Злочини проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян
1. Публічна наруга над якими державними символами іноземної держави визнається кримінально караною?
ч. 2 ст. 338 – офіційно встановлений або піднятий прапор чи герб іноземної держави.
Ознаки державних символів:
1) фізична – форма і вигляд
2) юридична – закріплені в КУ, ЗУ
3) цільова – офіційно встановлені
Прапор та герб іноземної держави – її офіційні символи.
Офіційно встановлений або піднятий він буде в таких випадках:
1) дипломатичне представництво та глава дипломатичного представництва мають право встановлювати Державний прапор та Державний герб акредитуючої держави на приміщеннях дипломатичного представництва в Україні, а також на резиденції та засобах пересування глави дипломатичного представництва.
2) те саме щодо консульського представництва, але на засобах пересування глави консульської установи – тільки коли це пов’язано з виконанням службових обов’язків.
(+ в ч.1 – Державний Прапор, Державний Герб, Державний гімн – державні символи України, ст. 20 Конституції)
Якщо неофіційно встановлений – хуліганство

2. У чому полягає публічність наруги над державними символами України?
Об’єктивні ознаки наруги: в присутності сторонніх осіб, або за їх відсутності, однак це стане їм відомо
Суб’єктивні ознаки наруги – особа усвідомлює, що принижує і усвідомлює публічність.
Під публічністю треба розуміти, по-перше, наругу над державними символами у присутності сторонніх осіб (тобто тих, які не є виконавцями чи співучасниками цих злочинів), наприклад, під час демонстрації мітингів, зборів, походів, культурно-масових заходів (концертів, гулянок), на вулиці перед перехожими. По-друге, вчинення зазначених дій у відсутності інших осіб (таємно), але за умови, що вони стануть відомими невизначеній кількості осіб. Іншими словами, таємний спосіб наруги тільки тоді буде ознакою розглядуваного злочину, коли наслідки таких дій стають очевидними.

3. Назвіть ознаки предмета складу «Наруга над державними символами». Які предмети не визнаються державними символами у чому?
Ознаки державних символів:
1) фізична – форма і вигляд
2) юридична – закріплені в КУ, ЗУ
3) цільова – офіційно встановлені
Не є вітчизняними символами:
1) штандарт президента (згідно п.1 Указу Президента України це офіційний символ глави держави, а не самої держави; відсутня юридична ознака)
2)іноземні прапорці та кортежі (не є держ. символом, оскільки такими визнаються згідно Конституції України тільки прапор/герб/гімн України, які встановлені також ЗУ «Про державні символи України»)
3) прапори міжнародних організацій
4) неофіційно підняті (відсутня цільова ознака)

4. Охарактеризуйте суб’єкта злочину у складі, передбаченому ст. 340 «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» КК України.
1) службова особа (якщо не пов'язаний з насильством)
2) якщо пов'язаний з насильством – осудна особа, яка досягла 16-річного віку, в т.ч. і службова особа.
Поняття службової особи використовуємо з ч. 3 ст. 18 КК: Службовими особами є особи, які 1)постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції
2)представників влади чи місцевого самоврядування, а також
3)постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

5. Вкажіть ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 341 «Захоплення державний або громадських будівель чи споруд» КК України.
1) вина у формі прямого умислу – особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання;
2) мета – незаконно користуватися захопленими будівлею чи спорудою або перешкодити нормальній діяльності підприємств, установ, організацій.

6. Вкажіть ознаки опору як суспільно небезпечного діяння у складі злочину, передбаченому ст. 342 КК України.
Опір – це активна фізична протидія здійсненню своїх обов’язків.
Ознаки:
1) активність (активні дії, а не бездіяльність)
2) дії полягають у застосуванні сили
3) спрямованість проти виконання законних обов’язків (функцій)
4) час – безпосередньо під час виконання потерпілим своїх обов’язів

7. Охарактеризуйте потерпілого у складі злочину, передбаченому ст. 342 КК України.

1) представник влади (ч.1) – це працівник ОДВ, ОМС, який виконує в межах своєї компетенції покладені державою чи ОМС функції, в межах компетенції ставить вимоги чи приймає рішенняя; ці рішення і вимоги є обов’язковими для всіх незалежно від підпорядкування.
2) працівник правоохоронного органу (ч.2) – це працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митних органів, органів охорони державного кордону, органів державної податкової служби, органів і установ виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони й інших органів, які здійснюють правозастосовні чи правоохоронні функції (наприклад, співробітники кадрового складу розвідувального органу Міністерства оборони України, працівники Антимонопольного комітету України, уповноважені особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України тощо);
3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (ч.2) – це громадянин України, що відповідно до закону є членом зареєстрованого в установленому порядку громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону. Таке громадське формування – це об'єднання, загін, дружина чи інша організація людей, створені для підтримання громадського порядку й охорони державного кордону, що мають статут і зареєстровані в установленому порядку в органах місцевого самоврядування;
4) військовослужбовець (ч. 2) – це особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової та надстрокової служби, військової служби за контрактом у ЗС України, прикордонних військ України, СБ України, внутрішніх військ МВС України чи інших військових формувань, які створюються відповідно до законодавства України.
РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 18.04.2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки "працівник правоохоронного органу" до працівника державної виконавчої служби)
Конституційний Суд України вважає, що поняття "працівник правоохоронного органу" необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб’єкта злочину лише за змістом його застосування у Кримінальному кодексі. Із системного аналізу положень Кримінального кодексу вбачається, що в ньому розмежовано поняття "працівник правоохоронного органу", "працівник державної виконавчої служби", "державний виконавець".
Зокрема, у частині другій статті 342 Кримінального кодексу передбачено кримінальну відповідальність за опір працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку, а в частині першій статті 343 Кримінального кодексу - за вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення.
На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу не поширюється на державних виконавців та інших працівників державної виконавчої служби.

8. Вкажіть типові форми опору як суспільно небезпечного діяння складі злочину, передбаченого ст. 342 КК України.
1) безпосередній фізичний вплив винного на потерпілого (фізичний – тобто із застосуванням роботи мускулатурної системи)
2) вплив на певні предмети необхідні потерпілому для виконання своїх функцій.
3) створення перешкод для пересування потерпілого (але знову ж-таки тільки із застосуванням фізичної сили)
4) створення ситуацій коли потерпілому необхідно застосувати фізичний вплив для нейтралізації зв’язку суб’єкта.

9. У чому полягає відмінність між поняттями «опір» (ст. 342 КК України), «злісна непокора» (ст. 185 КпАП), насильство (ст. 345 КК України) ?
1) при злісній непокорі відсутні фізичні дії
2)злісна непокора полягає у відмові від наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень або відмова, виражена в зухвалій формі
3) погроза не потребує ознаки реальності
4) насильство починається з побоїв (все, що до того – опір)
5) знищення/ пошкодження майна (незалежно від розміру)

10. Втручання у діяльність яких потерпілих тягне за собою кримінальну відповідальність за статтями розділу XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян» Особливої частини КК України ?
Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби
1)працівника правоохоронного органу
2)працівника державної виконавчої служби

Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
1) Президента України
2) Голову Верховної Ради України
3) народного депутата України
4) Прем’єр - міністра України
5) члена КМУ
6)Уповноваженого ВРУ з прав людини або його представника
7) Директора Національного антикорупційного бюро України
8) Голову Рахункової палати, члена Рахункової палати
9) голову або члена ЦВК
10) Голову НБУ
11) члена Нацради України з питань телебачення і радіомовлення
12) Голову Антимонопольного комітету України
13) Голову Фонду державного майна України
14) Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України

11. Чи можуть перебувати у конкуренції кримінально-правові норми, передбачені ч. 1 ст. 345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу» та ч. 1 ст. 346 «Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча» КК України ? Відповідь обґрунтуйте. Тільки ч. 2 ст. 345 і ч. 2 ст. 346 конкурують як спеціальні по відношенню до ст.. 126 КК за ознаками спеціального потерпілого + в ст. 345-346 немає форми мордування, в 126 вона є, тобто якщо матиме місце мордування по відношенню навіть до потерпілих перерахованих в ст. 345-346, кваліфікуватимемо за ст. 126 КК. Щодо частини 1 кожної статті, то, на мою думку, в деякій частині (в однакових формах діяння) вони співвідносяться як суміжні за розмежувальною ознакою потерпілого. Якщо розмежовувати не на однаковими формами діяння, а за змістом диспозицій загалом, то ч.1 ст. 345 і ч.1 ст. 346 передбачають різні альтернативні форми діяння як елементу об’єктивної сторони складу злочину. Ч.1 ст. 345 КК передбачає наступні форми: 1)погроза вбивством; 2) погроза насильством; 3) погроза знищення чи пошкодження майна. Ч.1 ст. 346 передбачає наступні форми діяння: 1)погроза вбивством; 2)погроза заподіянням шкоди здоров’ю; 3)погроза знищенням або пошкодженням майна; 4)погроза викраденням (потерпілого) або позбавленням волі. 12. Охарактеризуйте мотив вчинення злочину, передбаченого ст. 345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу» КК України. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 345 — прямий умисел, поєднаний + спеціальний мотив, а саме у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Під виконанням службового обов'язку слід розуміти діяльність працівника, що входить в коло його повноважень. Час виконання потерпілим службових обов'язків (минулий, теперішній чи майбутній) на кваліфікацію не впливає. Для застосування ч. 1 ст. 345 КК не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо робітника правоохоронного органу або його близьких родичів. (+ в ст. 346 мотив – у зв’язку з державною чи громадською діяльністю) 13. Як слід кваліфікувати умисне знищення майна Генерального прокурора України у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків ? Відповідь обґрунтуйте. Умисне знищення майна Генерального прокурора України у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 347 КК (за наявності усіх інших ознак складу злочину); (якщо шляхом підпалу, вибуху або іншим загально небезпечним способом, або якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки – за ч. 2 ст. 347 КК).
Працівник правоохоронного органу (ч.2) – це працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митних органів, органів охорони державного кордону, органів державної податкової служби, органів і установ виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони й інших органів, які здійснюють правозастосовні чи правоохоронні функції (наприклад, співробітники кадрового складу розвідувального органу Міністерства оборони України, працівники Антимонопольного комітету України, уповноважені особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України тощо); РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 18.04.2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки "працівник правоохоронного органу" до працівника державної виконавчої служби)
Конституційний Суд України вважає, що поняття "працівник правоохоронного органу" необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб’єкта злочину лише за змістом його застосування у Кримінальному кодексі. Із системного аналізу положень Кримінального кодексу вбачається, що в ньому розмежовано поняття "працівник правоохоронного органу", "працівник державної виконавчої служби", "державний виконавець".
Зокрема, у частині другій статті 342 Кримінального кодексу передбачено кримінальну відповідальність за опір працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку, а в частині першій статті 343 Кримінального кодексу - за вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення.
На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу не поширюється на державних виконавців та інших працівників державної виконавчої служби. 14. Як слід кваліфікувати закінчений замах на вбивство Міністра Внутрішніх Справ України у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків ? Відповідь обґрунтуйте. За наявності усіх інших ознак складу злочину - за ст. 112 КК («вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю») 15. Працівник правоохоронного органу – це … Згідно ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», до правоохоронних органів слід відносити… (див. питання №13). 16. Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб – це … Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. (ЗУ «Про систему гарантуваня вкладів фізичних осіб») 17. Член громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону – це … ЗУ Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо. До членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону належать члени зведених загонів громадських формувань, спеціалізованих загонів (груп) сприяння міліції та Державній прикордонній службі, асоціацій громадських формувань тощо, створених для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі та органам виконавчої влади, а також службовим особам у запобіганні адміністративним правопорушенням і злочинам та у їх припиненні, у захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин, що мають своє положення (статут), зареєстроване в органах місцевого самоврядування. 18. Що, згідно редакції ч. 1 ст. 351 КК України, слід розуміти під «перешкоджанням діяльності» народного депутата України та депутата місцевої ради ? - невиконання службовою особою законних вимог 19. Як співвідносяться кримінально-правові норми, передбачені ч. 1 ст. 347 «Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу» та ч. 1 ст. 352 «Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок» ? Відповідь обґрунтуйте. Суміжні склади злочинів між собою та спеціальні склади злочинів по відношенню до ст. 194 За статею 347 потерпілим може бути: працівник правоохоронного органу, його близький родич. За статею В статті 352 потерпілими є: службова особа чи громадянин, що виконує громадський обов’язок, їх близькі родичі 20. Який вид конкуренції виникає між нормами, передбаченими ч. 2 ст. 347 (умисне знищення майна, що належить працівнику правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, що спричинило загибель людей) та ч. 2 ст. 119 (вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність) ? На мою думку вони співвідносяться як ціле (347) і частина (119) 21. З якого моменту визнається закінченим злочин, передбачений ч. 1 ст. 353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи» КК України ? Формальний склад злочину, тобто з моменту вчинення діяння – самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи», причому як основний, так і кваліфікований склади злочинів. 22. В яких випадках присвоєння владних повноважень або звання службової особи вважається самовільним? Самовільне: 1) в порушення порядку; 2) без належних підстав. Самовільне присвоєння влади або звання службової особи передбачає обманне видання себе за службову особу і використання повноважень такої особи. Спосіб такого видання на кваліфікацію не впливає. На практиці приватні особи найчастіше видають себе за працівника правоохоронного органу (органу внутрішніх справ, податкової служби, прокуратури тощо), іншого органу влади. При цьому винний може пред'явити підроблене посвідчення або дійсне посвідчення іншої службової особи, продемонструвати будь-яку обкладинку під виглядом посвідчення службової особи, використати помилкове сприйняття себе службовою особою оточуючими, вчинює інші дії, спрямовані на те, щоб інші особи сприйняли його за службову особу. Самовільне привласнення звання представника певної професії (вчителя, лікаря, пожежного, електрика, сантехніка тощо), не пов'язане з присвоєнням звання службової особи, не є злочином. Такі дії можуть бути використані для полегшення вчинення деяких злочинів, наприклад, незаконного лікарювання, для незаконного проникнення у приміщення з метою вчинення крадіжки тощо. 23. Самоправство – це … - самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподі¬яна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, 24. Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань – це … - вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою: насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання 25. Розмежуйте склади злочинів, передбачені ст. 355 «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань» та ст. 189 «Вимагання» КК України. ППВСУ Про судову практику у справах про злочини проти власності При розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 КК (протидія законній господарській діяльності), чи злочину, передбаченого статтею 355 КК (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов’язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 КК. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов’язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо 26. Вкажіть ознаки офіційного документа у складах злочинів, передбачених ст. 357 та ст. 366 КК України. Примітка до статті 358. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. 27. Що слід розуміти під «іншим важливим особистим документом» як ознакою складу злочину, передбаченого ст. 357 КК України ? «До останніх належать документи, які виконують функцію паспорта для окремих категорій громадян (свідоцтво про народження для осіб, яким не виповнилось 16 років, військовий квиток), а також інші документи, втрата яких суттєво ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод, законних інтересів (документи про освіту, пенсійне посвідчення, посвідчення водія тощо).» До інших важливих особистим документів слід відносити посвідчення (див. коментар до ст. 358), трудову книжку, диплом про закінчення вищого закладу освіти, свідоцтво про народження, інші документи, які засвідчують важливі факти і події в житті людини і втрата яких суттєво утруднює реалізацію її прав, свобод і законних інтересів (про перелік документів, які надають право на перетинання державного кордону України, див. коментар до ст. 331). Предметом злочину, передбаченого ч. З ст. 357, є також паспорт громадянина (підданого) іншої держави, а також інші важливі особисті документи іноземців. Питання про те, чи є той чи інший документ для даної особи важливим, має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку. 28. Розмежуйте склади злочинів, передбачені ч. 3 ст. 354 «Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації» та ч. 2 ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» КК України.
Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
1. Пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації.(Стосується працівників)
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації,
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди,
Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.(Стосується керівників) 29. Охарактеризуйте склад злочину захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок користування будівлями та спорудами, в яких розміщені органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян або їх складові, а також нормальна робота підприємств, установ і організацій, які забезпечують діяльність вищеназваних органів та об'єднань громадян, Предметом злочину можуть бути будівлі і споруди резиденції Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, судів, органів прокуратури, місцевих державних адміністрацій, політичних партій тощо, а також будівлі і споруди підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які забезпечують діяльність вищеназваних органів та об'єднань громадян (пошти, телеграфу, телефону, телебачення, транспортного підприємства, енергетичної системи тощо). Об'єктивна сторона злочину виражається у захопленні, тобто встановленні контролю над всією або частиною території зазначених будівель або споруд. Наприклад, встановлення контролю над пропускним пунктом споруди, що унеможливлює потрапляння на робочі місця людей, які в ній працюють. Спосіб захоплення на кваліфікацію не впливає. Він може бути насильницький, шляхом обману, відкритий або таємний. Захоплення може супроводжуватися погрозами відносно осіб, що охороняють будівлі (споруди), осіб, які перебувають у будівлях (спорудах) чи біля них, незалежно від того, мають вони якесь відношення до захоплюваних об'єктів чи ні, але які є або можуть бути потенційними супротивниками вчинюваного злочину. Якщо захоплення державних або громадських будівель чи споруд супроводжувалось насильством щодо осіб, які перешкоджали захопленню, або навмисним знищенням або пошкодженням майна, скоєне залежно від конкретних обставин справи (особи потерпілого, тяжкості застосованого насильства), співвідношення санкцій відповідних статей КК тощо необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст. 341 і статтями, що передбачають відповідальність за інші злочини проти органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, злочини проти особи чи проти власності. Закінчений - з моменту фактичного захоплення частини або всієї будівлі чи споруди. Тривалість їх утримання або незаконного використання на кваліфікацію не впливає. Суб’єкт злочину – загальний. Суб’єктивна сторона - умисел та спеціальна мета – незаконного користування захопленими об'єктами або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій, що в них знаходяться.