінки та позиції в розвитку інститутів і ринків, можна стверджувати, що анонсовані урядом економічні реформи мають вкрай низьку результативність і зовсім не вплинули на українську конкурентоспроможність. Таким чином, поточний стан і найближчі перспективи не дозволяють очікувати реалізацію в Україні політики стійкого зростання та розвитку. Світовий досвід красномовно доводить, що країни, навіть в складних соціальних, економічних і політичних умовах, спроможні в історично короткі строки забезпечити гідний добробут своїм громадян через результативну та конкурентоспроможну економіку, продуктивну та ефективну працю. Стосовно ж України, складається враження, що владі вигідна нинішня невизначеність та суперечливість політики, слабка економічна динаміка, низькі стимули до праці та підприємництва, які дозволяють владним структурам постійно демонструвати героїчні зусилля для економічного відновлення, насправді ж продовжуючи «зміцнювати» корумповане депресивне соціально-економічне середовище.

Центр Разумкова

38