ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Забезпечення ефективного функціонування підприємства потребує економічно обґрунтованого управління його діяльністю. Науковою базою для прийняття компетентних управлінських рішень неодмінно слід вважати комплексний економічний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Важливою складовою частиною такого аналізу безумовно є аналіз ефективності використання ресурсів підприємства.
Проблема раціонального управління ресурсами підприємств існувала завжди і сьогодні залишається однією з ключових як у світовій, так і у вітчизняний науці. Можливість комбінування незалежних один від одного ресурсів з наданням їм різної питомої ваги у цих комбінаціях, а також обмеженість економічних ресурсів ще більшою мірою підвищує значення їх аналізу.
Ресурси – фактори, що використовуються для виробництва економічних благ. В економічній літературі можна зустріти укрупнену класифікацію ресурсів відповідно до різних підходів. Так, ресурси поділяють на матеріально-речові та людські, на фінансові та виробничі, або на первинні та вторинні. Проте розгляд підприємства як сукупності елементів дозволяє виділити його основні ресурси, тобто засоби, що забезпечують стабільність його роботи як суб’єкта господарювання. Таким чином, до основних ресурсів підприємства доцільно віднести: * трудові ресурси; * матеріально-речові (основні виробничі фонди та оборотні фонди); * нематеріальні ресурси та активи (права на користування нематеріальними ресурсами, інформаційні ресурси, професійні компетенції); * фінансові ресурси.
Загальною метою аналізу ресурсів підприємства є оцінка наявності, динаміки, якості, продуктивності ресурсів. Для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства застосовують різноманітні аналітичні показники, які характеризують інтенсивність використання всіх ресурсів та їх видів, зокрема матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Саме ці складові ресурсного потенціалу піддаються кількісній оцінці, що в результаті має призвести до виявлення їх впливу на ефективність діяльності підприємства в цілому. Під економічною ефективністю розуміють порівняння отриманих результатів з наявними ресурсами та понесеними витратами.
Основою аналізу ресурсів є бухгалтерська звітність. Таким чином, для проведення досліджень необхідно використовувати такі методики, які дозволять оцінити ефективність використання ресурсів найбільш якісно на основі даних бухгалтерського обліку.
Матеріально-речові ресурси являються основою діяльності будь-якого підприємства. В цілому даний вид ресурсів можна поділити на дві основні групи: основні виробничі фонди та оборотні фонди.
Першу групу складають засоби праці, що беруть участь в процесі виробництва довгий час і зберігають при цьому свою натуральну форму. Їх вартість систематично та поступово переноситься частинами на вартість готової продукції. Ефективність використання основних фондів вимірюється, в першу чергу, показниками фондовіддачі та фондомісткості. При поглибленому аналізі розраховують фондоозброєність, коефіцієнти оновлення основних виробничих засобів, ліквідації, екстенсивного та інтенсивного навантаження обладнання, використання парку наявного обладнання, невстановленого обладнання, календарний, режимний та ефективний фонди часу роботи обладнання, об’єм продукції з 1 м2 виробничої площі та інші.
Оборотні фонди – це ті засоби виробництва, які повністю споживаються в кожному новому виробничому циклі, переносять всю свою вартість на готовий продукт і в процесі виробництва не зберігають своєї натуральної форми. Значна частка в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних фондів взагалі. Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів використовують узагальнені та спеціальні показники, при цьому останні застосовуються для оцінки ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів. Як правило, розраховують наступні показники: матеріаловіддача, матеріаломісткість, рентабельність матеріальних ресурсів, відносна економія матеріальних ресурсів, оборотність матеріальних ресурсів, коефіцієнт використання матеріальних ресурсів, доля матеріальних витрат в собівартості продукції, співвідношення темпів зростання об’ємів виробництва і матеріальних витрат, динаміка матеріальних витрат на одиницю вартості продукції.
Наступним вагомим фактором виробничої діяльності підприємства є трудові ресурси. Достатня забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх ефективне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для зростання об’ємів продукції та підвищення ефективності виробництва. Аналізуючи ефективність використання трудових ресурсів, слід зупинитися на наступних показниках: чисельність, склад та структура робочої сили, динаміка та причини руху працюючих, продуктивність праці, рентабельність трудових ресурсів, трудомісткість, співвідношення темпів росту продуктивності та заробітної платні.
Не менш важливим є фінансовий аспект роботи організації. Фінансові ресурси підприємства – це частина грошових коштів в формі доходів та зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань і здійснення витрат по забезпеченню розширеного відтворення. При аналізі ефективності використання фінансових ресурсів доцільно розділити аналітичні показники на декілька груп. До першої групи відносять показники рентабельності, а саме: економічну рентабельність, рентабельність виробництва, продукції, продажів, власного капіталу, залученого капіталу. Рентабельність визначає загальну ефективність капіталу, вкладеного в діяльність підприємства. До другої групи належать показники ліквідності: коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності. Третя група об’єднує показники фінансової сталості підприємства: коефіцієнт фінансування, заборгованості, короткострокової заборгованості, автономії, співвідношення мобілізованих та іммобілізованих активів, оборотності обігових коштів, оборотності капіталу, оборотності власного капіталу, тривалість операційного циклу.
Придбання та ефективне використання нематеріальних активів сприяє збільшенню об’ємів виробництва товарів, робот, послуг, підвищенню конкурентоспроможності продукції, зниженню витрат та зростанню прибутку організації. Однак, нематеріальні активи складно оцінити, тобто визначити їх вартість, а також частку прибутку, яку вони приносять. Тоді важко стає визначити ефективність їх використання, тому що облік на сьогоднішній день не забезпечує інформацію про вигоди підприємства від використання нематеріальних активів. Разом з цим, деякі науковці розглядають нематеріальні активи як самостійний об’єкт комплексного аналізу ефективності використання ресурсів підприємства. А.Д. Шеремет пропонує аналізувати об’єм та динаміку нематеріальних активів, їх структуру та стан за видами, строками корисного використання, джерелами виникнення, правовою захищеністю, доходність та обіговість нематеріальних активів, а також ліквідність нематеріальних активів й ступінь ризику вкладень капіталу в даний вид активів. Ефективність використання нематеріальних активів науковець розраховує як відношення прибутку від використання нематеріальних активів до їх середньорічної вартості. Проте за умови відсутності інформації про обсяг прибутку, отриманого від використання інтелектуального продукту, рентабельність нематеріальних активів розраховується за загальноприйнятою формулою доходності всього капіталу, як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості нематеріальних активів. Оцінюючи ефективність використання нематеріальних активів слід виходити із «золотого правила» економіки підприємства: темпи росту виручки від реалізації продукції або прибутку повинні випереджати темпи росту витрат на нематеріальні активи.
На сучасному етапі питання ефективного використання господарчих ресурсів підприємства постає найбільш гостро. Сьогодні основна частина підприємств намагається покращити свою діяльність за рахунок залучення додаткових ресурсів, в той час як на багатьох підприємствах залишається маса прихованих та невикористаних резервів. Їх пошук має величезне значення, в результаті саме інтенсивного, а не екстенсивного розвитку забезпечуються високі темпи економічної ефективності виробництва.
Оскільки ефективність є багатофакторною концепцією, її аналіз непростий сам по собі. Вибір показників для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства найчастіше носить довільний, суб’єктивний характер, що пояснюється складністю у виборі одного показника порівняно з іншим. Вибір та комбінація показників, безумовно, проблеми взаємозалежні: чим ширший набір показників, тим складніше їх комбінувати.